Рішення № 96673041, 30.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2505/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якій позивач з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати відмову відповідача в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.11.2020 №03-12/107 протиправною;

- зобов`язати відповідача вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви від 17.11.2020 №03-12/107 та з урахуванням ст. 245 ч. 2 п. 4 та ч. 4 КАС України;

- визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/006 на заву ОСОБА_1 від 29.01.2021 №03-12/014 протиправною;

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на заяву від 29.01.2021 №03-12/014;

- визнати поведінку відповідача з підстав, наведених ОСОБА_1 в позовній заяві по відношенню до ОСОБА_1 недобросовісною та нерозумною;

- визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-04/007 на заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/018 протиправною;

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на заяву від 01.02.2021 №03-12/018;

- визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/008 на заяву від 10.02.2021 №03-12/027 протиправною;

- зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, визначені ст. 7 ч. 1 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” без порушення прав ОСОБА_1 встановлених с. 40 Конституції України та ст. 18 ч. 1 п. 6 Закону України “Про звернення громадян” при вирішенні заяви ОСОБА_1 від 10.02.2021 №03-12/027;

- визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/009 на запит ОСОБА_1 та інформацію від 11.02.2021 №03-12/028 протиправною;

- зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, встановлені ст. 7 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” щодо розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 11.02.2021 №03-12/028 належним чином;

- визнати відповідь відповідача від 29.12.2020 №03-14/044 протиправною;

- визнати, що відповідач визнав заяви ОСОБА_1 від 29.01.2021 №03-12/014 та від 10.02.2021 №03-12/027 необґрунтованими безпідставно.

- визнати відповідь відповідача №03-14/010 від 16.02.2021 на зауваження ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/017 протиправною;

- визнати відповідь відповідача №03-14/014 від 29.03.2021 на запит ОСОБА_1 на інформацію №03-12/072 від 25.03.2021 протиправною.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Щодо позовних вимог «визнати відмову відповідача в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.11.2020 №03-12/107 протиправною; зобов`язати відповідача вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви від 17.11.2020 №03-12/107 та з урахуванням ст. 245 ч. 2 п. 4 та ч. 4 КАС України» позивачем зазначено, що 27.11.2020 Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надав відповідь на заяву позивача від 17.11.2020 №03-12/107 в якій позивач на підставі постанови Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 та з урахуванням рішення судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 просив забезпечити його таким адвокатом, який має досвід представництва в Європейському Суді з прав людини. Окрім того, позивач у заяві вказав, що бажано щоб цей адвокат був зі Львова, оскільки позивач наполягатиме на ознайомленні з матеріалами справи №813/4239/16. Позивач вказує, що відповідач у своїй відповіді повідомив про те, що постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 не є підставою для забезпечення позивача адвокатом. Позивач просить визнати таку відмову протиправною. Додатково зазначає, що відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача не у формі рішення відповідно до ст. 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а у формі відповіді.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/006 на заву ОСОБА_1 від 29.01.2021 №03-12/014 протиправною; зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на заяву від 29.01.2021 №03-12/014» позивач зазначає, що 17.02.2021 отримав відповідь від 12.02.2021 №03-14/006 на заяву від 29.01.2021 №03-12/014. Вважає вказану відповідь протиправною оскільки адвокатське об`єднання «Громадське професійне об`єднання адвокатів Личаківського району «Палата адвокатів» 27.01.2021 зареєструвало скаргу позивача на адвоката – члена цього об`єднання. Позивач зазначає, що оскільки його заява за правилами ч. 8 ст. 5, ані за правилами речення другого ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» не поверталась позивачеві. Оскільки заява позивачеві не поверталась, останній вважає ,що така оформлена відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян» та відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» підлягає розгляду та вирішенню за правилами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян». Додатково позивач вказує, що не погоджується із способом надіслання та вручення відповідей на його звернення. Також, позивач вважає, що звернувся до відповідача із проханням про надання правової інформації, що узгоджується з положеннями статті 7 ч. 1 та ч. 2 п.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»

Щодо позовних вимог визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-04/007 на заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/018 протиправною» позивач зазначив, що відповідач під час розгляду заяви позивача не виконав свого обов`язку встановленого ст. 15 ч. 1 та ст. 19 ч. 1 п. 1 Закону України «Про звернення громадян». Зазначає, що відповідач у своїй відповіді не вказує, що вирішення питання, порушеного позивачем у заяві від 01.02.2021 №03-12/018 належить відповідно до п. 2 ч. 2 ст.7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» до його повноважень, а вказує лише на те, що питання адресовані центру, а тому переадресація є безпідставною.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/008 на заяву від 10.02.2021 №03-12/027 протиправною; зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, визначені ст. 7 ч. 1 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” без порушення прав ОСОБА_1 встановлених с. 40 Конституції України та ст. 18 ч. 1 п. 6 Закону України “Про звернення громадян” при вирішенні заяви ОСОБА_1 від 10.02.2021 №03-12/027», вказує, що відповідач протиправно не виконав своїх повноважень встановлених ст. 7 ч. 1 та ч. 2 п. 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», що призвело до порушення прав позивача, гарантованих ст. 40 Конституції України та ст. 18 ч. 1 п. 6 Закону України «Про звернення громадян» на отримання обґрунтованої відповіді на заяву.

Щодо позовних вимог – «визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/009 на запит ОСОБА_1 та інформацію від 11.02.2021 №03-12/028 протиправною; - зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, встановлені ст. 7 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” щодо розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 11.02.2021 №03-12/028 належним чином» то, на думку позивача» вказана відповідь надана з порушення вимог, встановлених ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та без виконання відповідачем своїх повноважень.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача №03-14/010 від 16.02.2021 на зауваження ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/017 протиправною», то обґрунтувань протиправності такої позивачем не наведено.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача від 29.12.2020 №03-14/044 протиправною», позивач вважає таку необґрунтованою і протиправною відповідно до ст. 40 Конституції України.

З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 05.04.2021 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач у встановлені законом строки надав відповіді. Окрім того, вказав, що кожна відповідь стосувалася конкретно визначеного питання, поставленого позивачем. Відповідач вказує, що позивачу неодноразового роз`яснювалось, що для призначення адвоката йому необхідно представити відповідний перелік документів. Однак, позивач категорично відмовлявся представити такий перелік. Також, відповідач зазначив, що обов`язковою умовою для надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач 14.04.2021 подав до суду відповідь на відзив в якій вказав, що позовні вимог заявлені позивачем є взаємопов`язаними та заявленими з урахуванням ст. 9 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 та ст. 3 ч. 2, ст. 7 ч. 5 КАС України.

Ухвалою судді від 01.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в означеній справі без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 26.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Верховного суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в частині, що залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 813/4239/16 скасовано, справу № 813/4239/16 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Радехівської місцевої прокуратури, Прокуратури Львівської області про визнання протиправними відповідей, зобов`язання вчинити дії направленона новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою (вх. № 03-12/107) до Червоноградського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в якій на підставі постанови Верховного суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 та ст. 59 КонститкціїУкраїни та ст. 8 Правил адвокатської етики просив забезпечити його адвокатом, який має досвід представництва в ЄСПЛ. Окрім того, просив, щоб адвокат був зі Львова, оскільки при першій зустрічі позивач наполягатиме на ознайомленні з матеріалами справи №813/4239/16.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги надано відповідь від 27.11.2020 №03-14/035 на заяву позивача від 17.11.2020 вх. № 03-12/107, повідомлено, що постанова Верховного суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 не є підставою для забезпечення ОСОБА_1 адвокатом, що співпрацює з Червоноградським МЦ з надання БВПД, оскільки не містить чіткого зобов`язання вчинити дії. Додатково повідомлено позивача, що адвокат позивачеві може бути призначений на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», за умови підтвердження належності до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до ст. 14 Закону.

29.01.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в порядку Закону України «Про звернення громадян» (вх. №03-12/014), в якій просив видати під розписку, а не через пошту Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян «Адвокатським об`єднанням «Громадське професійне об`єднання адвокатів Личаківського району м. Львова «Палата адвокатів». Заявник також просив виконати обов`язок встановлений ст. 7 ч. 3 Закону України «Про звернення громадян». Також, пропонував укласти мирову угоду у цивільній справі.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 за №03-14/006 надано відповідь у якій вказано, що вимога викладена у заяві стосовно надання «Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян», не обгрунтована з точки зору сприяння реалізації прав та інтересів заявника або порушення чинного законодавства, чи недоліків в діяльності тих чи інших підприємств. Також, у відповіді зазначено, що заява свідомо направлена не за належністю, а необгрунтоване посилання на ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» є зловживання правом. Стосовно укладення мирової угоди повідомлено, що пропозиція не може розглядатись без надання ухвали про відкриття провадження у справі та примірника позовної заяви.

01.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх. №03-12/018) в якій просив надати під розписку, а не через пошту правову письмову консультацію, а саме: «Чи зобов`язаний директор ПП «Редакція газети «Новини прибужжя, п. ОСОБА_3 надавати ОСОБА_1 письмові відповіді на його звернення за правилами ст. 18 ч. 1 п. 6, ст. 19 ч. 1 п. 6, п.7 та ст. 2021Закону України «Про звернення громадян», а також просив виконати обов`язок встановлений ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 за вих № 03-14/007 надано відповідь у якій роз`яснено порядок надання відповідей в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також повідомлено, що посилання заявника на ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» є необґрунтованим, оскільки питання у заяві адресовані центру, а тому переадресація за належністю є безпідставною.

10.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх №03-12/027) в якій просив надати Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян Міністерства внутрішніх справ України, а також просив надати відповіді на всі його запити на інформацію.

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 №03-14/008 надано відповідь у якій повідомлено, що вимога стосовно надання Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян Міністерства внутрішніх справ України не обґрунтована з точки зору сприяння реалізації прав та інтересів або порушення чинного законодавства. Окрім того, зазначено, що звернення адресуються органам державної влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян, або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань.

11.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом на інфрмацію (вх. №03-12/028 в якому просив надати під розписку рішення Конституційного суду України про визнання неконституційною Постанови Кабінету Міністрів України Про носіння масок і інше, як карантинних заходів.

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 надано відповідь вих. №03-14/009 у якій роз`яснено норми ст. 12 Закону України «Про інформацію» та повідомлено, що звертатись за отриманням публічної інформації запитувач інформації має безпосередньо до розпорядника інформації.

03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх. №03-12/121) в порядку ст. 16 ЦПК та ст. 17 КАС України, у якій просив повідомити чи є наказ №03-04-004/6-ч від 14.03.2019 нормативно-правовим актом.

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 29.12.2020 надано відповідь №03-14/044, у якій повідомлено, що наказ №03-04-006-ч від 14.03.2019 є нормативно-правовим актом. Окрім того, роз`яснено що заявник належить до категорії осіб, які мають право оскаржити нормативно-правовий акт, щодо яких його застосовано.

01.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зауваженням до відповіді № 03-14/004 від 26.01.2021 (вх.№03-12/017) в порядку Закону України «Про звернення громадян.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 16.02.2021 надано відповідь №03-14/010, у якій роз`яснено, що призначення адвоката здійснюється відповідно до ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». А також, роз`яснено перелік необхідних документів для підтвердження належності до категорії осіб, які мають право на безоплатну правову допомогу.

25.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом на інформацію (вх. № 03-12/072) в якому просив видати під розписку Главу 2 «Касаційне провадження» з ЦПК України в діючій редакції.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 29.03.2021 надано відповідь вх. №03-14/014 у якій роз`яснено суть та види правових послуг безоплатної правової допомоги. А також роз`яснено спосіб публікації нормативно-правових актів.

Вирішуючи спір, суд керувався наступним.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначає Закон України “Про безоплатну правову допомогу”.

Закон України “Про безоплатну правову допомогу” регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом.

Частиною 2 статті 2 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” встановлено, що порядок надання безоплатної правової допомоги фізичним особам на благодійних засадах фізичними та юридичними особами, які займаються благодійною діяльністю самостійно або спільно з відповідними благодійними організаціями, регулюється відповідним законодавством і статутами цих організацій.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 1 даного Закону, безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Згідно зі статтею 6-1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, до системи надання безоплатної правової допомоги належать: Координаційний центр з надання правової допомоги; суб`єкти надання безоплатної первинної правової допомоги; суб`єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Частиною 1 статті 13 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” встановлено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 7 цього ж Закону, безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Стаття 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” визначає суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:

1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору;

3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;

4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

10) наявності інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про звернення громадян”, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про звернення громадян”, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У відповідності до ч. 1 ст.14 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно ст.18 Закону України “Про звернення громадян”, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону України “Про звернення громадян” передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про звернення громадян”, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вказаною статтею терміну.

Щодо позовних вимог про визнання відмови відповідача в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.11.2020 №03-12/107 протиправною; зобов`язання відповідача вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви від 17.11.2020 №03-12/107 та з урахуванням ст. 245 ч. 2 п. 4 та ч. 4 КАС України та позовної вимоги «визнати відповідь відповідача №03-14/010 від 16.02.2021 на зауваження ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/017 протиправною», суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою (вх. № 03-12/107) до Червоноградського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в якій на підставі постанови Верховного суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 та ст. 59 Конститкції України та ст. 8 Правил адвокатської етики просив забезпечити його адвокатом, який має досвід представництва в ЄСПЛ. Окрім того, просив, щоб адвокат був зі Львова, оскільки при першій зустрічі позивач наполягатиме на ознайомленні з матеріалами справи №813/4239/16.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги надано відповідь від 27.11.2020 №03-14/035 на заяву позивача від 17.11.2020 вх. № 03-12/107, повідомлено, що постанова Верховного суду від 11.11.2020 у справі №813/4239/16 не є підставою для забезпечення ОСОБА_1 адвокатом, що співпрацює з Червоноградським МЦ з надання БВПД, оскільки не містить чіткого зобов`язання вчинити дії. Додатково повідомлено позивача, що адвокат позивачеві може бути призначений на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», за умови підтвердження належності до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до ст. 14 Закону.

01.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зауваженням до відповіді № 03-14/004 від 26.01.2021 (вх.№03-12/017) в порядку Закону України «Про звернення громадян.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 16.02.2021 надано відповідь №03-14/010, у якій роз`яснено, що призначення адвоката здійснюється відповідно до ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». А також, роз`яснено перелік необхідних документів для підтвердження належності до категорії осіб, які мають право на безоплатну правову допомогу.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Оскільки, всупереч наведеному, відповідачем рішення за заявою ОСОБА_1 17.11.2020 (вх. № 03-12/107) про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги не приймалося, суд вважає протиправною відмову відповідача викладену у формі відповіді від 27.11.2020 №03-14/035.

Водночас, щодо вимоги про зобов`язання відповідача вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви від 17.11.2020 №03-12/107 та з урахуванням ст. 245 ч. 2 п. 4 та ч. 4 КАС України, то така задоволенню не підлягає, оскільки суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 17.11.2020 (вх. № 03-12/107) про надання безоплатної вторинної правової допомоги, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Водночас, у задоволенні позовної вимоги про «визнання відповіді відповідача №03-14/010 від 16.02.2021 на зауваження ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/017 протиправною» належить відмовити, оскільки Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надав вичерпну відповідь та в термін передбачений Законом України “Про звернення громадян”.

Щодо позовних вимог про визнання відповіді відповідача від 12.02.2021 №03-14/006 на заву ОСОБА_1 від 29.01.2021 №03-12/014 протиправною та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на заяву від 29.01.2021 №03-12/014, а також позовної вимоги визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/008 на заяву від 10.02.2021 №03-12/027 протиправною, судом встановлено таке.

10.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх №03-12/027) в якій просив надати Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян Міністерства внутрішніх справ України, а також просив надати відповіді на всі його запити на інформацію.

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 №03-14/008 надано відповідь у якій повідомлено, що вимога стосовно надання Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян Міністерства внутрішніх справ України не обґрунтована з точки зору сприяння реалізації прав та інтересів або порушення чинного законодавства. Окрім того, зазначено, що звернення адресуються органам державної влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян, або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань.

Також, 29.01.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в порядку Закону України «Про звернення громадян» (вх. №03-12/014), в якій просив видати під розписку, а не через пошту Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян «Адвокатським об`єднанням «Громадське професійне об`єднання адвокатів Личаківського району м. Львова «Палата адвокатів». Заявник також просив виконати обов`язок встановлений ст. 7 ч. 3 Закону України «Про звернення громадян». Також, пропонував укласти мирову угоду у цивільній справі.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 за №03-14/006 надано відповідь у якій вказано, що вимога викладена у заяві стосовно надання «Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян», не обґрунтована з точки зору сприяння реалізації прав та інтересів заявника або порушення чинного законодавства, чи недоліків в діяльності тих чи інших підприємств. Також, у відповіді зазначено, що заява свідомо направлена не за належністю, а необґрунтоване посилання на ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» є зловживання правом. Стосовно укладення мирової угоди повідомлено, що пропозиція не може розглядатись без надання ухвали про відкриття провадження у справі та примірника позовної заяви.

Суд зазначає, що частиною 1 ст 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

В свою чергу, частиною 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявами в яких просив видати під розписку, а не через пошту Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян «Адвокатським об`єднанням «Громадське професійне об`єднання адвокатів Личаківського району м. Львова «Палата адвокатів» а також «Інструкцію з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян» Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідь на вказане звернення надана відповідачем у строки встановлені Законом України «Про звернення громадян», однак, відповідачеві, розглядаючи звернення позивача від 29.01.2021 та 10.02.2021 встановивши, що питання порушене у зверненні позивача в частині надання Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішення звернень громадян «Адвокатським об`єднанням «Громадське професійне об`єднання адвокатів Личаківського району м. Львова «Палата адвокатів» та Інструкції з діловодства щодо розгляду і вирішенню звернень громадян Міністерства внутрішніх справ України не входить до повноважень відповідача, належало в порядку визначеному ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» переслати звернення ОСОБА_1 за належністю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповіді Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12.02.2021 №03-14/006 та від 12.02.2021 №03-14/008 належить визнати протиправними та з метою ефективного захисту прав позивача, належить зобов`язати Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №03-12/014) від 29.01.2021 та заяву від 10.02.2021 (вх.№03-12/027), з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Щодо позовних вимог «визнати поведінку відповідача з підстав, наведених ОСОБА_1 в позовній заяві по відношенню до ОСОБА_1 недобросовісною та нерозумною», позовних вимог «зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, визначені ст. 7 ч. 1 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” без порушення прав ОСОБА_1 встановлених с. 40 Конституції України та ст. 18 ч. 1 п. 6 Закону України “Про звернення громадян” при вирішенні заяви ОСОБА_1 від 10.02.2021 №03-12/027» а також позовної вимоги «визнати, що відповідач визнав заяви ОСОБА_1 від 29.01.2021 №03-12/014 та від 10.02.2021 №03-12/027 необґрунтованими безпідставно», то такі задоволенню не підлягають, з огляду на те, що частиною 2 ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Отже, позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, а тому в задоволенні таких позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання відповіді відповідача від 12.02.2021 №03-04/007 на заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 №03-12/018 протиправною та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на заяву від 01.02.2021 №03-12/018, судом встановлено наступне.

01.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх. №03-12/018) в якій просив надати під розписку, а не через пошту правову письмову консультацію, а саме: «Чи зобов`язаний директор ПП «Редакція газети «Новини прибужжя, п. ОСОБА_3 надавати ОСОБА_1 письмові відповіді на його звернення за правилами ст. 18 ч. 1 п. 6, ст. 19 ч. 1 п. 6, п.7 та ст. 2021Закону України «Про звернення громадян», а також просив виконати обов`язок встановлений ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 за вих № 03-14/007 надано відповідь у якій роз`яснено порядок надання відповідей в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також повідомлено, що посилання заявника у на ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» є необґрунтованим, оскільки питання у заяві адресовані центру, а тому переадресація за належністю є безпідставною.

Позивач зазначає, що відповідач у своїй відповіді не вказує, що вирішення питання, порушеного позивачем у заяві від 01.02.2021 №03-12/018 належить відповідно до п. 2 ч. 2 ст.7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» до його повноважень, а вказує лише на те, що питання адресовані центру, а тому переадресація є безпідставною.

Таким чином, відповідачем розглянуто скаргу ОСОБА_1 та надано відповідь у строки, по суті поставлених позивачем питань, а також у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства, а тому у задоволенні вказаних позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача від 12.02.2021 №03-14/009 на запит ОСОБА_1 та інформацію від 11.02.2021 №03-12/028 протиправною та зобов`язати відповідача виконати свої повноваження, встановлені ст. 7 ч. 2 п. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” щодо розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 11.02.2021 №03-12/028 належним чином» а також позовної вимоги «визнати відповідь відповідача №03-14/014 від 29.03.2021 на запит ОСОБА_1 на інформацію №03-12/072 від 25.03.2021 протиправною», судом встановлено наступне.

11.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом на інформацію (вх. №03-12/028 в якому просив надати під розписку рішення Конституційного суду України про визнання неконституційною Постанову Кабінету Міністрів України про носіння масок та інше, як карантинних заходів.

На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 12.02.2021 надано відповідь вих. №03-14/009 у якій роз`яснено норми ст. 12 Закону України «Про інформацію» та повідомлено, що звертатись за отриманням публічної інформації запитувач інформації має безпосередньо до розпорядника інформації.

Також, 25.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом на інформацію (вх. № 03-12/072) в якому просив видати під розписку Главу 2 «Касаційне провадження» з ЦПК України в діючій редакції.

Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 29.03.2021 надано відповідь вх. №03-14/014 у якій роз`яснено суть та види правових послуг безоплатної правової допомоги. А також роз`яснено спосіб публікації нормативно-правових актів.

Суд зазначає, що нормами ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформаці» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

В свою чергу, статтею 13 вказаного Закону визначено, що Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Статтею14 вказаного Закону визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Зі змісту поданих ОСОБА_1 запитів на інформацію встановлено, що останній звертається до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням надати публічну інформацію розпорядником якої не є Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а тому у задоволенні таких позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовних вимог «визнати відповідь відповідача від 29.12.2020 №03-14/044 протиправною», судом встановлено таке.

03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (вх. №03-12/121) в порядку ст. 16 ЦПК та ст. 17 КАС України, у якій просив повідомити чи є наказ №03-04-004/6-ч від 14.03.2019 нормативно-правовим актом. На вказану заяву позивача Червоноградським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 29.12.2020 надано відповідь №03-14/044, у якій повідомлено, що наказ №03-04-006-ч від 14.03.2019 є нормативно-правовим актом. Окрім того, роз`яснено що заявник належить до категорії осіб, які мають право оскаржити нормативно-правовий акт, щодо яких його застосовано.

Згідно з ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надав вичерпну відповідь та в термін передбачений Законом України “Про звернення громадян”.

Відповідно позовна вимога не підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги від 27.11.2020 №03-14/035.

Зобов`язати Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 17.11.2020 (вх. № 03-12/107) про надання безоплатної вторинної правової допомоги, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Визнати протиправною відповідь Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12.02.2021 №03-14/006 та від 12.02.2021 №03-14/008.

Зобов`язати Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №03-12/014) від 29.01.2021 та заяву від 10.02.2021 (вх.№03-12/027), з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Грень Н.М.