Рішення № 96672527, 30.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5104/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви щодо уточнення заявлених позовних вимог ( а.с.156-158), просить:

- скасувати незаконне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький ) № 935250177202 від 09.10.2020 щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої його заяви від 08.10.2020;

- скасувати незаконне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській № 93520177202 від 27.10.2020 в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% (замість 80%) від суми місячної (чинної) заробітної плати, і застосування, при здійсненні перерахунку пенсії, обмеження максимальним розміром згідно поданої його заяви від 08.10.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії, перерахованої йому згідно поданої ним 08.10.2020 № 10270 заяви про проведення повного перерахунку пенсії відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати прокурорським працівникам, у розмірі 80% місячної (чинної) заробітної плати з посади начальника Кіровоградської обласної прокуратури з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, відповідно до довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих. без обмеження її максимального розміру, починаючи з 08 жовтня 2020 року та здійснювати виплату перерахованої пенсії в порядку і строки, визначені чинним законодавством.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 01.10.2013 йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції чинній на момент призначенні пенсії). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 93520177202 від 09.10.2020 йому протиправно відмовлено в перерахунку пенсії на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих. Також, рішенням відповідача № 93520177202 від 27.10.2020 протиправно перераховано пенсію в розмірі 60% (замість 80%) від суми місячної (чинної) заробітної плати, і застосовано, при здійсненні перерахунку пенсії, обмеження максимальним розміром.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, відповідач, з посиланням на абз.6 ч.15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", вважає безпідставними вимоги щодо перерахунку пенсії та її виплати без обмеження максимальним розміром. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155, яка прийнята до ухвалення рішення Конституційним судом України від 13 грудня 2019 року, передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, які призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”. Позивач просить зробити перерахунок пенсії на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та на підставі довідки, яка видана відповідно до вказаного рішення, однак підставою видачі довідки має біти нормативно – правовий акт, яким передбачено підвищення заробітної плати працюючих прокурорських працівників. Також, згідно заяви позивача від 08.10.2020 з вимогою провести перерахунок пенсії на підставі довідки №21-18 вих. 20 від 08.10.2020 на загальну суму 70009,53 грн. головним управлінням за рішенням № 935250177202 здійснено перерахунок пенсії з суми 70009,53 грн. При цьому розмір пенсії позивача з урахуванням абзацу 6 ч.15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" розмір пенсії до виплати становив в жовтні - 17120,00, з 01.12.2020- 17690,00 грн. Крім того, відповідно до положень ч.2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" перерахунок раніше призначеної пенсії проведено у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати ( а.с.135-137, 169-171).

Позивачем подано заперечення на відзив ( а.с. 139-148, 173-182).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) ( а.с.22).

Ухвалою від 16 листопада 2020 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20) ( а.с.23)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року поновлено провадження у справі (а.с.165).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З 01.10.2013, у відповідності до положень статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за вислугу років у розмірі 80% від встановленої заробітної плати ( а.с.125, зворотній бік).

08.10.2020 позивач звернулися до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих., згідно якої розмір заробітної плати складає 70 009,33 грн.( а.с.40-42, 33).

Рішенням № 935250177202 від 09.10.2020 Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі заяви від 08.10.2020 та довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих. ( а.с.160).

Відмова мотивована тим, що Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам органів прокуратури не визначено, Кабінетом Міністрів України 11.12.2019р. прийнято постанову № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів", якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому наголошує, що пунктом 7 цієї ж постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Також, у своєму рішенні Пенсійний фонд зазначає, що права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно з довідкою про заробітну плату від 12.03.2020 року №18-60 (розмір заробітної плати визначено на 10.03.2020 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657) позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській № 935250177202 від 27.10.2020 позивачу перераховано пенсію виходячи з середньомісячного заробітку 70 009,33 грн.; процент розрахунку пенсії від заробітку 60; основний розмір пенсії від середнього заробітку 42 005,60 грн.; максимальний розмір пенсії 17 120 грн. ( а.с.164).

Відповідачем листом від 27.10.2020 ( а.с.161) повідомлено позивача, що рішення про відмову в перерахунку пенсії від 09.10.2020 №935040177202 вважається недійсним.

Не погоджусь з рішеннями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише своїх владних повноважень.

Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час призначення позивачу пенсії та її нарахування умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон № 1789-XII).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII (тут і надалі у редакції на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно з Законом № 1789-XII, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

В подальшому у статтю 50-1 Закону № 1789-XII вносились зміни, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 01.10.2013 отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом № 1789-ХІІ, з розрахунку 80 % складових заробітної плати.

Як уже зазначалось, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України у постанові від 10.2.2013 у справі № 21-348а/13, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VI зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеному у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, в якій висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у наступній редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”, при цьому на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було.

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та втратив чинність Закон України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15 грудня 2015 року.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 13 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону № 1697-VII Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

У встановлений строк відповідних нормативно-правових актів щодо порядку та умов перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури” зокрема викладено в новій редакції Схеми посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур.

Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) положення частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідає Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні установив, що: - частина 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: “ 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.01.2019 (справа № 820/2462/17), від 19.11.2018 (справа № 755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15.05.2019 (справа № 640/20317/16а).

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з 13.12.2019, як це визначено статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України”, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), що, також, визначено вказаним рішенням.

Відтак, з 13.12.2019 Закон № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років позивач звернувся до відповідача 08.10.2020, до якої долучив довідку Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих., згідно якої розмір заробітної плати складає 70 009,33 грн.( а.с. 33)

Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019.

Як вже зазначалось судом, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а у зв`язку чим позивач набув право на перерахунок пенсії відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII починаючи з 13.12.2019.

Більше того, 26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення № 6-р/2020 у справі у справі № 1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України”.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Таким чином, рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на те, що відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач у оскаржуваному рішенні не обґрунтовував підстави для відмови у відповідному перерахунку невідповідністю змісту або форми доданої довідки для перерахунку пенсії від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих., такі доводи відповідача суд до уваги не бере.

Представником відповідача не надано до суду обґрунтувань щодо правомірності прийняття рішень різними датами від 09.10.2020 та від 27.10.2020, з одним номером № 935250177202.

Також, представником відповідача не надано до суду доказів щодо наділення відповідача повноваженнями визнавати ухвалені ним рішення недійсними ( а.а.161).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення відповідача № 935250177202 від 09.10.2020 про відмову в перерахунку пенсії позивачу на підставі заяви від 08.10.2020 та довідки про заробітну плату від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих.

Суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача № 935250177202 від 09.10.2020.

Щодо вимог про скасування незаконного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській № 93520177202 від 27.10.2020 в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% (замість 80%) від суми місячної (чинної) заробітної плати, і застосування, при здійсненні перерахунку пенсії, обмеження максимальним розміром згідно поданої його заяви від 08.10.2020, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи пенсія позивачу призначена та виплачується з 01.10.2013, на підставі статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Норми Законів України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", від 02.03.2015 №213-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 №911-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими обмежено максимальний розмір пенсії, не можуть застосовуватися до позивача внаслідок положень частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ, пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно до яких обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цими Законами.

В постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 (адміністративне провадження №К/9901/22177/18) Верховний Суд підкреслив, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Таку ж правову позицію 12.11.2019 сформулював Верховний Суд у справі №360/1428/17 (адміністративне провадження №К/9901/17860/18), вказавши, що на осіб, яким пенсію було призначено до 01.01.2016, обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.

Отже, всі зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії з 14.09.2011, зокрема, щодо обмеження граничного розміру пенсії, умов та порядку перерахунку пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії.

У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №490/5366/16-а вказав, що оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Відтак, враховуючи соціальну спрямованість держави, базові гарантії позивача при призначенні пенсії не можуть бути звужені в подальшому при здійсненні перерахунку пенсії, що обґрунтовується положеннями статті 22 Конституції України відповідно до якої, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані та при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 за №3477-IV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява №17371/90) від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 по справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (заява №44277/98).

У рішенні в справі "Філозофенко проти України" (№72954/11) від 09.01.2020 Європейським судом з прав людини констатовано порушення статті 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв`язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом.

Зважаючи на вищенаведене, позиція суду, серед іншого, полягає в тому, що право позивача на перерахунок пенсії, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як наслідок, суд зазначає, що відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії позивачу, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача № 93520177202 від 27.10.2020 в частині встановлення максимального розміру пенсії - 17 120, 00 грн. та 17 690, 00 грн.

При вирішенні питання щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії позивачу, суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 01.10.2013, пенсія призначена у відповідності до положень статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” з розрахунку 80% складових заробітної плати (а.с.125, зворотній бік).

Відповідно до частин другої, третьої статті 22, частини першої статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII “Про прокуратуру”, із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16).

Враховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача № 93520177202 від 27.10.2020 в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% (замість 80%) від суми місячної (чинної) заробітної плати.

З огляду на викладене викладене, суд вважає, що належним способом порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 93520177202 від 27.10.2020.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії, перерахованої йому згідно поданої ним 08.10.2020 № 10270 заяви про проведення повного перерахунку пенсії відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати прокурорським працівникам, у розмірі 80% місячної (чинної) заробітної плати з посади начальника Кіровоградської обласної прокуратури з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, відповідно до довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих. без обмеження її максимального розміру, починаючи з 08 жовтня 2020 року та здійснювати виплату перерахованої пенсії в порядку і строки, визначені чинним законодавством, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії та про перерахунок пенсії позивача є протиправними, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , згідно заяви від 08.10.2020 № 10270 про проведення перерахунку пенсії, відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в первинній редакції, з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, визначеної в довідці Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих., без обмеження її максимального розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Щодо дати, з якої пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року змінено на речення “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”, тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).

Тому, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року.

Однак, в даному випадку обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, настали 11.09.2020 оскільки довідка Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих. видана за нормами, чинними на 11.09.2020 року ( а.с.33), а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2020 року.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача здійснювати виплату перерахованої пенсії в порядку і строки, визначені чинним законодавством, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Положеннями КАС України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.

Вказані правові позиції містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 826/15718/16, від 24.04.2018 у справі № 167/592/17, від 31.07.2018 у справі № 348/9/17, від 23.10.2018 у справі № 344/4560/17 та від 14.02.2019 у справі № 362/7962/15-а.

Таким чином, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому вказані вимоги задоволенню не підлягають як передчасні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (а.с.1), слід стягнути на його користь, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 800 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 935250177202 від 09.10.2020 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 на підставі заяви від 08.10.2020 та довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 935250177202 від 27.10.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , згідно заяви від 08.10.2020 № 10270 про проведення перерахунку пенсії, відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в первинній редакції, з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, визначеної в довідці Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 08 жовтня 2020 року № 21-18 вих., без обмеження її максимального розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 800 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун