Рішення № 96672399, 29.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м.Київ №320/1531/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Барвінок" Білоцерківської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №29 "Барвінок" Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації роботи, а саме будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 24.12.2019 № 1065.

Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації приміщення навчального закладу, що створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об`єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об`єкта до повного усунення виявлених порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі на 30.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 30.03.2020 було залучено до участі у справі у якості третьої особи Білоцерківську міську раду Київської області та відкладено підготовче судове засідання за клопотанням відповідача.

03.04.2020, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ним частково були усунені порушення, про які вказано в акті від 24.12.2019 №1065, а решта порушень перебуває на стадії усунення, оскільки відповідач є неприбутковою бюджетною установою та власних надходжень він не має, тому для усунення порушень, які є багатовартісними, необхідне фінансування з бюджету Білоцерківської міської ради. На час розгляду справи відповідач неодноразово звертався до засновника (Білоцерківської міської ради) з проханням виділити кошти для встановлення автоматичної пожежної сигналізації, та станом на теперішній час, засновник розглядає це питання. Хоча й більшість порушень, усунуті, однак виконати порушення, зазначені у п.п. 2, 3 не має можливості, оскільки автоматична пожежна сигналізація відсутня; п.п. 4, 7 неможливо виконати через відсутність належного фінансування; а п. 13 виконувати недоцільно, оскільки це не передбачено законодавством та не створює жодної загрози безпеці, життю та здоров`ю для вихованців та працівників відповідача. Відповідач наголошує про важливість, визначеного законодавством права на освіту, недопустимість його обмеження та те, що ним вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень законодавства, які зафіксовані в акті, тому, на думку відповідача, позивач не обґрунтував застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Відтак, у задоволенні позову просив відмовити. До відзиву, відповідач додав докази на підтвердження усунення ним порушень, визначених у акті №1065 від 24.12.2019.

Підготовчі засідання неодноразово відкладалися у зв`язку з неявкою сторін через запровадження в Україні карантину Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 та подальшим його продовженням.

26.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.06.2020 №252, у якому зазначено про виявлення 6 порушень, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

01.07.2020, від третьої особи, Білоцерківської міської ради, надійшли письмові пояснення, у якій вона зазначила, що з обставинами, викладеними в позовній заяві не погоджується, та пояснила, що відповідачем були усунені та усуваються порушення, зазначені у акті від 24.12.2019, але встановлення автоматичної пожежної сигналізації, повторна вогнезахисна обробка дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв і лат) будівлі закладу не можливо наразі виконати через відсутність необхідних коштів. Проте, дане питання розглядається Білоцерківською міською радою. Щодо незабезпечення відкривання дверей запасних евакуаційних виходів з всіх груп безпосередньо у напрямку виходу, зазначила, що виконання цього порушення є недоцільним, оскільки це не передбачено чинним законодавством України та не створює жодної загрози безпеці, життю та здоров`ю для вихованців та працівників відповідача. Також, Білоцерківська міська рада наголошує, що вживає, в межах компетенції, всіх можливих заходів для усунення порушень зазначених у акті перевірки й позовній заяві та просить суд зважати на те, що станом на теперішній час позивачем було подано 23 позови проти закладів освіти комунальної власності міста Білої Церкви з вимогою зупинити роботу, а всього було перевірено 38 закладів освіти комунальної власності міста Білої Церкви. Зважаючи на обсяг коштів, які необхідні для усунення порушень, зазначених у позовних заявах та актах, зокрема, на встановлення автоматичної протипожежної сигналізації, незначний обсяг коштів місцевого бюджету та розміри видатків, які спрямовуються для запобігання поширенню й подоланню гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2, одночасно виділити кошти на усунення всіх пунктів порушень є неможливим. Такий розподіл коштів може і буде відбуватися поступово, на підтвердження чого посилалася на рішення Білоцерківської міської ради від 05 лютого 2020 року №5001-90-УІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 20 грудня 2019 року №4768-86-УІІ «Про бюджет м. Біла Церква на 2020 рік» та рішення Білоцерківської міської ради від 30 серпня 2018 року №2543-55-УП «Про затвердження Білоцерківської міської цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на друге півріччя 2018-2022 роки». Також, Білоцерківська міська рада просила врахувати суд, що освіта визнається однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства, а позивачем не доведено доцільність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи закладу дошкільної освіти, а відтак позбавлення права дітей на освіту. На цих підставах просила у задоволенні позову відмовити. До своїх пояснень додала витяг з рішення про внесення змін до рішення міської ради від 20.12.2019 «Про бюджет м.Біла Церква на 2020 рік» та додаток №6 до нього – «Розподіл коштів бюджету розвитку на здійснення заходів із будівництва, реконструкції і реставрації об`єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за об`єктами у 2020 році»; довідку від 25.02.2020 № 203 про придбання протипожежних дверей та люків, протипожежного обладнання та перезарядку вогнегасників; перелік робіт капітального характеру; рішення третьої особи від 30.08.2018 №2543-55-УІІ про затвердження Білоцерківської міської цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на друге півріччя 2018-2022 роки та додаток до нього; рішення третьої особи від 05.02.2018 №5004-90-УІІ Про внесення змін до рішення міської ради від 30.08.2018 №2543-55-УІІ «Про затвердження Білоцерківської міської цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на друге півріччя 2018-2022 роки» та додаток до нього. Також, третя особа, просила відкласти розгляд справи.

01.07.2020, від відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи копії: акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.06.2020 №252, технічного звіту №26/20 про проведення електровимірювальних та випробувальних робіт щодо блисковкозахисту ДНЗ №29 «Барвінок», актів виконаних робіт від 04.03.2020 щодо встановлення дотягувачів та знаків безпеки.

21.07.2020, від позивача надійшло аналогічне клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту позапланового заходу від 19.06.2020 №252.

Ухвалою суду від 21.07.2020 було задоволено клопотання відповідача та продовжено строк підготовчого провадження до закінчення дії карантину, призначено наступне підготовче судове засідання на 26.08.2020.

Однак, від сторін знову надходили клопотання про відкладення розгляду справи через запровадження в Україні карантину Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 та подальшим його продовженням, у зв`язку з чим, розгляд справи відкладався.

Протокольною ухвалою суду від 15.09.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті на 05.10.2020.

У судові засідання, призначені на 05.10.2020 та 22.10.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`являлись, тому суд, протокольною ухвалою від 22.10.2020, керуючись приписами статті 205 КАСУ, перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

03.11.2020, через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду через сумнів щодо наявності у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як позивача у даній категорії справ, адміністративної процесуальної дієздатності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ-22201394, місцезнаходження: Київська область, м.Біла Церква, вул.Л.Українки, 50-А) зареєстровано в якості юридичної особи 27.12.1994, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.33-35).

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3(у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23) та наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1359 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А, про що зазначається в рапорті т.в.о. начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Чеха В. (а.с.с11-13).

13 грудня 2019 року було видане посвідчення № НОМЕР_1 на проведення позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А начальнику групи запобігання НС 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с. 14).

Копію посвідчення вручено 23.12.2019 Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Максимовій М.М.

24 грудня 2019 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 1065 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому чітко вказані 13 порушення (а.с. 15-22), а саме:

1) п.1.1, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні - не виконано ремонт автоматичної пожежної сигналізації;

2) п.1.3, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – не заключено договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації із спеціальною організацією яка має ліцензію;

3) п.1.4, глава 1 розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – не виведено сигнал від приймальної станції автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження;

4) п.1.2, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – приміщення не обладнано системою оповіщення про пожежу;

5) п.2.37, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не обладнано двері на шляхах евакуації пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

6) глава 9 розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - Не поновлено на території об`єкта, у будинках, спорудах, приміщеннях відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

7) п.2.5, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв і лат) будівлі закладу зі складанням відповідних актів ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності;

8) п.1.21 глава 1 розділ ІУ Правил пожежної безпеки в Україні - не влаштовано пристрої захисту будівель та споруд від прямих потраплянь блискавки і вторинних її проявів;

9) п.22 розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не забезпечено ДНЗ зовнішнім протипожежним водопостачанням для цілей пожежогасіння у повному обсязі. ДБН Б.2.2-12:2019;

10) п.2.37 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не допускається захаращення додаткового евакуаційного виходу з групи «Ягідка» побутовими речами;

11) розділ 1.8 глава 1 розділ ІУ Правил пожежної безпеки в Україні – не допускається експлуатація тимчасових електромереж у інформатики та побутових приміщеннях;

12) п.3.9, глава 3 розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – додатково не забезпечено заклад відповідними типами вогнегасників з урахування особливостей приміщень. (Наказ МВС України від 15 січня 2018 року №25) 2 поверх закладу поруч групи «Калинка» 4

13) п.2.27 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не забезпечено відкривання дверей запасних евакуаційних виходів з всіх груп безпосередньо на зовні у напрямку виходу.

Виявлення вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Поряд з цим, на час розгляду справи, більшість виявлених у ході перевірки порушень було усунуто відповідачем, що підтверджується наданим сторонами актом від 19.06.2020 №252.

Проте, залишилися не усуненими 6 порушень, а саме:

1) п.1.1, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні - не виконано ремонт автоматичної пожежної сигналізації;

2) п.1.3, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – не заключено договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації із спеціальною організацією яка має ліцензію;

3) п.1.4, глава 1 розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – не виведено сигнал від приймальної станції автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження;

4) п.1.2, глава 1, розділ У Правил пожежної безпеки в Україні – приміщення не обладнано системою оповіщення про пожежу;

5) п.2.5, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв і лат) будівлі закладу зі складанням відповідних актів ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності;

6) п.2.27 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні – не забезпечено відкривання дверей запасних евакуаційних виходів з всіх груп безпосередньо на зовні у напрямку виходу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до розповсюдження вогню у разі виникнення пожежі та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації роботи, а саме будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 24.12.2019 № 1065.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Доводи та заяву третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду через припущення, що у ГУ ДСНС у Київській області відсутні повноваження на звернення до суду з таким позовом, суд відхиляє з огляду на наступне.

Свою позицію Білоцерківська міська рада Київської області обґрунтовує тим, що територіальні органи виконавчої влади, у т.ч. позивач, не входять до системи центральних органів виконавчої влади, а утворюються як окремі юридичні особи цивільного права.

Водночас, ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України надає право звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів лише центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052.

Основними завданнями ДСНС України є:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

- реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 Управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління підпорядковується ДСНС.

Персонал (кадри) Головного управління складають особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, та працівники, з якими укладається трудовий договір. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та трудові відносини з працівниками регулюються відповідно до чинного законодавства.

Голова Київської обласної державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє у виконанні покладених на нього завдань.

Відповідно до п. 35 Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 Управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДСНС України у Київській області є належним позивачем в даній адміністративній справі, оскільки має право на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації роботи, а саме будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 24.12.2019 № 1065.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ - 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8).

Відповідач: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 22201394, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лесі Українки, 50-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.