Ухвала суду № 96672355, 29.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2021 року м.Київ №320/5694/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз`яснення рішення суду в межах адміністративної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Рішенням суду від 20.12.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області було задоволено, визнано протиправною відмову Фастівського об`єднаного управління ПФУ, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 37583191), починаючи з 25.04.2019 провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5*4173,00=20865,00 грн.), у відповідності до положення ч. з ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/20ІІ (402/19, 1737/19).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

27.01.2021 позивачеві був виданий виконавчий лист.

01.03.2021, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про роз`яснення зазначеного рішення суду. Дану заяву було передано для подальшого розгляду суду 20.04.2021, що підтверджується актом, складеним працівниками відділу ДЗК суду від 20.04.2021.

Заява позивача обґрунтована тим, що під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов`язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії позивача у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня кожного наступного року та чи повинен відповідач при обчисленні розміру пенсії застосовувати формулу розрахунку, яка зазначена в п. 9-1 Порядку. Як було встановлено судом під час прийняття рішення від 20.12.2019 у справі до позивача застосовуються положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 складає 4173,00 гри.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основний розмір пенсії позивача має скласти 5x4173,00 = 20865,00 грн. Крім того, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року.

При цьому, в рішенні від 20.12.2019 у справі судом була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку пенсії позивачу та вказано, що розмір пенсії позивача має визначатися відповідачем саме на підставі положень частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без урахування встановленої Порядком №1210 формули.

На підставі викладеного, позивач просить суд роз`яснити рішення суду від 20.12.2019, зокрема, чи підлягає застосуванню формула, визначена п.9-1 Постанови Кабінету міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівні соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі. Також, просив роз`яснити, чи проводиться перерахунок пенсії при зміні розміру мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подану заяву в порядку письмового провадження, суд зазначає наступне.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 року по справі № 21-452iп16 підкреслив, що системне тлумачення положень КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено лише у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-5743іп15, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при ухвалені судового рішення.

Дослідивши зміст рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019, а саме мотивувальну та резолютивну частин рішення, суд дійшов висновку, що рішення суду містить чіткий та зрозумілий висновок по суті заявлених позовних вимог, текст рішення викладений у зрозумілій та доступній формі навіть для осіб, які не мають спеціальних знань у галузі права: висновки рішення не містять двозначних тлумачень та/або формувань, а тому розширеного тлумачення, шляхом його роз`яснення, не потребує. Крім того, суд наголошує, що питання дії нормативно-правових актів знаходиться в площині теорії держави та права, у розділі дія нормативно правових актів у часі та за колом осіб, тому не може бути предметом тлумачення судового рішення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 по справі № 320/5694/19.

Керуючись статтями 254, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) про роз`яснення судового рішення, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.