Рішення № 96672272, 30.04.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2021 р. справа № 300/1893/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3715 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А3715, відповідно до змісту якого просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 09.10.2017 по 01.03.2018; зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 09.10.2017 по 01.03.2018; зобов`язати надати довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 09.10.2017 по 01.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, не нараховано і не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 09.10.2017 по 01.03.2018.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на час звільнення позивача з військової служби Військова частина А3715 в повному обсязі провела розрахунки та виконала зобов`язання перед позивачем, без вчинення жодних протиправних дій чи бездіяльності, зокрема в частині надання виплат, про що чітко заначено в наказі від 29.05.2020 №303. Звертає увагу, що право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настало в грудні 2018 року. Також, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців з 01.03.2018. Відповідач вважає, що у зв`язку зі зміною базового місяця, підстави для обчислення позивачу індексу споживчих цін для проведення індексації у період з 09.10.2017 по 01.03.2018 – відсутні (а.с.24).

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

У період з 17.08.2020 по 29.09.2020, 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.07.2018 (а.с.7).

Наказом командира Військової частини А3715 (по особовому складу) від 15.05.2020 №21-РС позивач звільнений у запас за підпунктом «а» (в зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом командира Військової частини А3715 (по стройовій частині) від 29.05.2020 №303, ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу Військової частини А3715, з усіх видів забезпечення та направлений до Тисменицького РВК Івано-Франківської області для зарахування на військовий облік (а.с.9).

Листом за №1076 від 18.08.2020 Військова частина А3715, на звернення позивача повідомила, що в період з липня 2017 року по листопад 2017 року коефіцієнт індексації дорівнював нулю, відповідно за цей період індексація не виплачувалась. Зазначено, що в грудні 2017 року, а також в січні та лютому 2018 року коефіцієнт складав 3,1%, прожитковий мінімум на цей період був 1762 грн. 00 коп. Відповідно сума індексації становить 54 грн. 62 коп. ( 1762,00-3,1)/100. За грудень 2017 року, січень та лютий 2018 року в сумі 163 грн. 87 коп. (54,62*3), але оскільки позивач не перебуває на грошовому забезпеченні відповідача, так як звільнений 29.05.2020 року, така виплата не може бути здійснена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII).

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі також – Закон №2017-III) встановлена державна гарантія, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону №2017-III, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону №2017-III).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі також - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина 6 статті 5 Закону №1282-XII).

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі також – Порядок №1078).

Правила поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (тут і надалі в редакції, чинній на час спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

У відповідності до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Індексація грошового забезпечення є законодавчо визначеним обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як встановлено судом на підставі наданого відповідачем розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення позивачу за період з 09.10.2017 до 01.03.2018 не нараховувалася та не виплачувалася.

Суд зауважує, що у листі №1076 від 18.08.2020 відповідач підтверджує право позивача на індексацію доходів у грудні 2017 року – лютому 2018 року. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період липень-листопад 2017 року зазначає, що в цей період коефіцієнт індексації дорівнював нулю, а тому індексація не виплачувалась. Таким чином, за змістом вказаного листа відповідач не заперечує право ОСОБА_1 на індексацію грошового забезпечення у спірному періоді.

Стосовно доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, про відсутність підстав для обчислення позивачу індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 09.10.2017 по 01.03.2018 у зв`язку із зміною базового місяця у відповідності до Постанови №704, суд зазначає наступне.

Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 за №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності з 01.01.2008.

В подальшому після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, березень 2018 року є базовим місяцем для індексації грошового забезпечення після 01.03.2018.

Як слідує з матеріалів справи, призначене позивачу грошове забезпечення у зв`язку з призначенням його на відповідну посаду та зарахуванням до списків особового складу Військової частини А3715 (09.10.2017) відповідає грошовому забезпеченню, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зі списків особового складу Військової частини А3715 позивач виключений 29.05.2020.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що на Військову частину А3715 покладається обов`язок проводити індексацію грошового забезпечення, відтак, в спірному випадку бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2017 до 01.03.2018 є протиправною, а тому слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в цей період.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2017 до 01.03.2018, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки є передчасно.

Суд констатує, що завданням адміністративного судочинства України є забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В даному випадку, на переконання суду, саме зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 09.10.2017 до 01.03.2018, включатиме й розрахунок таких виплат, який має бути доступним для особи якої стосується, а отже, таке рішення суду забезпечить ефективний спосіб захисту порушеного права позивача на оплату праці.

Системний аналіз приписів Закону №1282-XII та Порядку №1078, дає підстави для висновку про те, що обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Тобто, визначення та нарахування суми індексації за певний період належить до дискреційних повноважень відповідачів.

У спірних правовідносинах індексація не була нарахована та виплачена позивачеві.

Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з визначенням вихідних величин для такого обрахунку.

В сукупності вказаного, видачею відповідачем довідки про розмір невиплаченої індексації, не відновляться порушені права позивача. Більше того, предметом спору у цій справі не є порушення військовою частиною вимог законодавства про доступ до публічної інформації чи про звернення громадян.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, доказів понесення сторонами інших судових витрат суду не надано, відтак, розподіл судових витрат згідно статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3715 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 09.10.2017 до 01.03.2018.

Зобов`язати Військову частину А3715 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 09.10.2017 до 01.03.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Військова частина А3715 (код ЄДРПОУ 26621745, вул. Васіле Александрі, 46, м.Чернівці, Чернівецька область, 58025).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.