Рішення № 96670982, 09.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Справа № 160/16912/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить:

- визнати протиправним неподання Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” в редакції, що була чинною до внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, із обов`язковим зазначенням окрім розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років за відповідною (або аналогічною посадою), яку я займав на день звільнення із служби, у розмірах, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку, видану ім`я ОСОБА_1 , про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” в редакції, що була чинною до внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, із обов`язковим зазначенням окрім розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років за відповідною (або аналогічною) посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та визначених з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного 2019 року, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії.

Крім того, у вказаній позовній заяві позивач висловив клопотання, яким просив суд зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у місячний строк з дати набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатом розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 , подати звіт про виконання цього судового рішення, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є пенсіонером та з 08 лютого 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова КМУ №704), якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв`язку із чим Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом 24 березня 2018 року підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року. Водночас, при підготовці цієї довідки відповідачем безпідставно визначено розмір окладів за посадою та військовим званням позивача із застосуванням саме показника “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб”, без врахування вимог, передбачених додатками 1 та 14 Постанови КМУ №704, що є чинними та якими визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, тобто, з урахуванням наведеного, відповідач повинен був застосовувати як вихідний показник для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням саме 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а саме: 1861,50грн. (50% від 3723,00грн.), замість застосованого ним розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р. - 1762,00грн. Крім того, у зв`язку із набранням законної сили 05.03.2019р. судовим рішенням у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Порядок №45), зокрема, щодо переліку видів грошового забезпечення, що обов`язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача (військового пенсіонера) та, які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та під час проведення її перерахунку, правові перешкоди щодо включення додаткових видів грошового забезпечення до його складу для перерахунку пенсії військовослужбовцям відпали. У зв`язку із наведеним, у липні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив вжити належних заходів щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області наступних довідок: про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної йому пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри окладів за посадою, військовим званням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі, але не виключно надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань, премії, починаючи з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної йому пенсії із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри окладів за посадою, військовим званням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі, але не виключно надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливості проходження служби та премії, починаючи з 01.01.2019 відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 28.12.2018 № 248/9240). Однак, відповіді на ці заяви, за твердженням позивача, він так і не отримав. Таким чином, на переконання позивача, протиправна бездіяльність відповідача, яка виявилась у неподанні Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., із обов`язковим зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, визначених з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного 2019 року, а також розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 є протиправною і такою, що порушує вимоги статей 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійне законодавство України, Закон України від 06.09.2012р. №5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та гарантоване статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16912/20 за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з 22.01.2021 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

19 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Дніпропетровського ОТЦК та СП на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, тому згідно з Постановою КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина, така як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Також зазначено, що примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII. Крім того, до 21.02.2018р. пункт 4 Постанови КМУ №704 дійсно передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, проте, після внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова КМУ №103), пункт 4 Постанови КМУ №704 було викладено в новій редакції, відповідно до якої визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14. Тобто п.4 Постанови КМУ №704 чітко визначено на що потрібно множити тарифні коефіцієнти, зазначені в додатках 1,12,13 і 14, а саме: з 21.02.2018р. на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. При цьому для визначення посадового окладу відповідно до п.4 Постанови КМУ №704 необхідно брати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, а з додатків 1,12,13 і 14 беруться лише зазначені в них коефіцієнти та множаться, але аж ніяк не процедура визначення посадових окладів, бо примітки в додатках 1 та 14 Постанови КМУ №704 до 21.02.2018р. лише дублювали пункт 4 Постанови КМУ №704, тобто юридична сила зазначених приміток прямо випливала з норм пункту 4 Постанови КМУ №704. Отже, при викладені в новій редакції пункту 4 Постанови КМУ №704 в своїй діяльності посадові особи органів державної влади повинні використовувати саме пункт 4 Постанови КМУ №704, а не примітки в додатках, які за змістом дублювали пункт 4 Постанови КМУ №704 до внесення змін Постановою КМУ №103. Таким чином, на думку відповідача, в 2019 році слід використовувати саме пункт 4 Постанови КМУ №701 який було приведено до норм встановлених пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, яка є прямою нормою, що забороняє використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини. Крім того, відповідач зазначав, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України згідно із Законом №2262-ХП. Таким чином, порядок призначення та перерахунку пенсії визначено Законом №2262-ХІ1 та позивач отримує пенсію, яка встановлена спеціальним законом, яким, до того ж, визначено підстави для проведення перерахунку пенсії. Порядок та підстави направлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії до органів Пенсійного фонду України визначено нормами Порядку №45, крім того, за твердженням відповідача, існуючий порядок проведення перерахунку пенсії не передбачає надання Дніпропетровським ОТЦК та СП довідки із зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення, у зв`язку зі скасуванням пунктів 1, 2 Постанова КМУ №103 та відповідач не має повноважень, щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки з включенням додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, відповідач вказує на те, що скасування в судовому порядку пункту 1 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку пенсії, та не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ нової довідки для проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019р., оскільки Уряд не приймав рішень про проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям в 2019 році. Крім того, чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі нормативних актів Уряду, які у встановленому порядку втратили чинність. Право позивача на перерахунок пенсії виникло 01.03.2018р. у зв`язку із набранням цієї дати чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова КМУ №704), якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв`язку із чим Дніпропетровським ОТЦК та СП у березні 2018 року було підготовлено та направлено до відповідного територіального органу Пенсійного фонду відповідну довідку про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку його пенсії, із зазначенням в такій довідці всіх передбачених станом на той час Постановою КМУ №103 (в редакції чинній на час надання довідки) складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Надання інших довідок з іншими даними з тих самих підстав не передбачено. Таким чином, на думку відповідача, підставою для підготовки та надання Дніпропетровським ОТЦК та СП нової довідки про склад грошового забезпечення відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку Постанови №45 лише рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, та списки подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в зазначеному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства підставою для видачі нової довідки для перерахунку пенсії Дніпропетровським ОТЦК та СП є лише рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, та списки подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте, жодним нормативно-правовим актом не передбачено перерахунок раніше призначених пенсій у разі скасування окремих пунктів постанов Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії. Отже, відповідач вважає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому пред`явлені позовні вимоги до Дніпропетровського ОТЦК та СП є безпідставними, а отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257-262 КАС України, а також з урахуванням того, що з 08.02.2021р. по 26.02.2021р., включно, суддя ОСОБА_2 була тимчасово непрацездатна, а з 01.03.2021р. по 05.03.2021р., включно, суддя Турова Олена Михайлівна перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ).

30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21.02.2018р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.

В березні 2018 року, на виконання вимог Постанови КМУ №103 та відповідно до Постанови КМУ №704 відповідачем підготовлено і надано до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача, відповідно до якої складовими грошового забезпечення для перерахунку пенсії визначено: посадовий оклад - 3950,00грн.; оклад за військове звання - 1340грн.; процентна надбавка за вислугу років 45% - 2380,00грн., а всього: 7670,00 грн.

Відповідно до вищезазначеної довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії позивача.

Водночас, 05.03.2019р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

У зв`язку із набранням 05.03.2019р. законної сили рішенням у справі №826/3858/18 позивач 10.07.2020р. звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної йому пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри окладів за посадою, військовим званням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі, але не виключно надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань, премії, починаючи з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної мені пенсії із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри окладів за посадою, військовим званням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі, але не виключно надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливості проходження служби та премії, починаючи з 01.01.2019 відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 28.12.2018 № 248/9240.

Проте, матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищенаведену заяву ОСОБА_1 , а також, за твердженням позивача, – ним вона не була отримана.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виготовлення та не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для проведення перерахунку пенсії, розрахованого відповідно до вимог, передбачених додатками 1 та 14 Постанови КМУ №704, якими визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, а також із обов`язковим зазначенням в цій довідці додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019р., для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру його пенсії, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019р. у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008р. №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок №45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.

Проте, зміни внесені Постановою КМУ №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019р. з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови КМУ №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014р. у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі №553/3619/16-а.

Як було зазначено вище, 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою КМУ №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови №704).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019р., в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Окрім цього, суд зазначає, що 04.09.2019р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою постановлено: Установити, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, тобто визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, однак, суд зазначає, що зазначена постанова Уряду не впливає на функціональний обов`язок відповідача по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов та порядку для такого перерахунку.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019р., ухваленій у справі №826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20), якою залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у цій справі.

Так, у п.55 вказаного рішення зазначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких:позивачами у них є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (орган, уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії); спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою уповноваженим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального пенсійного орану оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії та зобов`язання відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704.

Таким чином, справа, що розглядається, в цій частині відповідає ознакам типової справи, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20), якою залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у цій справі, тому суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зразкової справи відповідно до вимог ч.3 ст.291 КАС України.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019р. із обов`язковим зазначенням у ній відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії позивача є неправомірними.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014р. зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлення судом протиправності дій відповідача щодо відмови позивачеві у підготовці та наданні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, суд вважає за необхідне зобов`язати останнього підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019р. у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років за відповідною (або аналогічною) посадою, яку позивач займав на день звільнення зі служби, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного 2019 року, з огляду на наступне.

Постановою КМУ № 704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 4 постанови КМУ № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте постановою КМУ №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.

Натомість, за доводами позивача, для розрахунку слід брати не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2019, а 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить з того, що відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що постанова КМУ № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Як вбачається зі структури постанови КМУ № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункті 4 постановляючої частини постанови КМУ № 704 містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Так, відповідно до норми пункту 4 постанови КМУ № 704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до постанови КМУ № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Постановою КМУ № 103 до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний календарний рік, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Водночас, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тому згідно з постановою КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Що стосується клопотання позивача про зобов`язання відповідача у місячний строк з дати набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатом розгляду цієї справи подати звіт про виконання цього судового рішення, яке було заявлено в адміністративному позові, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приписами наведеної норми передбачено, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є правом суду, а не його обов`язком, при цьому, суд вважає, що для вжиття таких заходів повинні існувати об`єктивні обставини, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачами рішення суду.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Також, відповідно до ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що будь-яких пояснень на обґрунтування необхідності покладення на відповідача додаткового обов`язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив, а з матеріалів справи не встановлено об`єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачем рішення суду у цій справі.

За наведених обставин, у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача у місячний строк з дати набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатом розгляду цієї справи подати звіт про виконання цього судового рішення, суд відмовляє у зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 840,80грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього пропорційно до розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення на користь позивача з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань останнього коштів у сумі 560,53грн.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525, місцезнаходження: вул. Шмідта, буд.16, м. Дніпро, 49006) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525, місцезнаходження: вул. Шмідта, буд.16, м. Дніпро, 49006) щодо відмови ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019р. у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525, місцезнаходження: вул. Шмідта, буд.16, м. Дніпро, 49006) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019р. у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525, місцезнаходження: вул. Шмідта, буд.16, м. Дніпро, 49006) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 560,53 грн. (п`ятсот шістдесят гривень 53 копійок).

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місячний строк з дати набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатом розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 , подати звіт про виконання цього судового рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 09.03.2021 року.

Суддя: О.М. Турова