Рішення № 96670938, 29.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1938/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій від 16.11.2020 №№8, 9, 10, 11, 12, 13 на загальну суму 306000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафу від 16.11.2020 №№8, 9, 10, 11, 12, 13, відповідно до яких до позивача застосовано штраф на загальну суму 306000,00 грн., прийняті з порушенням вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”. Вказує, що вказані постанови про накладення штрафу, будучи актом індивідуальної дії, не відповідають головним вимогам до таких актів, а саме у них не визначено, яку саме норму порушено суб`єктом господарювання, що стало підставою для застосування штрафної санкції.

Водночас, зазначає, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.10.2020 №№16, 17, 18, 19, 20, прийняті на підставі акту перевірки від 02.10.2020 №20, не містять жодних вказівок, які саме заходи слід вчинити позивачу для усунення зазначених у них порушень. Вказані рішення містять лише загальну вказівку “вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству”.

У зв`язку з цим, існує ситуація правової невизначеності, за якої внаслідок не зазначення у рішеннях від 05.10.2020 №№16, 17, 18, 19, 20 конкретних дій, яких має виконати суб`єкт господарювання для їх виконання, невиконання рішення стало підставою для прийняття оскаржуваних постанов.

А відтак, просить суд позовні вимог задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що оскаржувані постанови про накладення штрафу від 16.11.2020 №№8, 9, 10, 11, 12, 13 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що ПП “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” як продавець (розповсюджувач) палива зобов`язаний під час його введення в обіг на ринку України забезпечити його відповідність вимогам Технічного регламенту №927 і як наслідок може нести відповідальність встановлену Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” за порушення вказаного Технічного регламенту.

Також, звертає увагу на те, що у протоколах прописано посилання на конкретну норму закону, що встановлює відповідальність за те чи інше порушення вимог законодавства у відповідній сфері, а саме: ст.15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Крім того, вказує, що 27.11.2020 на адресу Інспекції надійшов лист ПП “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” за №285/111 від 27.11.2020 у якому, позивач просить відтермінувати перевірку рішень оскільки, вживає дій щодо їх виконання. Даний лист Інспекцією розцінено, як факт визнання вини.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді від 06.04.2021 на відзив представник позивача заперечив проти наведених представником відповідача пояснень, з підстав зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в період з 29.09.2020 по 02.10.2020 на підставі наказу №328 від 29.09.2020 та направлення №311 від 29.09.2020 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Дракохруст Анатолієм Юрійовичем та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Канцар Володимиром Васильовичем проведено планову, поєднану виїзну та невиїзну перевірку характеристик продукції, а саме: автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль”, за адресою: вул. Микулинецька, 42А, м. Тернопіль, 46000.

За наслідками проведеної перевірки, інспекторами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, складено акт перевірки характеристик продукції №20 від 02 жовтня 2020 року, згідно якого встановлено порушення п.9 та 20 Технічного регламенту вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 року №927, а саме: на паспорті якості №11322801/18-0013/2065 від 20.12.2019, №11322801/18-0013/2066 від 20.12.2019 та №11322801/20-0003/420 від 05.05.2020 бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 - відсутній товарний знак підприємства виробника; не вказано назву та адресу постачальника; відсутні дані про вид та кількість добавок (присадок); національний знак відповідності нанесений, але з ідентифікаційним кодом Органу сертифікації нафтопродуктів і систем якості “Масма-Сепро” (проте, Орган сертифікації нафтопродуктів і систем якості “Масма-Сепро” заперечує нанесення національного знака відповідності на вищевказаний паспорт згідно вищевказаної інформації); представниками підприємства не представлено жодних товарно-супровідних документів, а також договорів про постачання палива, виходячи з чого встановити приналежність палива до вищевказаного паспорта не видалося за можливе.

На підставі акту перевірки характеристик продукції №20 від 02 жовтня 2020 року, начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Ниткою Романом Олеговичем, винесено рішення №№16, 17, 18, 19, 20, 21 від 05.10.2020 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до ст.ст.28-32 Закону України ”Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та ст.12 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами Технічного регламенту, з терміном виконання 05.11.2020.

В подальшому, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області — Дракохруст Анатолієм Юрійовичем та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - Канцар Володимиром Васильовичем у період з 10 по 13 листопада 2020 року проведено позапланову поєднану виїзну та невиїзну перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль”, за адресою: вул. Микулинецька, 42А, м. Тернопіль, 46000.

За наслідками проведеної перевірки, інспекторами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, складено акт стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №22 від 13 листопада 2020 року, згідно якого виявлено, що раніше видані рішення щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів - не виконані (порушення не усунені).

На підставі даного акту №22 від 13.11.2020 складено протоколи про виявлене(і) порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, а саме:

№000008 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №16 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”;

№000009 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №17 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”;

№000010 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №18 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”;

№000011 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №19 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”;

№000012 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №20 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”;

№000013 від 13.11.2020 у якому зафіксовано, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №17 від 21.10.2020 не виконано (порушення не усунено), що є порушенням ст.44 Закону України “Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції”/

16 листопада 2020 року начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - головним державним інспектором з охорони навколишньогосередовища Ниткою P.О., на підставі протоколів №№000008, 000009, 000010, 000011, 000012, 000013 від 13.11.2020 про виявлене(і) порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” винесено:

постанову №8 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 34000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №16 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено);

постанову №9 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 68000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №17 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено);

постанову №10 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 34000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №18 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено);

постанову №11 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 68000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №19 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено);

постанова №12 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 34000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №20 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено);

постанову №13 про накладення на АЗС ПП НТФ “Укр-Петроль” вул. Микулинецького, 42А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32215743, штрафу в розмірі 34000,00 грн., порушення вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №21 від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” від 02.12.2010 №2735-VI державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” повноваження також через свої територіальні органи, термін “орган ринкового нагляду” позначає також його територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено “Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд”, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 “Про затвердження Технічного регламенту № 927 щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив” здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Пунктами 5, 7 Технічного регламенту №927 передбачено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палива, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно пункту 8 Технічного регламенту №927 кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 9 Технічного регламенту №927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Приписами пункту 20 Технічного регламенту №927 визначено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність; зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст.2188).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що позивач здійснював розповсюдження автомобільних бензинів та дизельного палива за відсутності товарного знаку підприємства-виробника на паспортах якості, а також за відсутності знаку відповідності на одному із наданих паспортів якості.

Відповідальність суб`єктів господарювання за порушення у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено нормами Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” від 02.12.2010 №2735-VI (стаття 44) та в сфері введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” від 02.12.2010 №2736-VI (стаття 15).

Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб`єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.

Пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI передбачена відповідальність за невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 44 цього Закону до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Пунктом 2 частини четвертої статті 15 Закону №2736-VI визначено, що до виробника або розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, визначених частиною четвертою статті 12 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для виробника та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувача.

З наявних в матеріалах справи копій оскаржуваних постанов про накладення фінансових санкцій вбачається, що всі вони містять опис суті виявленого порушення (рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.10.2020 не виконано (порушення не усунено)), однак в постановах відсутнє посилання на конкретну норму Закону, що встановлює відповідальність за те чи інше конкретне порушення вимог законодавства у відповідній сфері.

Оскаржувані постанови в графі “порушені вимоги” містять примітку “**”, що згідно роз`яснень, які містяться на бланку постанови означають “вимоги передбачено частинами другою-четвертою статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та частинами другою-четвертою статті 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції””.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми законів №2735 та №2736, якими встановлено відповідальність за конкретні порушення, не містять санкцій за порушення безпосередньо вимог відповідних регламентів.

Таким чином, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано, які конкретно норми законодавства, що передбачає відповідні санкції, порушено позивачем, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п.31 рішення від 28.10.2003 року у справі “Ракевич проти Росії” (Rakevich v. Russia), заява №589973/00); п.109 рішення від 13.12.2001 року у справі “Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови” (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п.54 рішення від 23.09.1998 року у справі “Стіл та інші проти Сполученого Королівства” (Steel and Others v. the United Kingdom); – згідно яких “закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку”. Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що “національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві” (п.33 рішення від 15.11.1996 року у справі “Доменічіні проти Італії” (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).

На національному рівні Конституційний суд України в своєму рішенні від 29 червня 2010 року у справі №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що “одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями” (абз.3 п.п.3.1 п.3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 Суд вказав, що “із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі”.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі “Малофєєва проти Росії” (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі “Карелін проти Росії” (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, “коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд не наділений компетенцією встановлювати склад правопорушення допущеного суб`єктом господарювання у спірних правовідносинах.

Водночас, суд зазначає, що такі повноваження належать до виключної компетенції органу нагляду, однак при цьому вони є не дискреційними, адже встановлення складу правопорушення на підставі конкретної норми закону та застосування до винної особи чітко встановленої законом санкції є безпосереднім проявом наглядових та контрольних функцій відповідного уповноваженого органу, що притаманні лише цим органам.

Недотримання уповноваженим органом зазначеного алгоритму дій свідчить про недотримання цим органом засад та змісту контрольно-наглядової діяльності держави в особі відповідного уповноваженого органу.

Щодо встановлення відповідачем порушення, що національний знак відповідності нанесений, але з ідентифікаційним кодом Органу сертифікації нафтопродуктів і систем якості “Масма-Сепро” (проте, Орган сертифікації нафтопродуктів і систем якості “Масма-Сепро” заперечує нанесення національного знака відповідності на вищевказаний паспорт), суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом.

Приписами пункту 20 Технічного регламенту №927 визначено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599 на час виникнення спірних правовідносин втратила чинність і такі правовідносини було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184 “Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення” (далі – Правила №1184).

Відповідно до пункту 1 Правил №1184 знак відповідності технічним регламентам (далі – знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Пунктом 2 Правил №1184 встановлено, що знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.

Згідно із приписами пункту 3 вказаних Правил знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де:

UA - умовне позначення України латинськими літерами;

TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;

YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Отже, пунктом 3 Правил №1184 визначено два альтернативних формати відображення ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності. Обидва варіанти форматів зазначення ідентифікаційного номеру є допустимими та відповідають вимогам Правил №1184.

Проаналізувавши наведені правові норми у сукупності із встановленими у ході судового розгляду обставинами суд дійшов переконання про відсутність у Державної екологічної інспекції у Тернопільській області належних правових підстав для застосування до Приватного підприємства “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” штрафу на загальну суму 306000,00 грн, згідно оскаржуваних постанов від 16.11.2020 №№8, 9, 10, 11, 12, 13 з огляду на те, що ні диспозиції, ні санкції правопорушень, передбачених приписами статті 44 Закону №2735-VI та статті 15 Закону №2736-VI не корелюються із встановленими під час судового розгляду обставинами справи.

Отже, відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень про притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності.

Водночас, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані у даній справі постанови про накладення фінансових санкцій винесенні відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших доводів позивача та відповідача викладених у письмових заявах по суті справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Зважаючи на те, що суд не може перебирати на себе функції органу нагляду щодо встановлення складу правопорушення та застосування до особи санкцій передбачених законом, суд зазначає, що наведені вище висновки є достатніми для вирішення даного спору.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності винесення оскаржуваних в даній справі постанов про накладення штрафних санкцій, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Тернопільській області слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 4590 гривень 00 копійок сплаченого згідно платіжного доручення №418 від 19.02.2021.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №8 від 16.11.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень, № 9 від 16.11.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 68000 гривень; №10 від 16.11.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень; №11 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 68000 гривень; №12 від 01.07.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 34000 гривень, №13 від 16.11.2020 про накладення штрафних санкцій в сумі 68000,0 гривень.

Стягнути на користь Приватного підприємства “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль” за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Тернопільській області судовий збір у сумі 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство “Нафто торгова фірма “Укр-Петроль”, код ЄДРПОУ 32215743, адреса: 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Драгоманова, 19А.

Відповідач: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977693, адреса: 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3м

Суддя Ю.Ю. Сорока