Рішення № 96670563, 02.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 квітня 2021 р. Справа № 120/7636/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіЗаброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Гонтара В.А.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Немирівська міська рада

про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Немирівської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Немирівської міської ради №1708 від 05.11.2020 його звільнено з посади виконуючого обов`язків старости села Стрільчинці Немирівського району Вінницької області, у зв`язку з прогулом (відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Позивач зазначає, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає припинення повноваження старости, та відповідно, і виконуючого обов`язки старости, з підстав передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема, у зв`язку із відсутністю на робочому місці понад три години. На підставі чого просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення, поновити його на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Також, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду.

Ухвалою суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

14.01.2021 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У відзиві відповідачем зазначено, що статею 19 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Отже, до посадових осіб місцевого самоврядування, в тому числі старост, можуть застосовуватись лише загальні дисциплінарні стягнення, передбачені ст. 147 КЗпП України.

При цьому, відповідно до ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Незважаючи на правову невизначеність у суб`єктах та процедурі, неможливість застосування до старости звільнення за прогули, не означає, що він уникне відповідальності за невиконання покладених на нього повноважень.

Окрім старост, свою діяльність у деяких об`єднаних територіальних громадах здійснюють в. о. старост, посада яких не є виборною.

Аналізуючи норми трудового та спеціального законодавства у сфері місцевого самоврядування щодо загальних підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності (ст. 147-1 КЗпП, ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), можна дійти до висновку, що органом, уповноваженим застосовувати заходи дисциплінарного впливу відносно в. о. старости, є відповідна рада як орган, який призначив його на посаду.

Рішенням Немирівської міської ради від 12.01.2017 року за №15 «Про покладання виконання обов`язків старости» до обрання старост на перших виборах Немирівської міської об`єднаної територіальної громади у селі Стрільчинці Стрільчинецької сільської ради, обов`язки старости покладені на позивача, як такого, що здійснював повноваження Стрільчинецького сільського голови до об`єднання.

Відтак, рішення про призначення позивача на посаду було прийнято Немирівською міською радою, яка й була уповноваженим органом на прийняття рішення про його звільнення.

Згідно частини 2 ст. 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Разом з тим, староста в розумінні ч.1 ст.14-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є виборною посадовою особою місцевого самоврядування, який обраний територіальною громадою шляхом проведення виборів, а відтак дія статті 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» поширюється саме на осіб, які отримали посаду старости не шляхом покладення на них відповідних обов`язків, а шляхом обрання їх мешканцями територіальної громади, та іншим способом відповідно до чинного законодавства.

Тому відповідач вважає, що на звільнення та припинення повноважень виконуючого обов`язки старости села поширюється дія Кодексу законів про працю України.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою суду від 25.01.2021 вирішено витребувати у Немирівської міської ради додаткові докази, у зв`язку з чим оголошено перерву у судовому засіданні.

11.02.2021 відповідачем подано витребуванні судом документи.

У судовому засіданні 15.02.2021 сторонами подано спільну заяву про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 15.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в цьому ж судовому засіданні. В подальшому, у зв`язку із необхідністю витребувати додаткові докази, оголошено перерву у судовому розгляді справи.

Представник позивача в судових засіданнях 15.02.2021 та 22.03.2021 підтримав заявлені позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.

В судовому засіданні 15.02.2021 року представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, надав усні пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві.

В судове засідання 22.03.2021 представника відповідача судом не допущено до участі у справі, в зв`язку з ненаданням належних доказів на підтвердження повноважень щодо представництва.

З`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним в справі доказам, судом встановлено наступні фактичні обставини.

Згідно з рішенням 1 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницької області №15 від 12.01.2017 року, до проведення перших виборів старост на території села Стрільчинці обов`язки старости покладено на ОСОБА_1 , який здійснював повноваження сільського голови до об`єднання.

Розпорядженням міського голови Немирівської міської ради від 11.08.2020 року №149-рк-о позивача звільнено з посади в.о. старости с. Стрільчинці, згідно п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з відсутністю 05.08.2020 року на робочому місці понад три години.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача і оскаржив його до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2020 в адміністративній справі №120/4681/20-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Немирівської міської ради. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Немирівської міської ради Вінницької області №149-рк-о від 11.08.2020 року про звільнення з посади ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки старости села Стрільчинці.

На виконання вказаного рішення суду на підставі Розпорядження міського голови Немирівської міської ради від 30.10.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов"язки старости с. Стрільчинці з 12.08.2020.

Рішенням 63 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницької області №1708 від 05.11.2020 звільнено в.о. старости села Стрільчинці ОСОБА_1 із займаної ним посади у зв`язку з прогулом (відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин ( а.с. 6 ).

11.11.2020 року позивача звільнено із займаної ним посади, про що зроблено відповідний запис в трудову книжку ( а.с. 19 ).

Вважаючи вказане рішення Немирівської міської ради протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся з позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст.1 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”).

Частина 3 ст. 7 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” передбачає, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад” об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому ч.4 ст.7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до ч.1 ст.8-3 Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад” повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об`єднаної територіальної громади.

Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, виконує обов`язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об`єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

Аналогічні положення містить п.3 Розділу ІV Прикінцевих положень Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад”, яким визначено, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання.

З наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що законодавець імперативно визначив, що на період до обрання на перших виборах старости, його обов`язки виконує сільський голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, і відповідно на нього поширюються норми Закону України “Про місцеве самоврядування” та Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Так, відповідно до ст.54-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.

При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.

Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 1 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницької області від 12.01.2017 №15 до проведення перших виборів старост на території села Стрільчинці обов`язки старости покладено на ОСОБА_1 , який здійснював повноваження сільського голови до об`єднання ( а.с. 5 ).

Статтею 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно з п. 19 та 20 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” селищний голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими Законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесенні радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Статтею 79-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає випадки дострокового припинення повноважень старости, а саме: частиною 1 встановлено, що повноваження старости припиняються достроково у разі: 1) його звернення з особистою заявою до сільської, селищної, міської ради про складення ним повноважень старости; 2) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 3) набуття громадянства іншої держави; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 6) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим; 7) його смерті; 8) відкликання з посади за народною ініціативою.

Згідно з ч.2 цієї статті повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Таким чином, вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень старости визначено ч.1 та ч. 2 ст.79-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до пункту 1.2.7 Положення про старосту Немирівської міської об`єднаної територіальної громади, повноваження старости можуть бути припинені за рішенням Немирівської міської ради, якщо він порушує Конституцію, Статут Немирівської міської об`єднаної територіальної громади та це Положення, інші акти органів місцевого самоврядування Немирівської міської об`єднаної територіальної громади, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень (при наявності рішення суду, що набуло законної сили). Таке рішення Немирівська міська рада об`єднаної територіальної громади приймає відкритим голосуванням більшістю голосів від її загального складу

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Немирівської міської ради від 05.11.2020 року “Про звільнення з посади в.о. старости с. Стрільчинці ОСОБА_1 ” позивача звільнено з посади виконуючого обов`язки старости села Стрільчинці Немирівського району Вінницької області у зв`язку з прогулом (відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Разом з тим, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” не передбачає припинення повноваження старости, та, відповідно, і виконуючого обов`язки старости, з підстав передбачених КЗпП України, зокрема, у зв`язку з прогулом (відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

В той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача воно прийнято враховуючи висновок та акт комісії від 05.08.2020 року та на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України і ч. 4 ст. 54-1 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», якою встановлено загальну вимогу, що повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради (а.с. 45 ).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано чітко регламентованого порядку прийняття рішення про припинення повноважень виконуючого обов`язки старости, зокрема, у спірних правовідносинах позивача, який виконував обов`язки старости, звільнено на підставі норм КЗпП України, а не вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” ( а.с. 45, 19 ).

Відтак, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Немирівська міська рада діяла не на підставі, визначеній чинним законодавством України, яке регулює порядок проходження служби в органах місцевого самоврядування, оскільки звільнення виконуючого обов`язки старости повинно здійснюватися з підстав, визначених у Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Немирівської міької ради Вінницької області №1708 від 05.11.2020 року “Про звільнення з посади в.о. старости с. Стрільчинці ОСОБА_1 ” прийняте неправомірно, не на підставі, визначеній чинним законодавством України, яке регулює порядок проходження служби в органах місцевого самоврядування, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Належним способом захисту порушеного права позивача є поновлення його на посаді виконуючого обов`язки старости села Стрільчинці Немирівського району Вінницької області з дати незаконного звільнення - 12.11.2020.

Крім того, частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року у справі № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зі змісту пункту 5 Порядку № 100 вбачається, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до довідки-розрахунку Немирівської міської ради середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням склала 666,63 грн.

Період вимушеного прогулу за період 12.11.2020 по 22.03.2021 включно в робочих днях складає 89 днів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 59330,07 грн. (89* 666,63 грн. (сума вказана без утримання податку та інших обов`язкових платежів).

З урахуванням викладеного та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Що ж до вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 50000 грн., суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із змінами і доповненнями) під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Обгрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди позивач зазначає, що внаслідок прийняття неправомірних рішень було завдано шкоди його честі, гідності та діловій репутації, що призвело до моральних переживань та страждань психологічного характеру, призвели до порушення звичайного ритму життя.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів завдання йому моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали внаслідок протиправних дій відповідача, не зазначено якими доказами це підтверджується, а також не обґрунтовано розмір заявленої моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з вище наведених мотивів та підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів щодо інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Немирівської міської ради №1708 від 05.11.2020 року "Про звільнення з посади в.о. старости с. Стрільчинці ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 з 12.11.2020 року на посаді виконуючого обов`язки старости села Стрільчинці.

Стягнути з Немирівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2020 по 22.03.2021 включно в сумі 59330,07 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч триста тридцять гривень 07 копійок), з відрахуванням при виплаті встановлених законом податків та інших обов"язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки старости села Стрільчинці та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Немирівська міська рада (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 03772619).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна