Рішення № 96668282, 19.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2021 р.см. Одеса Справа № 916/3593/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до відповідача 2: Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1)

до відповідача 3: Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольги Анатоліївни (66350, Одеська обл., Подільський р-н, село Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А)

про визнання неправомочними загальних зборів, визнання недійсними рішень та скасування записів

за участю представників сторін:

від позивача: Чубаров С.В. - довіреність № 003368359 від 20.05.2019;

Патля І.С. – згідно паспорту

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Патля В.С. - керівник

від відповідача 3: не з`явився

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .

15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольги Анатоліївни, в якій просить суд:

- визнати неправомочними загальні збори засновників Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та недійсними рішення, прийняті на цих зборах, оформлені протоколом №1 від 28.01.2019р.;

- визнати недійсним рішення державного реєстратора про проведення реєстраційних дій та скасувати реєстраційні дії від 31.01.2019 запис №15561070012017470, від 04.02.2019 запис №15561050013017470, від 19.11.2019 запис №15561070015017470.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2020 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3593/20 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.01.2021 о 15:30.

Протокольною ухвалою суду від 11.01.2021 судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.02.2021 о 16 год. 00 хв., про що відповідачів у справі було повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 01.02.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 17.02.2021р. о 16:30 для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Крім того судом було попередньо визначено дату та час для розгляду справи по суті, а саме - 01.03.2021р. о 14:00. ОСОБА_2 , МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ, Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольгу Анатоліївну про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та про відкладення підготовчого засідання по справі №916/3593/20 повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

10.02.2021 до суду від МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ надійшли заперечення (відзив) на позовну заяву (т.1 а.с.143-147).

У судовому засіданні 17.02.2021, в якому позивачем було надано суду відповідь на відзив (т.1 а.с.1-8), судом протокольною ухвалою було встановлено відповідачу-2 строк для надання заперечень до 25.02.2021.

З огляду на необхідність надати час для підготовки заяв по суті справи, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на дату, яка визначалася попередньо, а саме 01.03.2021 о 14:00, про що відсутніх учасників справи було повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.02.2021 зобов`язано Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надати до Господарського суду Одеської області прошиту та пронумеровану реєстраційну справу Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у строк до 26.02.2021.

На виконання вимог ухвали суду, 25.02.2021 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшла витребувана реєстраційна справа.

Протокольною ухвалою від 01.03.2021 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.03.2021 о 15:00.

Про закриття підготовчого провадження та призначення справи №916/3593/20 до розгляду по суті на 22.03.2021 о 15:00 ОСОБА_2 та Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольгу Анатоліївну повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.

01.03.2021 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява (т.2 а.с.32), в якій останній підтримав заперечення МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ у повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.

22.03.2021 від представника позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви (т.2 а.с.40-43).

У судовому засіданні 22.03.2021 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву при розгляді справи по суті до 07.04.2021 о 12 год. 00 хв., про що відповідача 3 було повідомлено ухвалою суду у в порядку ст. 120 ГПК України.

07.04.2021 до суду від МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ надійшла заява про застосування строку позовної давності (т.2 а.с.51-52).

У судовому засіданні 07.04.2021 протокольною ухвалою судом було оголошено перерву при розгляді справи по суті до 19.04.2021 о 12 год. 00 хв., про що відповідачів 1 та 3 було повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 19.04.2021 позивач надав суду письмовий виклад судових дебатів, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засіданні не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ у судовому засіданні 19.04.2021 проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив суд застосувати строк позовної давності. До канцелярії суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення до судових дебатів.

Державний реєстратор КП "Агенція державної реєстрації" Бондаренко О.А. у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (т.1 а.с.142). Окрім як за допомогою поштового зв`язку, процесуальні документи також направлялись судом і на електрону пошту відповідача 3.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи ОСОБА_1 .

У відповідності до рішення зборів засновників Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, оформленого протоколом №1 від 05.07.2002, між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як засновниками, був укладений, та зареєстрований в установленому законодавством порядку установчий договір щодо створення підприємства Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Крім того, названим рішенням зборів засновників було затверджено статут підприємства, яким визначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників утворюється статутний фонд у розмірі 20 000 грн. Засновники вносять до статутного фонду: ОСОБА_3 – дванадцять тисяч гривень, що становить 60%, ОСОБА_1 – чотири тисячі гривень, що становить 20%, ОСОБА_2 – чотири тисячі, що становить 20%.

08.09.2013 на загальних зборах Засновників (учасників) підприємства, відповідно до порядку денного, було прийнято рішення щодо звільнення (у зв`язку зі станом здоров`я) директора підприємства ОСОБА_3 та призначення на посаду директора ОСОБА_2 з 09.09.2013р.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак діючим директором не було повідомлено держаного реєстратора про факт смерті одного із засновників підприємства.

28.01.2019 ОСОБА_2 , за відсутності, без відома та згоди ОСОБА_1 , із залученням сторонніх третіх осіб, були проведені загальні збори учасників підприємства та прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №1: 1) обрати головою загальних зборів учасників ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів учасників ОСОБА_4 ; 2) залишити статутний капітал у розмірі 20000 грн. Перерозподілити частки у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 - 25% статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_5 - 25% статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_1 - 25% статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_4 - 25% Статутного капіталу (5000 грн); 3) затвердити статут підприємства у новій редакції та доручити ОСОБА_2 підписати статут у нотаріуса та зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку; 4) змінити місцезнаходження підприємства на: 65045, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 76, оф. 1, та доручити ОСОБА_2 зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку.

На підставі прийнятого рішення було вчинено окремі реєстраційні дії від 31.01.2019 запис №15561070012017470 (зміна складу або інформації про засновників), від 04.02.2019 запис №15561050013017470 (зміна адреси), та в подальшому від 19.11.2019 запис №15561070015017470 (зміна керівника юридичної особи).

Означене рішення загальних зборів, оформлене протоколом №1 від 28.01.2019, та подальші реєстраційні дії на підставі цього рішення є протиправними та такими, що вчинені з численними порушеннями вимог статуту, установчого договору та діючого законодавства з урахуванням наступного.

Станом на 28.01.2019 згідно установчих документів до чинного складу засновників товариства належали: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який фактично вибув в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначений склад засновників закріплений в установчому договорі та п. 1.1 статуту та відповідає відомостям про засновників підприємства, які містяться в Єдиному державному реєстрі станом на 28.01.2019.

Водночас із змісту оспорюваного протоколу вбачається, що відповідачем-1 до участі у загальних зборах були залучені: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , питання щодо прийняття яких до товариства ніколи між позивачем та відповідачем ( ОСОБА_6 ) не вирішувалось. Жодним протоколом рішення про вступ цих осіб до товариства ніколи не оформлялося. Також від вищезазначених осіб заяви про вступ до державного реєстратора чи до товариства ніколи не подавалися.

Враховуючи наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 роз`яснення стосовно того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб, згадані особи не є та ніколи не були засновниками та не наділені відповідними корпоративними правами, а тому не можуть вважатися належними учасниками товариства.

Отримання спадкоємцями свідоцтв про право власності у порядку спадкування за законом на частки у статутному капіталі товариства свідчить про набуття прав на частку, однак лише як на відповідне майнове право. При цьому відповідне право стосується саме частки як певного майнового активу і не пов`язане з правом участі в товаристві.

З огляду на роз`яснення, наведені в п.2.30 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016, згідно яких до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців померлого учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику, позивач вважає, що у зв`язку зі смертю та вибуттям ОСОБА_3 зі складу засновників товариства, діючим складом засновників є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють рівними частками паю внесеними до статутного фонду підприємства, по 4000 грн кожний, що загалом складає 8000 грн.

При цьому, частка паю, що належала учаснику, який вибув, підлягає видачі йому або його спадкоємцям, відповідно з цим статутний фонд підлягає зменшенню та фактично складає 8000 грн (що складає 100% установчого капіталу) - з яких: ОСОБА_1 - 4000 грн, що складає 50% у статутному фонді та ОСОБА_2 – 4000 грн, що складає 50% у статутному фонді.

При підготовці до загальних зборів та їх проведенні відповідачем був порушений порядок їх скликання, належним чином не виконано та повністю проігноровано вимоги ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час, місце проведення та порядок денний зазначених зборів і, як наслідок, не мав можливості бути на них присутнім.

Про зміни, які були внесені на підставі протоколу, ОСОБА_1 дізнався після отримання відповіді державного реєстратора 16.12.2019.

Запис в протоколі №1 від 28.01.2019 стосовно присутності ОСОБА_1 на зборах не відповідає дійсності. Про те, що збори були проведені без участі позивача, додатково свідчить факт відсутності підпису ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів №1 від 28.01.2019, а також відсутність підпису у статутному документі в новій редакції.

Важливим є також факт того, що діючий установчий договір та статут підприємства не передбачає підписання статуту жодними іншими особами, крім засновників, та не наділяє загальні збори правом уповноважувати будь-яких осіб підписувати зміни до статуту товариства. Таким чином, будь-які зміни до статуту товариства мали бути підписані всіма засновниками особисто, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Присутність на загальних зборах учасників товариства від 28.01.2019 лише одного із двох належних засновників, з урахування положень п.4.3. статуту щодо правомочності загальних зборів засновників у разі присутності не менше 2/3 відсотків голосів, зумовлює відсутність кворуму для прийняття рішень, відображених у протоколі, що, з урахуванням роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016, є беззаперечною підставою для визнання зборів неправомочними, а усіх прийнятих рішень, включаючи рішення про затвердження нового статуту та перерозподіл пайових внесків, недійсними.

Позивач також наголошує на тому, що подані державному реєстратору документи не відповідають вимогам законодавства, зокрема, ст.ст. 15 та ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: 1) протокол загальних зборів учасників товариства не підписаний обома дійсними засновниками; 2) протокол не містить питань про включення будь-яких інших осіб до складу товариства, та не містить таких рішень; 3) всупереч вимогам ч.4 ст. 17 названого закону у протоколі відсутнє нотаріальне завірення підпису учасників, які голосували за рішення про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; 4) всупереч вимогам п.8 ч.4 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ч.3 ст.11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут (у новій редакції) поданий на реєстрацію без підписів обох законних учасників, а був підписаний лише одним відповідачем; 5) опис документів, поданих державному реєстратору, взагалі не містить інформації щодо дати подання, прізвища особи, що подала вищезазначені документи, та її підпису, що в подальшому унеможливлює чи може ускладнити ідентифікацію особи, яка подала зазначені документи.

Таким чином, державним реєстратором не було прийнято до уваги невідповідність наданих документів вимогам діючого законодавства, вимогам ст. 15 та ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та не виконано вимоги п.2) п.5) п.6) п.8) ч.2 ст. 25 названого Закону щодо перевірки документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та/або відмови у державній реєстрації з підстав, визначених ст. 27, ст. 28 названого Закону.

Враховуючи скорочений строк позовної давності в один рік, позивач зазначає, що, оскільки загальні збори були проведені 28.01.2019, то строк позовної давності фактично сплив 28.01.2020.

Водночас позивач про оскаржувані рішення дізнався після звернення до державного реєстратора з листом від 06.12.2019, відповідь на який отримав 16.12.2019.

Після того, як ОСОБА_1 дізнався про зміни у складі засновників та зміни у розподілі статутного капіталу між учасниками, рідний брат позивача ОСОБА_6 , який є відповідачем у даній справі, завіряв про добровільне усунення вчинених ним разом із сестрою ОСОБА_6 дій.

Враховуючи наведене, те, що позивач не відноситься до виконавчого органу товариства, а також факт тривалого неоформлення спадкоємцями спадкових прав, здійснення керівництва лише відповідачем-1, ОСОБА_1 вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

3.2. Доводи Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

В 2013 році помер засновник Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, якому належало 60% статутного фонду.

Прийняття спадщини спадкоємцями першої черги на законних підставах мало наслідком зміну в керівництві підприємства, збільшення складу учасників та перерозподіл часток в статутному фонді, що в свою чергу також потребувало перереєстрації установчих документів.

Так ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали кожний по 4,2857%, ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, що становить 30% статутного капіталу.

У 2014 році усі спадкоємці, крім ОСОБА_1 , звернулися до МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ із заявами про вступ до товариства, внаслідок чого отримали корпоративні права, в тому числі право на участь в управлінні господарським товариством, отримання прибутку та інше.

Враховуючи положення ч.1 ст. 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", згода учасників товариства у разі смерті або припинення учасника на перехід частки до його спадкоємця чи правонаступника не потрібна.

Доводи позивача стосовно того, що він був необізнаний про проведення зборів учасників товариства, на яких було прийнято оскаржувані рішення, є неспроможними, оскільки він сам є засновником і учасником діючого товариства, приймав участь в перереєстрації товариства, був обізнаний з новою редакцією статуту, а також з фактом вступу нових учасників.

З урахуванням положень ч. 4 ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими визначено, що протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа, доводи позивача щодо відсутності його підпису на протоколі №1 від 28.01.2019 є також неспроможними, оскільки він не виявив бажання підписати такий протокол.

Крім того, під час розгляду справи представник відповідача також пояснив, що протокол не був підписаний позивачем з огляду на те, що на момент проведення загальних зборів паспорт ОСОБА_1 був недійсний (не було вклеєної фотокартки у зв`язку із досягненням 45 років), внаслідок чого він і не виявив бажання підписувати такий протокол. З урахуванням цього було обрано дві особи: голову та секретаря, які і підписали протокол.

Виходячи з положень ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими визначено компетенцію загальних зборів господарського товариства, відповідач-2 вважає, що спірні загальні збори МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ були проведені у повній відповідності з вимогами законодавства, а документи, які були надані державному реєстратору щодо реєстрації, були оформлені в установленому законом порядку.

Позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений законом в один рік, а твердження ОСОБА_1 про те, що він дізнався про порушення його прав лише 16.12.2019 є неправдивими.

Так ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах, які відбулись 28.01.2019, особисто, що зокрема підтверджується іншими учасниками, був присутній у нотаріуса, особисто надав нотаріусу своє свідоцтво про право власності на спадок, копія якого була засвідчена нотаріусом під номером 53 одночасно з протоколом, який було засвідчено під номером 51, статутом, який було засвідчено під номером 52, та свідоцтвами спадкоємців.

Про пропуск позивачем строку позовної давності свідчить також те, що ОСОБА_1 ще 08.11.2019 звернувся до відповідача-2 з листом за своїм особистим підписом, де вказав нову адресу підприємства та новий склад учасників. Крім того, позивачем було надано суду витяг з державного реєстру юридичних осіб щодо відповідача-2, датований 22.11.2019.

3.3. Доводи ОСОБА_2 .

Підтримує позицію Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Рішенням зборів засновників, оформленим протоколом №1 від 05.07.2002, затверджено установчий договір (т.1 а.с.20-25) Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до названого установчого договору засновниками Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Крім того названим рішенням зборів засновників, оформленим протоколом №1 від 05.07.2002, також було затверджено статут Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (т.1 а.с.26-36), пунктом 1.5. якого встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників утворюється статутний фонд у розмірі 20 000 грн. Засновники вносять до статутного фонду: ОСОБА_3 – дванадцять тисяч гривень, що становить 60%, ОСОБА_1 – чотири тисячі гривень, що становить 20%, ОСОБА_2 – чотири тисячі, що становить 20%.

Згідно п. 2.1. статуту головною метою підприємства є одержання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг підприємствам, організаціям і населенню, виробництва товарів народного споживання та товарів виробничого призначення.

Відповідно п.4.1. статуту вищим органом управління товариства є збори засновників. Вони складаються з засновників або їх представників. Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну до обсягу їх паїв у статутному фонді.

До виняткової компетенції зборів засновників (ради засновників) належить, зокрема, виключення учасника з товариства, призначення директора підприємства (п.4.2. статуту).

Згідно з п.4.3 статуту збори засновників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, що посідають не менше 2/3 відсотків голосів.

Пунктом 4.4. статуту засновник товариства може за згодою інших засновників поступитися своїм паєм (частиною паю) одному або декільком засновникам. Пай засновника не може бути надано третій особі.

Пунктом 5.1. статуту визначено, що учасник товариства може за згодою інших учасників поступитися своїм паєм (частиною паю) одному або декільком учасникам. Передача паю засновника (або частки паю) третій особі забороняється даним статутом.

Рішенням загальних зборів учасників МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ, оформленим протоколом №1 від 08.09.2013 (т.1 а.с.40), вирішено звільнити директора МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ Патля Степана Казимировича з 08.09.2013 та призначити на посаду директора ОСОБА_2 з 09.09.2013.

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.48), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачем 2 надано суду копії заяв ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 від 05.09.2014 про бажання вступити до складу учасників МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ (т.1 а.с.160-164). Оригінали заяв судом було оглянуто у судовому засіданні.

01.11.2016 державним нотаріусом Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області було видано ОСОБА_7 свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, яке складається з статутного капіталу МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ у сумі 12 000 грн (т.1 а.с.159).

24.01.2017 державним нотаріусом Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області Панасюк А.В. було видано спадкоємцям свідоцтва про право власності на спадщину, яка складається з Ѕ частки статутного капіталу у сумі 6 000 грн МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ, а саме ОСОБА_1 свідоцтво №31 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.49), ОСОБА_2 свідоцтво № НОМЕР_3 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.50), ОСОБА_5 свідоцтво № НОМЕР_4 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.51), ОСОБА_4 свідоцтво № НОМЕР_5 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.52), ОСОБА_6 свідоцтво № НОМЕР_6 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.157), ОСОБА_7 свідоцтво № НОМЕР_7 на 1/14 частку спадкового майна (т.1 а.с.158).

В матеріалах справи також наявні договір дарування від 28.01.2019 (т.1 а.с.165), за змістом якого дарувальник – ОСОБА_6 безкоштовно передає ОСОБА_5 у власність статутний капітал 1/14 частки спадкового майна зі статутного капіталу 12 000 грн, що становить 857,14 грн або 4,29 % статутного капіталу МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ; договір дарування від 28.01.2019 (т.1 а.с.166) за змістом якого дарувальник – ОСОБА_7 безкоштовно передає ОСОБА_5 у власність статутний капітал у сумі 3000 грн, що становить 15% статутного капіталу МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ; договір дарування від 28.01.2019 (т.1 а.с.167) за змістом якого дарувальник – ОСОБА_7 безкоштовно передає ОСОБА_4 у власність статутний капітал у сумі 3000 грн, що становить 15% статутного капіталу МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ та 1/14 частки спадкового майна із статутного капіталу 12 000 грн – 857,14 грн або 4.29% статутного капіталу, що разом становить 3 857,14 грн або 19,29% статутного капіталу МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ.

Як встановлено судом, 28.01.2019 відбулись позачергові загальні збори учасників МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ на порядок денний, виходячи з наявного у матеріалах справи протоколу №1 (т.1 а.с.56-57), було винесено таке: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; 2) про статутний капітал товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі товариства; 3) затвердження статут товариства у новій редакції та доручення ОСОБА_2 підписати статут у нотаріуса та зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку; 4) зміна місцезнаходження товариства на: 65045, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 76, оф 1 А та доручення ОСОБА_2 реєстрації відповідних змін у встановленому законом порядку.

Згідно протоколу на зборах були присутні:

- ОСОБА_2 - 20% статутного капіталу та 1/14 частка спадкового майна, разом 24,29% (4858 грн);

- ОСОБА_1 - 20% статутного капіталу та 1/14 частка спадкового майна, разом 24,29% (4858 грн);

- ОСОБА_4 - 1/14 частка спадкового майна - 4,29% {858 грн);

- ОСОБА_5 - 1/14 частка спадкового майна - 4,29% (858 грн);

- ОСОБА_6 - 1/14 частка спадковою майна - 4,29% (858 грн);

- ОСОБА_7 - 30% статутного капіталу згідно свідоцтва про право власності та 1/14 частка спадкового майна, разом 34,29% (6858 грн). Відсутній ОСОБА_3 (60%) у зв`язку зі смертю.

Із змісту наданого позивачем протоколу №1 від 28.01.2019 судом встановлено, що на зборах виступив ОСОБА_2 з пропозицією, зокрема, у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не виявили бажання стати учасниками товариства і частки 38,58%, що дорівнює 7 716 грн, повертаються до товариства з виплатою вартості належної їм частки у статутному капіталі товариства, частка 8,55% що дорівнює 1710 грн, повертається до товариства у зв`язку з не зверненням ОСОБА_4 до товариства за оформленням, залишити статутний капітал у розмірі 20 000 грн, шляхом внесення ОСОБА_2 внеску у розмірі 142 грн, ОСОБА_1 внеску у 142 грн, ОСОБА_5 внеску у розмірі 4142 грн та ОСОБА_4 внеску у розмірі 4142 грн. Перерозподілити частки у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_5 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_1 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн); ОСОБА_4 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн).

За наслідком обговорення виставлених на порядок денний питань було прийнято наступні рішення:

- по першому питанню: обрати головою загальних зборів учасників ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів учасників ОСОБА_4 ;

- по другому питанню: залишити статутний капітал у розмірі 20 000 грн. Перерозподілити частки у статутному капіталі наступним чином:

ОСОБА_2 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн);

ОСОБА_5 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн);

ОСОБА_1 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн);

ОСОБА_4 - 25 % Статутного капіталу (5000 грн).

- по третьому питанню: затвердити статут товариства у новій редакції та доручити ОСОБА_2 підписати статут у нотаріуса та зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку;

- змінити місцезнаходження товариства на: 65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф.1 та доручити ОСОБА_2 зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку.

Вказаний протокол підписано головою та секретарем загальних зборів, справжність підписів засвідчено нотаріально.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.88-91), 31.01.2019 державним реєстратором КП "Агенція державної реєстрації" Бондаренко О.А. було зроблено запис (вчинено реєстраційну дії) №15561070012017470 "зміна складу або інформації про засновників" та 04.02.2019 запис №15561050013017470 "інші зміни". Відповідний витяг позивачем було зроблено 22.11.2019.

З метою перевірки в тому числі інформації щодо наявності оскаржуваних позивачем записів, судом також було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.101-107), із змісту якого встановлено наявність відповідних оскаржуваних позивачем записів, в той же час судом встановлено певні розбіжності щодо дати вчинення реєстраційної дії під №№15561070012017470, оскільки згідно зробленого судом витягу датою вчинення такої реєстраційної дії є 01.02.2019.

Рішенням загальних зборів учасників МП "Залізничний цех" у вигляді ТОВ від 08.11.2019, оформленим протоколом №1 (т.2 а.с.24), присутніми ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було вирішено, зокрема, звільнити директора товариства ОСОБА_2 та призначити директором ОСОБА_4 .

На підставі вказаного рішення загальних зборів учасників товариства від 08.11.2019, оформленого протоколом №1 від 08.11.2019, державним реєстратором 19.11.2019 було проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу запис №15561070015017470 "зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи".

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав визнання недійсним рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.01.2019.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Приймаючи до уваги, що оскаржувані рішення загальних зборів були проведені 28.01.2019, до виниклих правовідносин в даному випадку підлягають застосування норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до сталої судової практики застосування положень Закону України "Про господарські товариства", в редакції до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що є актуальною та релевантною в частині підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, такими підставами є порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

При цьому судами неодноразово наголошувалось, що у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Крім того, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону судовою практикою, що також знайшло свої відображення у постанові пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016, було визначено прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

Суд зазначає, що на відміну від старої редакції Закону, у Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" поняття кворуму відсутнє.

В той же час положеннями ст. 34 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Крім того, згідно з п.4.3 статуту, що був чинний станом на час проведення загальних зборів в силу перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", збори засновників вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники, що посідають не менше 2/3 відсотків голосів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами першою та другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Частиною 1 ст. 98 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах, на яких вирішуються ті чи інші питання діяльності товариства.

Аналіз наведених положень Закону дозволяє зробити висновок, що право участі у загальних зборах, право управління та прийняття рішення з питань діяльності товариства належить особам, які є учасниками товариства.

Враховуючи наведене, дослідженню в рамках даної справи також підлягає питання моменту набуття спадкоємцями статусу учасників товариства та набуття ними корпоративних прав, з метою подальшої можливості участі у загальних зборах та розпорядження набутими правами.

До набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у судовій практиці існував різний підхід визначення моменту, з якого спадкоємець може стати учасником товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з першим підходом, спадкоємець спадкував не тільки право на частку, а й автоматично вступав до складу учасників ТОВ, якщо статут не містив застережень із цього приводу. Відповідно ж до другого підходу, який набув більшого поширення у судовій практиці, спадкоємець отримував лише право на частку у статутному капіталі товариства, а не право участі в товаристві. Вступ до ТОВ був можливий лише після прийняття загальними зборами учасників відповідного рішення. Такий підхід було сформовано на підставі аналізу змісту статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України "Про господарські товариства", якими було передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, та те, що у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ/ТДВ спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Положеннями ж ч.1 ст.23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Поряд з цим, названим Законом також було внесено зміни до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно положень якої для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається, зокрема, заява про вступ до товариства.

Згідно з абзацом 17 ч.5 ст.17 Закону справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "в" цієї частини (заява про вступ до товариства), засвідчується нотаріально, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з таким документом подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину.

Тобто новий Закон фактично усунув будь-які двозначності, що мало наслідком формування нового підходу, згідно до якого набуття особою статусу учасника справи пов`язується з внесенням відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, для того, щоб спадкоємець став учасником ТОВ та набув корпоративних прав йому достатньо звернутися до реєстратора із заявою про вступ до товариства та доказом набуття права на спадщину або доказом правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).

За наслідком таких дій фактично відбувається офіційне визнання державою корпоративних прав спадкоємця.

Незважаючи на те, що положеннями ст.23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено відсутність необхідності отримання згоди учасників для отримання корпоративних прав, це не позбавляє спадкоємця обов`язку звернутися до державного реєстратора з документами, передбаченими ч.5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", для офіційного визнання державою таких корпоративних прав особи, що свідчить, що означені положення названих законів застосовуються лише у системному взаємозв`язку.

Як встановлено судом, станом на момент проведення загальних зборів 28.01.2019 ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_5 відповідних корпоративних прав не набули, з урахуванням чого суд зазначає про безпідставність (неправомірність) участі таких осіб у загальних зборах.

Жодних доказів звернення останніх до державного реєстратора для реєстрації отриманих корпоративних прав з моменту отримання свідоцтва на спадщину матеріали справи не містять.

Враховуючи, що ОСОБА_3 на момент проведення загальних зборів помер, тобто не міг брати участь у таких зборах, для проведення загальних зборів та прийняття рішень з питань діяльності товариства було необхідним участь двох учасників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , статус яких підтверджено у визначеному законом порядку, з урахуванням також того, що жоден з них не мав більшості, необхідної для прийняття рішення на загальних зборах згідно до вимог статуту та положень ст.34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

При цьому суд зазначає, що посилання позивача на те, що право безпосередньої участі в товаристві третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено рішенням загальних зборів учасників товариства, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки всі постанови пленуму, в яких були викладені відповідні правові позиції, стосувались тлумачення Законів в редакції до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в даному ж випадку, як вже було зазначено судом, до таких правовідносин застосовуються положення ст. 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у системному взаємозв`язку із положеннями ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Досліджуючи обставини повідомлення позивача про проведення загальних зборів, суд зазначає, що порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів у визначеному ст.32 названого Закону порядку.

Протокол, на який посилається відповідач-2, не може бути доказом участі ОСОБА_1 у загальних зборах, оскільки такий протокол не містить підпису позивача.

Посилання відповідача-2 на те, що протокол не було підписано ОСОБА_1 з огляду на недійсність його паспорту, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що положеннями абзацу 16 ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" унормовано обов`язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів учасників, які голосували за перерозподіл часток, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. При цьому, згідно з п.5 ч.2 ст.30, ч.3 ст.34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відповідне рішення приймається одностайно.

Відсутність або недійсність паспорту жодним чином не позбавляє обов`язку підписання відповідного протоколу про перерозподіл часток, оскільки це встановлено імперативною нормою закону.

Слушними є також доводи позивача стосовно того, що рішення, оформлене протоколом №1 від 28.01.2019, містить суперечливі данні щодо небажання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стати учасниками товариства, тоді як в матеріалах справи наявні копії заяв вказаних осіб про вступ.

Суд також вважає за необхідне вказати на те, що з моменту набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який оцінюється судом у взаємозв`язку із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (ст.17 Закону), для заяв про вступ до товариства (у разі їх подання реєстратору, що є необхідним) передбачена обов`язкова нотаріальна форма. Надані відповідачем-2 заяви, по-перше, датовані значно раніше, ніж відповідними особами було отримано свідоцтва про спадщину, а по-друге не посвідчені нотаріально.

Не можуть бути також належними доказами наявності корпоративних прав і надані відповідачем-2 договори дарування, оскільки момент державної реєстрації змін відомостей про розмір статутного капіталу (набуття корпоративних прав) та розмір часток у статутному капіталі, пов`язується не з укладенням відповідного договору, для якого дійсно законом не встановлено нотаріальну форму, а з наявністю та поданням реєстратору акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, підписи на якому також підлягають нотаріальному посвідченню.

Крім того, можливість розпорядження корпоративними правами шляхом укладення договору законодавством пов`язується з їх попереднім набуттям. Водночас, як встановлено судом, факт набуття таких прав спадкоємцями суду не доведено.

Підсумовуючи наведене у сукупності, з огляду на встановлення судом відсутності у присутніх на зборах спадкоємців статусу учасників товариства, що свідчить про відсутність у таких осіб повноважень на прийняття рішення з питань діяльності товариства, відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення про проведення загальних зборів позивача та його участі у таких зборах, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 на участь у загальних зборах та прийняття рішень, суд вказує про наявність підстав для визнання рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.01.2019, недійсними, у зв`язку з чим вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

5.2. Щодо підстав для скасування реєстраційних дій від 31.01.2019 запис №15561070012017470, від 04.02.2019р. запис №15561050013017470 та від 19.11.2019 запис №15561070015017470.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи наведені положення закону, з огляду на те, що фактично позовні вимоги направлені на відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача станом на 28.01.2019, з урахуванням того, що вимоги про скасування реєстраційних дій від 31.01.2019 запис №15561070012017470 та від 04.02.2019р. запис №15561050013017470 є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1, яка була визнана судом обґрунтованою, суд доходить висновку про обґрунтованість також і означених вимог.

При цьому розбіжності щодо дати першої реєстраційної дії не впливають на згадані висновки суду, оскільки зміст обох витягів з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить, що була проведена одна і та ж дія із номером запису №15561070012017470.

Що стосується вимоги позивача про скасування реєстраційної дії від 19.11.2019 запис №15561070015017470, суд не знайшов правових підстав для її скасування, оскільки така вимога не є похідною, тобто такою, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної), з огляду на те, що означену реєстраційну дію було проведено на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №1 від 08.11.2019, доказів визнання недійсним якого суду надано не було, та вказане рішення не було предметом розгляду в рамках даної справи.

5.3. Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 та Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольги Анатоліївни.

Частиною 7 статті 238 ГПК України встановлено, що, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, суд повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

З урахуванням наведених положень ГПК України, суд зазначає, що визначення кола відповідачів є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Вказані висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року (справа №680/214/16-ц).

Оскільки відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа, а рішення про скасування реєстраційних дій підлягає виконанню будь-яким реєстратором, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 та Державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольга Анатоліївна є неналежними відповідачами у даній справі, що зумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

5.4. Щодо клопотання про застосування строку позовної давності.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на встановлення обґрунтованості вимоги позивача лише в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.01.2019, та скасування реєстраційних дій від 31.01.2019 запис №15561070012017470 та від 04.02.2019р. запис №15561050013017470, суд вважає за необхідне надати оцінку можливості застосування строку позовної давності лише в цій частині позовних вимог.

Отже, аналізуючи заяву про застосування строку позовної давності та доводи позивача, наведені в обґрунтування наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, суд враховує наступне.

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами Цивільного кодексу України поділена на загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так п.8 ч.2 ст.258 ЦК України ("Спеціальна позовна давність") встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Частиною першою 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме наданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датований 23.11.2019 (т.1 а.с.83-86), надана відповідачем-2 копія листа від 08.11.2019, адресована ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , про зміну складу учасників товариства позивачу стало відомо у листопаді 2019 року.

Враховуючи наведене, з огляду на положення ст.258 ЦК України, суд зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсними рішень загальних зборів сплив у листопаді 2020 року, оскільки обставин того, що позивач був обізнаний про проведення загальних зборів та приймав участь у них, як вже було вказано судом, відповідачем-2 належними доказами доведено не було.

Суд зауважує, що застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", 22.10.1996, заяви № 22083/93, № 22095/93; пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", 20.09.2011).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Суд зауважує, що момент, коли особа дізналася про порушення своїх прав (зокрема про зміну складу учасників товариства та перерозподіл часток) не може бути в даному випадку ототожнено з моментом з`ясування підстав проведення відповідних реєстраційних дій.

Оскільки на особу, яка звертається до суду з позовною заявою, покладено обов`язок навести обставини, якими вона обґрунтовує позовні вимоги, та надати суду відповідні докази, звернення до державного реєстратора з метою отримання відомостей щодо підстав проведення реєстраційних дій, а також намагання врегулювати спір в досудовому порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів в порядку чинного законодавства, свідчить про вчинення позивачем активних дій, необхідних для подальшого отримання судового захисту.

Суд враховує, що причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов`язані не тільки з обставинами, що залежать від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи також скорочений строк позовної давності у 1 рік, суд доходить висновку про необхідність захисту порушеного права позивача, наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними та часткового задоволення позову.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору за дві немайнові вимоги, відповідно до ст.129 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

При цьому, оскільки позивачем під час подачі позовної заяви не було доплачено судовий збір за третю вимогу немайнового характеру (скасування реєстраційної дії 19.11.2019 запис №15561070015017470) сума судового збору у розмірі 2102 підлягає стягненню з ОСОБА_1 до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення, прийняті на загальних зборах засновників Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 20929933), оформлені протоколом №1 від 28.01.2019.

3. Скасувати реєстраційні дії від 31.01.2019 запис №15561070012017470, від 04.02.2019 запис №15561050013017470.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бондаренко Ольги Анатоліївни відмовити.

6. Стягнути з Малого підприємства "Залізничний цех" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 20929933) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_8 ) 4 204 /чотири тисячі двісті чотири/ грн судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_8 ) на користь державного бюджету (рахунок № UA908999980313111256000026001 в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ отримувача - 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 2 102 /дві тисячі сто дві/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 29 квітня 2021 р.

Суддя Ю.М. Щавинська