Ухвала суду № 96668027, 30.04.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"30" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1240/21

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовом селянського фермерського господарства «Лідія» (08822, Київська обл., Миронівський р-н, с. Тулинці, вул. 12 липня, буд. 37, ідентифікаційний код 30830823)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код 39817550)

про визнання дій протиправними та скасування наказів,

без виклику представників;

ВСТАНОВИВ:

позивач – селянське фермерське господарство «Лідія» звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.04.2021 до відповідача – Головного управління Держгеокадастру У Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо винесення наказів від 19.08.2020 №№ 618-УБД, 619-УБД, 620-УБД, 621-УБД, 622-УБД, 623-УБД, 624-УБД, 625-УБД про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою;

- скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», а саме:

1) від 19.08.2020 № 618-УБД, 2) від 19.08.2020 № 619-УБД,

3) від 19.08.2020 № 620-УБД, 4) від 19.08.2020 № 621-УБД,

5) від 19.08.2020 № 622-УБД, 6) від 19.08.2020 № 623-УБД,

7) від 19.08.2020 № 624-УБД, 8) від 19.08.2020 № 625-УБД;

- зобов`язати відповідача – Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати персональні дані (адреси, номери телефонів) та заяви про надання дозволів про розроблення проектів землеустрою наступних громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до приписів пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Таким чином, звертаючись до суду, позивачу необхідно: 1) визначити право, за захистом якого він звертається до суду, та законодавство, яким регулюються спірні відносини, вказати обставини, з яких випливає, що зазначене право позивача порушене зобов`язаною особою - відповідачем; у відповідності до викладеного позивач має 2) визначити коло відповідачів як осіб, якими порушено право позивача що підлягає захисту; 3) обрати належний спосіб захисту порушеного права (передбачений загальним або спеціальним законодавством), який відповідає меті звернення до суду та призводить до потрібного результату, відповідно до якого 4) сформулювати позовну вимогу, якщо їх декілька – вимоги щодо кожного з відповідачів та 5) вказати матеріально-правові підстави позовних вимог (конкретні норми закону та/або підзаконного нормативного акту).

Суд зазначає, що позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З огляду на викладене, позивачу необхідно визначитися та вказати у позові, яким чином задоволення першої позовної вимоги про визнання протиправними дій призводить до ефективного відновлення прав позивача на землю, враховуючи, що позивачем заявлено другу позовну вимогу про скасування наказів.

Крім того, позивачем не обґрунтовано та у позовній заяві не вказано, яким чином та яке саме право відновить задоволення вимоги про надання персональних даних фізичних осіб та із заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, якою нормою закону вказана вимога обґрунтована. У позові також не вказано, чи є така вимога клопотанням про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України.

Отже позивачу слід перш за все визначитися із способом захисту права та відповідно сформулювати позовні вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено пунктом 2 статті 4 вказаного Закону, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.

З пункту другого прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вісім немайнових вимог – про скасування восьми наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 19.08.2020 №№ 618-УБД, 619-УБД, 620-УБД, 621-УБД, 622-УБД, 623-УБД, 624-УБД, 625-УБД.

Крім того, позивачем заявлено ще дві немайнові позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області та про зобов`язання вчинити дії – надати персональні дані та заяви про надання дозволів про розроблення проектів землеустрою.

Отже, за подання даної позовної заяви судовий збір підлягає сплаті у розмірі 22 700,00 грн. (2 270,00 грн. х 10).

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 4540,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз`яснює селянському фермерському господарству «Лідія», що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті селянським фермерським господарством «Лідія» у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву селянського фермерського господарства «Лідія» залишити без руху.

2. Зобов`язати селянське фермерське господарство «Лідія» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- визначитися із способом захисту, та сформулювати позовні вимоги до належних відповідачів, навівши правові підстави кожної з них (конкретних норм закону, якими позивач обґрунтовує кожну із позовних вимог);

- надати докази сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

3. Копію ухвали направити селянському фермерському господарству «Лідія».

Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх