Рішення № 96666041, 21.04.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2021 Провадження № 2/425/243/21

Справа № 425/649/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український центр «Безпека» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що у 2017 році її було прийняту на роботу до Державного підприємства «Український центр «Безпека» на посаду помічника директора. У період з 2017-2021 роки вона перебувала на наступних посадах: помічник директора, фахівець відділу виконання державних цільових програм; начальник відділу виконання державних цільових програм. 07.12.2020 року відповідачем видано наказ № 31-ОД «Про проведення службового розслідування», метою якого було перевірка ймовірного невиконання позивачем функціональних обов`язків, з термін проведення службового розслідування з 08.12.2020 по 14.12.2020 року, однак 14.12.2020 року наказом відповідача

№ 34-ОД в зв`язку з виробничою необхідністю строк проведення службового розслідування був продовжений з 15.12.2020 року по 15.01.2021 року. З наказом про проведення службового розслідування позивач була ознайомлена 24.12.2020 року, після виходу з лікарняного, оскільки хворіла на COVID-19, та після чого одразу подала заяву про вивід з членів комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки у даних осіб на думку позивача наявний реальний чи потенціальний конфлікт інтересів та є особиста зацікавленість у результатах службового розслідування. Однак оскільки відповіді на її заяву від керівника не було, позивач 06.01.2021 року повторно подала заяву про необхідність вирішення попереднього клопотання про виведення членів зі складу комісії. 27.01.2021 року комісією на затвердження керівнику було надано Акт службового розслідування за фактом невиконання своїх функціональних обов`язків та порушення діючих нормативних документів позивачем, у зв`язку з чим комісією було рекомендовано накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення.

27.01.2021 року відповідачем видано наказ № 2-вд «Про оголошення догани ОСОБА_1 », відповідно до якого за порушення п. 4.1. Посадової інструкції, затвердженої 02.04.2019 року, а саме: неналежне виконання свої посадових обов`язків вирішено оголосити догану начальнику відділу виконання державних цільових програм ОСОБА_1 на підставі акту службового розслідування від 11.01.2021 року, відповідно до якого 08.10.2020 року на електронну пошту відповідача від Павлоградсього механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» надійшов лист № 425/84, яким зокрема було надіслано технічне завдання на постачання та впровадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння», та відповідно до титульного аркушу від імені ДП «Безпека» воно було погоджено ОСОБА_1 , та комісія в таких діях позивача вбачала, що дії ОСОБА_1 вийшли за межі її функціональних обов`язків, нею було порушено вимоги п. 5.24 ДСТУ 4163-2003 в частині підписання документів без вказування числа та місяця, а також порушено п. 33, 126, 136-15 Інструкції з діловодства ДП «Безпека» в частині порушення порядку надходження, реєстрації та розгляду керівництвом вхідної кореспонденції. Того ж дня, 27.01.2021 року відповідачем було видано наказ № 3-п «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до якого позивача звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

У зв`язку з вищевикладеним, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, позивач вважаючи, що дії відповідача є незаконними, просила суд визнати протиправними та скасувати накази: ДП «Український центр «Безпека» «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 27.01.2021 року № 2-вд, ДП «Український Центр «Безпека» «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27.01.2021 року № 3-п, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека» та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2021 року по день поновлення на роботі.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не надіслав свого представника, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, заяв про розгляд справи без його участі суду не надав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

21.04.2021 року, згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які додані до справи, та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянки України (а.с.16-21 І том).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 06.07.2018 року прийнято на посаду помічника керівника ДП Український центр «Безпека», 23.07.2018 року переведено на посаду фахівця з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва відділу виконання державних цільових програм, 01.10.2019 року переведено на посаду начальника відділу виконання державних цільових програм та 27.01.2021 року звільнено з посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (а.с.23-26 І том).

Наказом директора Державного підприємства «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 30.09.2019 року № 59-п ОСОБА_1 , фахівця з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва відділу виконання державних цільових програм, за її згодою, переведено 01.10.2019 року на посаду начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека», встановивши їй відповідно до штатного розпису оклад в розмірі 16 000 грн. (а.с.27 І том).

Наказом в.о. директора Державного підприємства «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.12.2020 року № 31 – ОД вирішено провезти з 08.12.2020 року по 14.12.2020 року службове розслідування щодо невиконання своїх функціональних обов`язків при розгляді та узгодженні Технічного завдання Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на постачання та впровадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння» для дослідно-випробувальних полігону ПМЗ та порушення при цьому діючих нормативних документів начальником відділу виконання державних цільових програм Монаковою Л.В., створивши комісію з проведення службового розслідування, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . В рамках роботи комісії отримати від ОСОБА_1 пояснення щодо невиконання своїх функціональних обов`язків при розгляді та узгодженні Технічного завдання Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова». Висновок та матеріали службового розслідування надати до 14.12.2020 року (а.с.74-75 І том).

Наказом в.о. директора Державного підприємства «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 року № 34-од продовжено строк проведення службового розслідування з 15.12.2020 року по 15.01.2021 року (а.с.76 І том).

Начальником відділу виконання державних цільових програм Монаковою Л.В. 24.12.2020 року подано клопотання в.о. директору ДП «Український центр «Безпека» про виведення зі складу комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки зазначені члени комісії мають особисту зацікавленість у результатах службового розслідування (а.с.77-79 І том).

06.01.2021 року начальником відділу виконання державних цільових програм Монаковою Л.В. в.о. директору Державного підприємства «Український центр «Безпека» подано заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 , 24.12.2020 року була ознайомлена з наказом по ДП «Безпека» від 07.12.2020 року № 31-од «Про проведення службового розслідування» та просила надати їй письмове повідомлення щодо результатів розгляду її клопотання 24.12.2020 року (а.с.92 І том).

ОСОБА_1 - начальником відділу виконання державних цільових програм ДП «Український центр «Безпека» 06.01.2021 року написано заяву голові комісії з проведення службового розслідування Державного підприємства «Український центр «Безпека», з якої вбачається, що 06.01.2021 року радником директора ОСОБА_3 їй було надано кольорову копію Технічного завдання, титульний лист якого не відповідає оригіналу, незважаючи на те, що в грудні 2020 ДП «ПМЗ» направило поштою оригінал технічного завдання на адресу ДП «Безпека», у зв`язку з чим ОСОБА_1 повідомила, що без отримання письмового результату розгляду вищезазначеного клопотання ОСОБА_6 , а також без надання їй оригіналу Технічного завдання, вона не буде приймати участь в засіданнях вищезгаданої комісії та давати будь-які додаткові пояснення цьому складу комісії (а.с.93 І том).

У відповідь на адвокатський запит від 14.01.2021 року Державне підприємство «Український центр «Безпека» листом від 12.02.2021 року № 01-18/12-02/01 повідомлено наступне: ДП «Безпека» при проведенні службового розслідування керується постановою КМУ від 13.06.2000 № 950; Комісія з проведення службового розслідування зверталась до Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з метою надання оригіналу чи належним чином завіреної копії технічного завдання на постачання та провадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння» для дослідно-випробувального полігону ПМЗ (а.с.94-97 І том).

Згідно акту службового розслідування фактом невиконання своїх функціональних обов`язків та порушення діючих нормативних документів начальником відділу виконання державних цільових програм Монаковою Л.В. від 11.01.2021 року, службове розслідування призначено наказом в.о. директора ДП «Український центр «Безпека» Пузіко В.В. від 07.12.2020 року № 31-од. Під час службового розслідування встановлено, що дії ОСОБА_1 виходять за межі її функціональних обов`язків та виданої їй довіреності, окрім того її діями можливе заподіяння шкоди в розмірі 44 635 844,50 грн. Двічі опитана ОСОБА_1 щодо обставин та підстав погодження нею Технічного завдання та допущення технічних помилок пояснень не надала, під час роботи комісії зі службового розслідування встановлено факт можливого порушення службовими особами ДП «ПМЗ» законодавства в сфері охорони службової інформації, розслідування якого виходить за межі повноважень цієї комісії. Окрім того, 24.07.2020 року наказом ДП «Безпека» № 18-вд на ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, яке виявилося у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та недостовірності інформації, наданої керівнику оголошено догану, а тому на підставі вищевикладеного комісія вважає доцільним: накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення, оголосовши строк ознайомлення з актом 15.01.2021 року о 11-30 год., виділити матеріали за фактом можливого порушення службовими особами ДП «ПМЗ» законодавства в сфері охорони службової інформації та направити їх для прийняття рішення до СБ України та у зв`язку з наявністю в діях ОСОБА_1 ознак скоєння злочину у сфері службової діяльності, виділити матеріали для направлення до правоохоронних органів для прийняття рішення (а.с.98-101 І том).

Відповідно до протоколів засідання комісії зі службового розслідування щодо фактів невиконання службових обов`язків начальником відділу виконання державних цільових програм ОСОБА_1 та порушення нею діючих нормативних актів від 08.12.2020 року, від 24.12.2020 року, від 28.12.2020, від 06.01.2021 року вбачається, що комісією створеною на підставі наказу керівника ДП «Український центр «Безпека» від 07.12.2020 року № 31-од, були вирішення питання: щодо обрання секретаря комісія та визначення плану службового розслідування; щодо наявності кворуму для поновлення роботи комісії. Поновлення роботи комісії в зв`язку з виходом ОСОБА_1 , начальника відділу виконання державних цільових програм ДП «Безпека» після лікарняного та постанови ОСОБА_1 питань про надання пояснень комісії щодо підставі та обставин погодження нею Технічного завдання на постачання «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння» для дослідно-випробувального полігону ПМЗ; вивчення пояснень ОСОБА_1 щодо підстав та обставин погодження нею Технічного завдання на постачання «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння для дослідно-випробувального полігону ПМЗ» та призупинення службового розслідування на час відпустки ОСОБА_1 ; щодо наявності кворуму для поновлення роботи комісії, поновлення роботи комісії у зв`язку з виходом ОСОБА_1 , начальника відділу виконання державних цільових програм ДП «Безпека» після відпустки, встановлення джерел та шляхів надходження до ДП «Безпека» листа ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» Павлоградський механічний завод, яким надано додаткові матеріали для погодження вибору співвиконавця за Контрактом від 21.12.2018 року № 37 для постачання Комплексу засобів для визначення місць падіння балістичних тіл для визначення координат місць падіння снарядів для пошуку та аналізу, яке затверджене ОСОБА_1 та інших документів, що йшли пакетом з ним, повторне постановлення ОСОБА_1 питань для надання пояснення комісії щодо підстав та обставин погодження нею технічних завдань на питання, вивчення довіреності № 01/31/33 директора ДП «Український центр «Безпека» Глазунова В.Г., якою уповноважено ОСОБА_1 діяти від імені підприємства їх посадових обов`язків та попередньої роботи, щодо отримання від офіс-адміністратора ОСОБА_7 результатів встановлення за обліковими журналами вхідної кореспонденції факту надходження у період з 24.07.2020 по 08.09.2020 роки в ДП «Безпека» Технічного завдання на постачання «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння» для дослідно-випробувального полігону ПМЗ, встановлення заподіяної діями ОСОБА_1 шкоди, її вину та розмір, завершення службового розслідування у зв`язку з отриманням всіх матеріалів та встановленням всіх обставин події (а.с.103-123 І том).

Наказом в.о. директора Державного підприємства Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про щорічну відпустку ОСОБА_1 від 24.12.2020 року № 61-в, начальнику відділу виконання державних цільових програм Монаковій Л.В. надано частину щорічної відпустки з 28.12.2020 року по 05.01.2021 року, тривалістю 8 календарних днів (а.с.124 І том).

Згідно з довіреністю № 01-31/33 від 19.12.2019 року, Державне підприємство «Український центр «Безпека» в особі директора Глазунова В.Г. вказаною довіреністю уповноважив ОСОБА_1 отримувати та передавати від імені підприємства будь-які товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги у відносинах з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, державним концерном «Укроборомпром», державним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний», Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 надано право ставити підпис на документах, які необхідні для реалізації повноважень, передбачених цією довіреністю (а.с.155-156 І том).

06.01.2021 року ОСОБА_1 написано заяву голові комісії з проведення службового розслідування Державного підприємства «Безпека» ОСОБА_4 , згідно якої вбачається, що вона ознайомилася з наказом ДП «Безпека» «Про проведення службового розслідування» та нею 24.12.2020 року було складено та подано на розгляд «Клопотання про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, у зв`язку з чим повідомила, що без отримання письмового результату розгляду вищевказаного клопотання та без надання їй оригіналу Технічного подання, вона не буде приймати участь в засіданнях вищевказаної комісії та давати будь-які додаткові пояснення цьому складу комісії (а.с.173 І том).

Наказом в.о. директора ДП «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.07.2020 року № 18-вд, начальнику відділу виконання державних цільових програм ОСОБА_1 оголошено догану за порушення п. 4.1 та п. 4.2 Посадової інструкції, а саме: неналежне виконання своїх посадових обов`язків та недостовірність інформації, наданої керівнику (а.с.197-198 І том).

Наказом в.о. директора ДП «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.01.2021 року № 2-вд, начальнику відділу виконання державних цільових програм Монаковій Л.В. оголошено догану за порушення п. 4.1 Посаданої інструкції, затвердженої 02.04.2019 року, а саме неналежне виконання свої посадових обов`язків. Підстава: акт службового розслідування від 11.01.2021 року (а.с.141-144 ІІ том).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 25.01.2021 року, начальника відділу виконання державних цільових програм ДП «Український центр «Безпека», вбачається, що станом на 25.01.2021 року їй не надано письмову відповідь на «Клопотання про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів», окрім того не надано оригінал Технічного завдання на постачання та впровадження «Системи оптичних траєкторій вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння», який вона отримала через офіційний запит, належним чином завірену копію, оформлену та підписану посадовими особами ДП «Безпека» - Шпатаковським О.О. та ОСОБА_6 (без зазначення числа, місяця та року підписання з проставлення грифу «погоджено»), враховуючи вищевикладене вважала що службове розслідування призначено безпідставно. Дану заяву вимагала долучити до матеріалів службового розслідування (а.с.199-224 І том).

Наказом в.о. директора ДП «Український центр «Безпека» Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.01.2021 року № 3-п Про звільнення ОСОБА_1 , начальника відділу виконання державних цільових програм ОСОБА_1 , 27.01.2021 року звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Підстава: акт службового розслідування від 11.01.2021 року (а.с.52 ІІ том).

Згідно адвокатських запитів ОСОБА_8 від 14.01.2021 року, директору ТОВ «ВП «ДЕБОРА-ЕЛЕКТРО» та директору Павлоградського механічного заводу ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», про надання інформації щодо укладання договір на постачання та провадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння для дослідно-випробувального полігону ПМЗ (на майданчику № 4)», та на які було надано відповіді, а саме: відповіддю директора ТОВ «ВП «ДЕБОРА-ЕЛЕКТРО» від 18.01.2021 року № 18/01-4, згідно якої вбачається що договір на постачання та провадження «Системи оптичних тракторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння для дослідно-випробувального полігону ПМЗ», та технічне завдання на дану тему у товариства відсутнє та відповіддю Директора заводу ПМЗ «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 20.01.2021 року № 425/3, з якою вбачається, що на день відповіді договір на постачання на впровадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння для дослідно-випробувального полігону ПМЗ (на майданчику 4)» не укладено (а.с.53-58 ІІ том).

Згідно довідки від 27.01.2021 року № 0Б00-000002, виданої ДП «Українським центром «Безпека» ОСОБА_1 , яка займає посаду начальника відділу ВДЦП в ДП «Український центр «Безпека» вбачається, що її дохід в період з 01.01.2020 року по 27.01.2021 рік склав 488 396,82 грн. (а.с.101 ІІ том).

Згідно довідки від 03.03.2021 року № 0Б00-000003, виданої ДП «Українським центром «Безпека» ОСОБА_1 , яка займала посаду начальника відділу виконання державних цільових програм, вбачається, що її дохід за період з 01.11.2020 року по 31.12.2020 року склав 44 290,90 грн., середньоденна заробітна плата складає 1 581,82 грн., середньомісячна заробітна плата складає 22 145,45 грн. (а.с.146 ІІ том).

Після встановлення зазначених обставин суд проходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до часини першої статті 233 КзПП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Роз`яснюючи вищевказані положення Основного Закону України, Верховний Суд України у п. 1 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992

№ 9 (надалі - Постанова №9) звернув увагу судів на необхідності неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора Державного підприємства«Український центр «Безпека» від 30.09.2019 року № 59-п, ОСОБА_1 за її згодою переведено 01.10.2019 року на посаду начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека».

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів як: 1. Догана або 2. Звільнення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках , зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, яке повинно бути протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

У силу статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п. п. 22 та 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів»,- у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі. Роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем видано 27.01.2021 року наказ № 2-вд «Про оголошення догани ОСОБА_1 », відповідно до якого за порушення п. 4.1. Посадової інструкції, а саме за неналежне виконання своїх посадових обов`язків вирішено оголосити догану позивачу, на підставі акту службового розслідування від 11.01.2021 року, окрім того відповідачем того ж дня видано наказ 27.01.2021 року № 3-п «Про звільнення ОСОБА_1 » та підставою видачі вказаного наказу був також акт службового розслідування від 11.01.2021 року. Таким чином, відповідач застосував два стягнення за дії/бездіяльність позивача, всупереч нормам статті 147 КЗпП України.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України за яким було звільнено позивача, до фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні даного спору про звільнення ОСОБА_1 , є такі: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення позивача та чи передувала її звільненню система порушень, за які до неї з додержанням вимог

ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд, згідно ст.89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Окрім того суд зазначає, що згідно з Конвенцією МОП № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року» (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР №3933-ХІІ(3933-12) від 04.02.94), згідно ст. 7 якої трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості та Рекомендацій щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця № 166, які надані Генеральною конференцією Міжнародної організації праці, що була скликана 2 червня 1982 року радою Міжнародного бюро праці та є доповненням до Конвенції МОП № 158, згідно ст.ст. 7, 8 12, відповідно до яких роботодавець повинен письмово повідомити працівника про рішення припинити з ним трудові відносини.

Трудові відносини з працівником не повинні припинятись у зв`язку з провиною, яка відповідно до національних законодавства або практики була б підставою для припинення трудових відносин лише за одно чи багаторазового повторення, якщо тільки роботодавець не зробив працівникові відповідного письмового попередження. Трудові відносини з працівником не повинні припинятись у зв`язку з незадовільним виконанням ним професійних обов`язків, якщо тільки роботодавець відповідним чином не вказав йому на це й письмово не попередив його і якщо тільки працівник надалі незадовільно виконує свої обов`язки після закінчення розумного строку, встановленого для виправлення становища.

Так в судовому засіданні та під час дослідження наданих до позовної заяви матеріалів справи було встановлено, що 07.12.2020 року відповідачем було видано наказ № 31-ОД «Про проведення службового розслідування» метою якого була перевірка невиконання позивачем своїх обов`язків при розгляді та узгодженні Технічного завдання ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на постачання та впровадження «Системи оптичних траєкторних вимірювань руху боєприпасів артилерійського озброєння» для дослідно-випробувального полігону ПМЗ та порушення при цьому нормативних документів.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 13.06.2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», службове розслідування може бути проведено:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до акту службового розслідування від 11.01.2021 року зазначено, що комісією допущено можливе заподіяння шкоди діями позивача, однак представник відповідача в судове засідання не з`явився, на підтвердження вказаних відомостей не долучив жодного доказу, із зазначенням, що вказані відомості не долучені у зв`язку з наявністю на них грифу «таємно».

Таким чином, на думку суду підстав для проведення службового розслідування стосовно позивача у відповідача не було.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд, дослідивши належні та допустимі докази, як кожний окремо та і в їх сукупності, враховуючи, що службове розслідування, на підставі якого позивачу було винесено догану та звільнено, було проведено всупереч чинному законодавству України, враховуючи, що відповідачем за одне правопорушення було накладено два стягнення, а саме догана та звільнення, всупереч нормам ст. 147 КЗпП, прийшов до висновку, що при звільнення позивача відповідачем не було наведено конкретних фактів допущення працівником невиконання обов`язків, а тому вважає дії відповідача такими, що порушують вимоги чинного законодавства, а тому вимоги в частині визнання протиправними та скасувати наказів ДП «Український центр «Безпека» «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 27.01.2021 року № 2-вд та «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27.01.2021 року № 3-п, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека» підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналогічна правова позиція у аналогічних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2019 року у справі № 425/1801/17, провадження № 61-23734св18.

Згідно частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та даними довідки від 03.03.2021 року № 0Б00-000003, виданої Державним підприємством «Український центр «Безпека» про розмір заробітної плати ОСОБА_1 безпосередньо перед звільненням.

Так, відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середнього динна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню, зокрема при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Зважаючи, що позивача було звільнено 27 січня 2021 року для обчислення суми середньоденної заробітної плати слід враховувати виплати за останні два календарні місяці, що передують відстороненню, тобто листопад-грудень 2020 року та кількість відпрацьованих робочих днів у цьому періоді.

З наданої Державним підприємством «Український центр «Безпека» довідки від 03.03.2021 року № 0Б00-000003 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача склала – 1 581,82 гривні, а середньомісячна заробітна - 22 145,45 гривні.

Період вимушеного прогулу становить 59 робочих днів (у січня – 2 робочі дні, у лютому – 20 робочих днів, у березні – 22 робочі дні та у квітні 15 робочих днів) – з 28.01.2021 року по 21.04.2021 року включно.

Як роз`яснено у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається в сумі 93 327,38 грн. (59 х 1 581,82) і ця сума підлягає стягненню з Державного підприємства «Український центр «Безпека» на користь ОСОБА_1 з відрахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів за роз`ясненнями, викладеними у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Відповідно до частин першої та шостої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні з вказаним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 657,27 грн. (по 908,00 грн. за три вимоги не майнового характеру та 933,27 грн. (1% з 93 327, 38) за вимогу майнового характеру.

На підставі пункту 2 та 4 частини першої статті 430 ЦПК України ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення за один місяць в розмірі 22 145,45 гривень з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів, а також поновлення на посаді начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека».

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282, 289, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український центр «Безпека» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Український центр «Безпека» від 27 січня 2021 року № 2-вд «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Український центр «Безпека» від 27 січня 2021 року № 3-п «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на посаді начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, ЄДРПОУ: 14315569).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді начальника відділу виконання державних цільових програм Державного підприємства «Український центр «Безпека» допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Український центр «Безпека» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, ЄДРПОУ: 14315569) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в період з 28 січня 2021 року по 21 квітня 2021 року включно у розмірі 93 327 (дев`яносто три тисячі триста двадцять сім) гривень 38 копійок (з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів).

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 22 145 (двадцять дві тисячі сто сорок п`ять) гривень 45 копійок (з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів) допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Український центр «Безпека» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, ЄДРПОУ: 14315569) на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 3 657 (три тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 27 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду складено 30 квітня 2021 року.

Суддя Є.О. Романовський