Вирок № 96665522, 29.04.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1288/20

Провадження № 1-кп/354/31/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі: Савчук М.І.

за участю учасників справи:

прокурора: Мельника В.Я.

захисників: Боднарчука М.М., Мнишенко І.Є.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Яремче кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодами про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого фізичною особою-підприємцем, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, працюючого геодезистом у ФОП ОСОБА_1 , одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одержали неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Відповідно до підпункту б п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, як особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але надає публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом.)

Відповідно до пункту п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, як особа, яка не є службовою особою та яка виконує роботу або надає послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.

Сттатею 21 Закону України « Про Державний земельний кадастр» визначено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до пункту 15 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686 затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до п. 2.1. зазначеної Інструкції, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, та цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про землеустрій», розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Свої повноваження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали у злочинних цілях за наступних обставин.

27 червня 2014 року Надвірнянською районною державною адміністрацією ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець (далі - ФОП), основний вид діяльності - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. З 09.02.2015 ОСОБА_1 прийняв на посаду геодезиста ОСОБА_2 , який виконує роботу відповідно до укладеного договору.

ФОП ОСОБА_1 та геодезисту ОСОБА_2 в силу своєї роботи відомо про те, що для виготовлення проекту землеустрою на земельні ділянки необхідно укласти договір на виконання робіт, та після комплексу геодезичних та інших робіт погодити межі із суміжними землекористувачами, а вже потім всі виготовлені документи подати кадастровому реєстратору для внесення до Державного земельного кадастру в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відповідна земельна ділянка.

Державну реєстрацію земельних ділянок на території Яремчанської міської ради проводить державний кадастровий реєстратор відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , який перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_1 та ОСОБА_2

15 листопада 2019 року в АДРЕСА_5 до ФОП ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_4 з метою виготовлення проекту землеустрою, отримання витягів з Державного земельного кадастру та погодження із суміжними землекористувачами меж земельних ділянок площами 0,25 га та 0,6463 га, із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 та №2611091501:11:019:0034, з цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», які розташовані в урочищі Погари, с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отримавши від ОСОБА_4 копії державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №625536, ЯЖ №157820 та інші документи, розуміючи, що межовиком вказаних земельних ділянок є Карпатський національний природній парк, представники якого можуть не погодити межу ділянок через відсутність у них точних меж території парку, використовуючи свої дружні відносини, вирішили здійснити вплив на державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 , який уповноважений вносити відомості до Публічної кадастрової карти України та надавати витяги з Державного земельного кадастру, і таким чином, вирішити питання оформлення документів ОСОБА_4 без погодження меж із межовиком. В цей же час, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 щодо прийняття рішення останнім про внесення відомостей до Публічної кадастрової карти України та надавання витягів з ДЗК.

Переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньої домовленості із ОСОБА_1 , 09.12.2019 викликав ОСОБА_4 за місцем своєї роботи в АДРЕСА_5 , де під час розмови повідомив, що може посприяти останньому отримати витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 та №2611091501:11:019:0034, за умови передачі йому неправомірної вигоди із розрахунку 500 доларів США за 0,01 га. За таких обставин ОСОБА_4 , зрозумівши, що без передачі неправомірної вигоди питання щодо виготовлення проекту землеустрою, отримання витягів з Державного земельного кадастру та погодження із суміжними землекористувачами меж земельних ділянок не буде вирішено позитивно, погодився на пропозицію ОСОБА_2 .

Здійснюючи свою злочинну діяльність, спрямовану на отримання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_2 , з метою впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, 25.12.2019 співвиконавець вчинення злочину ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2, приблизно о 20 год 00 хв, діючи умисно, попросив ОСОБА_4 передати йому грошові кошти у вигляді завдатку в сумі 10 000 доларів США, на що той погодився.

У подальшому, 16.01.2020 приблизно о 10 год 30 хв, співвиконавець ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньої домовленості із ОСОБА_2 , переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_2 , перебуваючи на автозаправній станції (АЗС) «GLUSKO», що в м. Івано-Франківськ по вул. Надрічна, 3, в автомобілі «Шевроле Вольт» д.н.з. НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_4 першу частину неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 239 821 грн 00 коп.

Цього ж дня, 16.01.2020 приблизно о 17 год 00 хв, співвиконавець ОСОБА_1 , за попередньої домовленості із ОСОБА_2 , прийшов до службового кабінету державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 , що в АДРЕСА_5 , до якого звернувся із проханням про внесення до кадастрової карти відомостей на земельні ділянки із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 та №2611091501:11:019:0034, на що той погодився.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, співвиконавець вчинення злочину ОСОБА_1 , 31.01.2020 приблизно о 12 год 00 хв, перебуваючи у м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, біля кінотеатру «Космос», під час зустрічі із ОСОБА_5 запевнив його про позитивне вирішення обумовленого раніше ним питання з державним кадастровим реєстратором ОСОБА_3 .

В подальшому, 07.02.2020 та 25.02.2020 співвиконавець ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Івано-Франківську, під час розмови, в черговий раз запевнив ОСОБА_5 про позитивне вирішення найближчим часом питання щодо внесення ділянок із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 та № 2611091501:11:019:0034 до публічної кадастрової карти України та надання витягів із ДЗК.

Під час наступної зустрічі, яка відбулась 26.02.2020 в м. Івано-Франківськ, співвиконавець вчинення злочину ОСОБА_1 , діючи умисно, відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди за вплив на державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі ще грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, на що той погодився.

Діючи спільно, для досягнення своєї злочинної мети, співвиконавець вчинення злочину ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та сприяючи вчиненню злочину відповідно до домовленості на вчинення злочину із ОСОБА_1 , з метою отримання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_1 за вплив на прийняття рішення державним кадастровим реєстратором ОСОБА_3 щодо внесення земельних ділянок площами 0,25 га та 0,6463 га до Публічної кадастрової карти України, співвиконавець ОСОБА_2 , переслідуючи корисливу мету, 28.02.2020 приблизно о 18 год 45 хв, перебуваючи у м. Яремче по вул. Свободи, сів у легковий автомобіль «Нісан» під керуванням ОСОБА_4 , у якому отримав від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди - грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, (що згідно курсу Національного банку України на момент одержання становить 245 610 грн. 00 коп.), про що за допомогою електронного месенджера «WhatsApp», повідомив ОСОБА_1 .

В цей же день, 28.02.2020 приблизно о 18 год 50 хв. співвиконавець вчинення злочину ОСОБА_1 , з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, знаючи, що грошові кошти в сумі 10 000 доларів США знаходяться в розпорядженні співвиконавця злочину ОСОБА_2 , використовуючи свої дружні відносини, шляхом домовленостей та прохання, здійснив вплив на державного кадастрового реєстратора відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , який того ж дня, без технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), вніс відомості щодо земельних ділянок із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 площею 0,25 га та №2611091501:11:019:0034 площею 0,6463 га до Публічної кадастрової карти України.

У такий спосіб, співвиконавці вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, 16.01.2020 та 28.02.2020 у два прийоми, одержали для себе неправомірну вигоду від ОСОБА_4 на загальну суму 20 000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на момент одержання становить 485 431 грн 00 коп) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - державного кадастрового реєстратора відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_3 щодо внесення відомостей по земельних ділянках із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 площею 0,25 га та №2611091501:11:019:0034 площею 0,6463 га, з цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», які розташовані в урочищі Погари, с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Публічної кадастрової карти України.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані правильно.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга статті 28 КК України).

29 квітня 2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість за обвинувальним актом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України.

Сторони узгодили покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Законів України № 1261-VII від 13.05.2014, № 770- VIIІ від 10.11.2015), застосувавши принцип зворотньої дії закону, який пом`якшує кримінальну відповідальність особи, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Також 29 квітня 2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість за обвинувальним актом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України.

У вказаній угоді сторони узгодили покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Законів України № 1261-VII від 13.05.2014, № 770- VIIІ від 10.11.2015), застосувавши принцип зворотньої дії закону, який пом`якшує кримінальну відповідальність особи, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до п.1 ч. 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоди про визнання винуватості, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Боднарчука М.М., обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Мнишенко І.Є., які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до наступних висновків.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України. Судом з`ясовано у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони розуміють викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що вони мають право на те, що прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують та мають такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їхню користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Також суд з`ясував, що прокурор розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України.

Крім того, суд переконався, що укладення даної угоди сторонами є добровільним.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29.04.2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю його захисника Боднарчука Михайла Максимовича, з другого боку, і про можливість призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, виходячи з положень ч.2 ст.5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Також, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29.04.2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю його захисника Мнишенко Ірини Євгенівни, з другого боку, і про можливість призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, виходячи з положень ч.2 ст.5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Застосування ч. 2 ст. 5 КК України при ухваленні даного вироку пов`язане з тим, що на час розгляду угоди про визнання винуватості санкція ч.2 ст.369-2 КК України є більш суворою, у тому числі і розмір штрафу, ніж санкція цієї статті, що діяла на час вчинення обвинуваченими у період з 15.11.2019 по 28.02.2020 року інкримінованого їм злочину.

При ухваленні вироку відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю його захисника Боднарчука Михайла Максимовича, з другого боку, у кримінальному провадженні № 62019140000001393 від 13.12.2019 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді застави - до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати. Заставу, внесену 08.07.2020 в інтересах ОСОБА_1 у розмірі 189 180, 00 грн - повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Мельником Василем Ярославовичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю його захисника Мнишенко Ірини Євгенівни, з другого боку, у кримінальному провадженні № 62019140000001393 від 13.12.2019 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді застави - до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати. Заставу, внесену 08.07.2020 в інтересах ОСОБА_2 у розмірі 189 180, 00 грн - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експертів для проведення судової експертизи документів у розмірі 35 794 грн 62 коп.

Арешт, накладений на майно, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04.03.2020 року по кримінальному провадженні № 62019140000001393 (справа № 463/1809/20) - скасувати.

Речові докази: грошові кошти в сумі 13 200 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку у житлі ОСОБА_1 (постанова від 25.08.2020, спецпакет № 2394336), та грошові кошти, які вилучені під час проведення обшуку за адресою здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 в сумі 5 511 доларів США (спецпакет № 1410642), - повернути ОСОБА_1 ; грошові кошти у сумі 5 800 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку у житлі ОСОБА_2 (постанова від 25.08.2020, спецпакет № 2389777 ) - повернути ОСОБА_2 ; грошові кошти в сумі 1 700 доларів США, видані громадянину ОСОБА_4 , які вилучені під час обшуку житла ОСОБА_1 як предмет неправомірної вимоги (постанова від 25.08.2020, спецпакет № 2394334) - повернути законному володільцю - Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові згідно протоколу огляду грошових купюр від 14.01.2020.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: М. В. Остап`юк