Рішення № 96665359, 29.04.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/222/21

Номер провадження 2/341/435/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року місто Галич Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

встановив:

08.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просить:

-стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина у твердій грошовій сумі, у розмірі по 3500,0 грн щомісяця до досягнення сином повноліття;

-стягнення розпочати з дня пред`явлення позову;

-стягнути з відповідача на її користь понесені витрати за надання правничої допомоги у розмірі 1000,0 грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Батько дитини не бере участь у його матеріальному утриманні, а тому вона вимушена звертатись з позовом до суду.

Просила стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі, у розмірі по 3500,0 грн на дитину щомісяця до досягнення сином повноліття та стягнути з відповідача на її користь понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000,0 грн.

02.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшла письмова заява, у якій він вказує, що позовні вимоги позивачки визнає частково, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі 1400,0 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного, до досягнення сином повноліття. Розгляд справи просить проводити за його відсутності.

У судовому засіданні позивачка на задоволенні позовних вимог у частині стягнення аліментів з відповідача на утримання сина у розмірі 3500,0 грн щомісяця до досягнення сином трирічного віку, не наполягала. Підтримала позовні вимоги про стягнення з відповідача на утримання сина аліментів у розмірі 1400,0 грн, які згідний сплачувати відповідач. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1400,0 грн щомісяця до досягнення сином повноліття, та стягнути з відповідача на її користь 1000,0 грн витрат на правову допомогу, про що подала письмову заяву. Суд заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняв.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, заслухавши позивачку, суд вважає змінені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_2 , відповідач у справі.

Згідно з копією рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.12.2017, шлюб зареєстрований 26.12.2013 у виконавчому комітеті Миротинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, розірвано. Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю (а. с. 7).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1921 гривень, з 1 липня -2013 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З огляду на встановлені обставини справи, а саме те, що у позивачки не достатньо коштів для належного забезпечення дитини, яка проживає разом з нею, і так чи інакше, обов`язок щодо утримання та виховання дитини переважно лежить на позивачці, відповідачем позовні вимоги визнано частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дитини, матеріальне становище сторін, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, стягувати з відповідача щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1400,0 грн на дитину щомісяця до досягнення сином повноліття.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св 19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю, ордером про надання правової допомоги від 05.02.2021 серії ІФ № 103547, квитанцією до прибуткового касового ордера від 05.02.2021 № 2 про оплату 1000,00 грн за надання професійної правничої допомоги за складання позовної заяви.

Суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви позивачки.

Позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує судовий збір з відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 263, 265, 268, 272-273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дитини: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1400,0 (одна тисяча чотириста) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Визначений розмір аліментів щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнення розпочати з 08 лютого 2021 року і здійснювати до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 908,0 грн судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасники:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_1 );

відповідач: ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНПП НОМЕР_2 ).

СуддяМ. Р. Мергель