Ухвала суду № 96664326, 27.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 200/20428/17

Провадження № 4с/932/38/21

27 квітня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Громовика Д.О.,

заявника – ОСОБА_1

представника заявника – ОСОБА_2 ,

представників боржника – Демченка К.В., Бур`ян Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання Фтизіатрія Дніпропетровської обласної ради про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

13.04.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гусєва Владислава Сергійовича про закриття виконавчого провадження, заінтересована особа – боржник комунальне підприємство «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради.

Скаргу обґрунтовує наступним чином. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 року визнано незаконним наказ про його звільнення та поновлено його на роботі на посаді інженера КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР. 12.01.2021 року він отримав в апеляційному суді виконавчий лист та копію постанови від 24.12.2020 року, які 26.01.2021 року подав до Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 05.02.2021 року державним виконавцем Гусєвим В.С. відкрито виконавче провадження № 64403540. 18.02.2021 року стягувач був залучений виконавцем до проведення виконавчих дій у приміщенні боржника - КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР у вигляді ознайомлення його з наказом про поновлення на посаді та складення акту про виконання судового рішення. Від підпису акту він відмовився, оскільки наказ про поновлення на роботі не відповідав вимогам постанови суду від 24.12.2020 року. 19.02.2021 року він звернувся до боржника з метою надання нового бланку трудової книжки, оскільки у існуючій трудовій книжці скінчились аркуші. Стягувач відмовився від підпису у трудовій книжці про ознайомлення з записом про поновлення на роботі, оскільки той не відповідав ні постанові суду від 24.12.2020 року, ні вимогам п. 2.10 Інструкції ведення трудових книжок. 20.02.2021 року він подав боржнику заяву про причини незгоди з наказом від 18.02.2021 року про поновлення на роботі та відповідним записом у трудовій книжці. 17.03.2021 року він отримав лист боржника про те, що 22.02.2021 року ним видано новий наказ за № 22-ос, яким внесено зміни у наказ від 18.02.2021 року за № 21-ос та внесено зміни до його трудової книжки.

19.03.2021 року державний виконавець Гусєв В.С. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 64403540, з якою стягувач не погоджується, оскільки його поновлено на посаду інженера апарату управління, якої він, до незаконного звільнення, не займав. До виконавчих дій залучено, як понятих, осіб, які працевлаштовані у КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР. Посада, на яку його поновлено на роботі, відсутня у класифікаторі професій та є абсурдною. Наказ про поновлення на роботі не містить розпорядження про компенсацію середнього заробітку за час, що минув з постановлення судом рішення. Наказ не містить розпорядження відділу кадрів про внесення змін до табелю обліку робочого часу щодо причин відсутності його на роботі. В наказі про поновлення зазначено датою поновлення на роботі 10.05.2018 року, що є днем звільнення, а мала бути зазначена наступна дата – 11.05.2018 року. У трудову книжку теж внесли запис про поновлення його на роботі з 10.05.2018 року. Державний виконавець не перевірив факту надання йому робочого місця. Після того, як він ознайомився з наказом боржника від 22.02.2021 року, він звернувся до виконавця та вказав на неприпустимість внесення змін у наказ від 18.02.2021 року про поновлення на роботі. Вважає, що боржник, допустивши низку порушень при виконанні судового рішення, мав видати новий наказ, у якому вказати вірну дату поновлення на роботі та вірне найменування посади, а не вдаватись до виправлення помилок. Однак, виконавець його проігнорував, не побажав звернутись до суду за відповідними роз`ясненнями порядку виконання судового рішення. Державний виконавець вочевидь зацікавлений у закритті виконавчого провадження, про що свідчить і порушення ним строку відкриття виконавчого провадження, і внесення до автоматизованої системи виконавчих проваджень недостовірних відомостей. Жодного разу виконавець не надсилав йому своїх рішень.

23.03.2021 року у автоматизованій системі виконавчого провадження він побачив оскаржену постанову виконавця, копію якої у встановленому законом порядку він не отримував. 24.03.2021 року він ознайомився з текстом постанови від 19.03.2021 року та подав до Дніпровського апеляційного суду скаргу на цю постанову, оскільки саме апеляційний суд видав йому виконавчий лист. 31.03.2021 року у приміщенні апеляційного суду він отримав відповідь про те, що його скарга Дніпровському апеляційному суду не підсудна та що йому треба звернутись з нею до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Тоді, 31.03.2021 року, він подав скаргу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, однак, його скаргу було повернуто. Копію ухвали суду про повернення скарги він отримав у суді 12.04.2021 року. Викладені ним обставини вважає поважними причинами пропуску строку на подання скарги.

У судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали та прохали задовольнити. Пояснення надали аналогічні її тексту. Додатково пояснили, що боржник мав поновити скаржника не тільки на ту саму посаду, з якої він був звільнений, але й з тим самим обсягом посадових обов`язків, що існував на день звільнення. Надали роздруківку з ЄДРСР України постанови Верховного Суду від 17.06.2020 року по справі № 521/1892/18.

Представники боржника у судовому засіданні вимог скарги не визнали та пояснили таке. На момент відкриття виконавчого провадження у штатному розписі підприємства була відсутня посада інженера, оскільки у ній вже не було потреби. Так, ОСОБА_1 працював у КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» ДОР на посаді інженера котельні. КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» ДОР реорганізовано шляхом приєднання у КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР, яке своїх котелень не має. Для виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі, підприємству довелось увести у штатний розпис штучну посаду, з найменуванням якої не погодився ОСОБА_1 . Тоді, задовольняючи примхи стягувача, підприємство внесло зміни у наказ від 18.02.2021 року, зазначивши іншу назву його посади – інженер. Однак, і такі зміни не задовольнили стягувача. Виконавче провадження закрито цілком правомірно, оскільки постанова Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 року виконана у повному обсязі. Вже після її виконання, допуску ОСОБА_1 до роботи, той, на наступний день після проведення виконавчий дій, перестав з`являтись на робоче місце та був звільнений з займаної посади за прогули.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Сторони не заперечували проти розгляду скарги у відсутність виконавця.

З цих підстав, оскільки неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, судом ухвалено рішення у відсутність державного виконавця Гусєва В.С.

Заслухавши пояснення скаржника та його представника, з`ясувавши зміст заперечень представників боржника, дослідивши матеріали скарги на надані сторонами копії письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.05.2018 року наказом № 160-к ОСОБА_1 звільнено з посади інженера КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» ДОР за прогул.

24.12.2020 року Дніпровським апеляційним судом ухвалено рішення, яким за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поновлено останнього на посаді інженера в КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР.

На виконання цього рішення, 12.01.2021 року апеляційним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист.

26.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про відкриття виконавчого провадження.

05.02.2021 року державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гусєвим В.С. відкрито виконавче провадження № 64403540.

18.02.2021 року, за участі ОСОБА_1 , державним виконавцем Гусєвим В.С. складено акт, у якому зазначено, що ним проведені виконавчі дії з поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР та встановлено, що 18.02.2021 року боржником видано наказ № 21-ос, яким скасовано наказ про звільнення і поновлено стягувача на посаді інженера апарату управління з 10.05.2018 року, про що зроблено відмітку у трудовій книжці. ОСОБА_1 у акті зазначив, що з ним не погоджується, оскільки вважає постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 року не виконаною. Зазначив, що його поновлено зовсім на іншу посаду, а не на ту, з якої було протиправно звільнено.

18.02.2021 року, на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 року, КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР прийнято наказ № 21-ос про скасування наказу від 10.05.2018 року за № 160-к про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера апарату управління з 10.05.2018 року.

Наказом боржника від 22.02.2021 року за № 22-ос, у наказ № 21-ос від 18.02.2021 року внесено зміни та викладено його в іншій редакції, а саме: поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР з 10.05.2021 року.

19.03.2021 року державним виконавцем Гусєвим В.С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 64403540 у зв`язку з виконанням виконавчого листа Дніпровського апеляційного суду від 12.01.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР, на підставі наказу боржника від 22.02.2021 року за № 22-ос.

Ні державним виконавцем, ні боржником, не спростовано дати ознайомлення ОСОБА_1 з постановою виконавця від 19.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження.

Надані суду докази вказують на те, що ОСОБА_1 , після ознайомлення в автоматизованій системі виконавчих проваджень з оскарженою постановою, вчасно, у 10-ти денний строк звернуся до суду зі скаргою, однак помилково подав її до Дніпровського апеляційного суду. Після отримання письмових роз`яснень Дніпровського апеляційного суду щодо порядку подання скарги на дії та рішення виконавця, ОСОБА_1 вчасно звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою аналогічного змісту, яка була повернута йому внаслідок невиконання ним вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України. По отриманню скаржником копії ухвали суду від 31.03.2021 року, що мало місце 12.04.2021 року, скаржник у дводенний строк повторно звернувся до суду зі скаргою, виконавши на цей раз вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України. Викладені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на її подання, тому підстави для її залишення без розгляду відсутні.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В силу вимог ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Нормою ст. 453 ЦПК України встановлено, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Згідно з приписами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з правилами ст. 24 КЗпП, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Отже, день звільнення працівника з роботи, є останнім його робочим днем, за який, в силу приписів ст. 116 КЗпП України, має бути проведений розрахунок.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що складений державним виконавцем акт від 18.02.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі не є доказом належного виконання рішення суду, оскільки наказ від 18.02.2021 року про поновлення стягувача на роботі виданий боржником не відповідно до законодавства про працю, через те, що містить іншу назву посади. При цьому наданий боржником штатний розпис доводить той факт, що на момент видання наказу від 18.02.2021 року, у боржника була наявна посада інженера Складений пізніше наказ від 22.02.2021 року, яким внесено зміни до попереднього наказу, підставою для складення акту виконавцем не був, оскільки виданий пізніше.

Крім цього, у наказах від 18.02.2021 року та від 22.02.2021 року було зазначено дату поновлення ОСОБА_1 на посаді - 10.05.2018 року, що не відповідає вимогам КЗпП України, оскільки 10.05.2018 року був останнім його робочим днем, а отже заявник повинен бути поновлений на роботі з 11.05.2018 року.

Також суд зазначає, що боржником та виконавцем суду не надано доказів фактичного допуску стягувача до роботи у вигляді виконання попередніх обов`язків. Надані сторонами виконавчого провадження усні пояснення у судовому засіданні вказують на те, що ОСОБА_1 фактично до роботи допущено не було, а поновлення на роботі було формальним.

За викладених підстав, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення прийнято ним передчасно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Гусєва В.С. – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Гусєва В.С. від 19.03.2021 року про закінчення виконавчого провадження № 64403540.

Зобов`язати державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Гусєва В.С. поновити виконавче провадження № 64403540 з примусового виконання виконавчого листа виданого Дніпровським апеляційним судом 12.01.2021 року у цивільній справі № 200/20428/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 30.04.2021 року.

Суддя В.В. Куцевол