Ухвала суду № 96663836, 09.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/7157/21

Справа № 760/8842/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Державне підприємство «Сетам» про визнання недійснимипротоколів проведення електронних торгів та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.

Так, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27-30 ЦПК).

Позивач звертається до суду з вищезазначеним позовом в порядку ч. 2 ст. 28 ЦПК України.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати недійсними електронні торги, проведені 27.10.2020 року щодо продажу земельних ділянок за адресою: Київська обл., Макарівський район, Лишнянська с/рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пунктом 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 726/2102/16-ц.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченими у законі судами.

В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Оскільки позивачем заявлено вимоги з приводу нерухомого майна, яке територіально находиться за межами Солом"янського району м.Києва, а тому приходжу до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області, у порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, непідсудність даної справи Солом`янському районному суду м. Києва, згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України справа підлягає передачі до Макарівського районного суду Київської області.

Керуючись ч. 2 ст. 27, ч.1 ст. 30, п.1 ч.1 ст.31, 32 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Державне підприємство «Сетам» про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів та стягнення грошових коштів передати на розгляд до Макарівського районного суду Київської області (08000, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Букіна