Рішення № 96663727, 26.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5308/21

Справа №760/30901/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 64, 49 гр.

Посилається в позові на те, що 14 лютого 2017 року відповідачка звернулася до АТ КБ`Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала Заяву б/н, відповідно до якої отримала кредит у розмірі 5 000. 00 гр. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява разом із Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання.

Банк виконав умови договору, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту.

В свою чергу, відповідно до п. 2.1.1.3.1 Договору, відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту та проценти за користування коштами.

На підставі п.2.1.1.1.2.2 Договору сплату процентів за користування коштами клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку.

Відповідно до п.2.1.1.7.5 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500, 00 гр. та + 5% від суми позову.

У зв`язку з порушенням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором станом на 16 липня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 34 664, 49 гр., яка складається з:

-18 563, 94 гр. - заборгованість за кредитом;

-12 786, 31 гр. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-1 187, 36 гр.- заборгованість за відсотками;

-500, 00 гр.- штраф / фіксована частина /;

-1 626, 88 гр.- штраф / процентна складова.

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов договору, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 9 грудня 2019 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 21 лютого 2020 року.

Відповідачці був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідачка своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

27 лютого 2020 року відповідачка подала до суду заперечення проти суми позову, яким фактично визнала укладення договору та отримання кредиту.

В той же час вказала, що тіло кредиту за умовами договору складає 5 000, 00 гр., а не 18 563, 94 гр., як вказано в позові.

З урахуванням цього банком неправильно нарахована пеня в розмірі 12 766, 31гр.

Зазначила, що намагалася врегулювати спір з банком, але банк не звернув на це увагу.

02 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідачки, яка просить відмовити в позові, посилаючись на те, що підписану нею заяву не можна вважати кредитним договором, оскілки в ній відсутні такі умови договору, як процентна ставка та відповідальність за прострочення платежів.

Крім того, вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження вказаної в позові суми заборгованості.

18 травня 2020 року до суду надійшли заперечення позивача проти клопотання, в яких зазначено, що на виконання укладеного з відповідачкою кредитного договору останній відповідно до п.п.1.1.1.62 Умов та правил надання банківських послуг було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , а ключем до карткового рахунку є, відповідно до п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов, пластикова картка, яку відповідачка отримала.

Відповідно до п.1.1.1.90 Умов картковий рахунок- рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта, та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

Вважає, що при укладенні договору з відповідачкою були досягнуті всі істотні умови, визначені законом, а наявність заборгованості відповідачки за умовами договору підтверджується випискою з банківського рахунку, яка містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідачки та є належним доказом її існування.

Цей розрахунок відповідачкою не спростований і свій розрахунок до суду нею не наданий.

Крім того, відповідачка активно користувалася карткою, за її допомогою розраховувалася в торговельній мережі, знімала готівку в банкоматі, поповнювала картковий рахунок в терміналі самообслуговування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 14 лютого 2017 року між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачкою Анкети-заяви про приєднання до умов та Правил банківських послугу Приватбанку.

При підписанні Анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських слуг та Тарифами банку, які викладені на зазначеному в заяві офіційному сайті банку є Договором про надання банківських послуг.

Згода відповідачки підтверджена її власноручним підписом у Анкеті-заяві.

Відповідно до довідки банку для користування картковим кредитним рахунком відповідачці при укладенні договору відповідачці була видана кредитна картка, яка оновлювалася після закінчення строку дії.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування у грудні 2017 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 5000, 00 гр., а в серпні 2018 року зменшений.

Відповідно до п.п.1.1.1.62 Умов та правил надання банківських послуг відповідачці був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого, відповідно до п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов, є пластикова картка.

Представник позивача у запереченнях на клопотання відповідачки зазначив, що на виконання умов договору та відкритого рахунку відповідачці була видана пластикова картка.

Відповідно до п.1.1.1.90 Умов картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта, та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

З наданої позивачем виписки по кредитному договору вбачається, що відповідачка користувалася виданою банком кредитною карткою, проводила розрахункові операції в торговій мережі, знімала кошти з рахунку та поповнювала картковий рахунок через банкомат.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом та 16 липня 2019 року заборгованість за умовами договору становить 34 664, 49 гр., яка складається з:

-18 563, 94 гр. - заборгованість за кредитом;

-12 786, 31 гр. гр. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-1 187, 36 гр.- заборгованість за відсотками;

Крім того, ввідповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг нараховано штраф:

- 500, 00 гр. - фіксована частина;

- 1 626, 88 гр.- процентна складова.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, умови договорів приєднання розробляються банком,а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За правилами ч.1ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З цього випливає, що при укладенні кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначено вище, договір між сторонами був укладений у формі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

В її змісті процентна ставка за користування кредитом не зазначена і така графа самим бланком даного документа не передбачена .

Крім того, Анкета-заява не містить таких умов договору, як відповідальність позичальника, в тому числі в вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

/ а.с. 7 /

З наданих позивачем Умов та правил надання банківських послуг та Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» в ПриватБанку, вбачається, що вони є внутрішніми документами банку і відповідачем, як позичальником, не підписані.

Суд вважає, що надана позивачем роздруківка вказаних документів із сайту банку, не дає можливості ідентифікувати дані документи та їх редакцію станом на момент укладення договору, а тому не є достатніми для висновку про їх достатність для висновку про стягнення з відповідача процентів та штрафів, зазначених у Анкеті.

/ а.с. 20 - 74 /

Це ж підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 / провадження № 14-131цс19 / і не спростовано позивачем при зверненні до суду.

Верховний Суд зазначив, що норми ст.634 ЦК України при вирішенні такого спору застосовуватися не можуть, оскільки при зверненні до суду позивач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про те, що саме долучені до позову Умови та правила надання банківських послуг, якими обґрунтовуються вимоги позивача з посиланням на дану норму закону, які розміщені на офіційному сайті позивача,діяли при укладенні договору з відповідачем.

Виходячи з цього та викладеного вище, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки не підтверджують зазначених обставин.

Суд також вважає, що надані позивачем Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, не підписані позичальником, а також підписана ним Анкета-заява позичальника, яка є єдиним свідченням прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору, не можуть вважатися складовою кредитного договору в розумінні вимог Цивільного кодексу України.

За таких обставин надані документи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви.

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З анкети-заяви відповідача, як позичальника, вбачається, що питання про розмір процентів при ї підписанні відповідачем не узгоджувалося, як і не узгоджувалося питання відповідальності позичальника в разі порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів).

Суд вважає, що надані позивачем при зверненні до суду докази укладення договору не дають суду підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з цього та викладеного вище обґрунтування, отримання відповідачем кредиту банку, використання кредитних коштів на власні потреби, невиконання відповідачкою умов договору в частині повернення кредитних коштів, що призвело до прострочення тіла кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та його право захистити своє порушене право шляхом зобов`язання відповідачки, як боржника, виконати обов`язок з повернення фактично отриманої та неповернутої суми кредитних коштів.

З урахуванням приведеного вище аналізу суд також приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення процентів, пені та штрафів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 740, 46 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3,6,15,16,207, 509, 526, 530, 549,551, 610, 632, 633, 634, 638, 1048,1054, 1056-1 ЦК України, Законом України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»/ 49094, м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570/ 5 000, 00 гр. заборгованості та 277, 08 гр. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А.Усатова