Рішення № 96663265, 21.01.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13062/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Талаур К. І.,

представника позивача - Слободенюка О.Б., відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач зазначав, що 05.10.2015 на перехресті пр. Повітрофлотського та вул. Курської в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 , виїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав дорогу автомобілю «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , що призвело до зіткнення та пошкодження автомобілів. Власником автомобіля «Mercedes Benz E 320» є Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України».

Відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адімінстративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті дій відповідача, автомобіль «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження та потребує ремонту. Вартість становить 311 745 грн. 98 коп., що підтверджується звітом про оцінку майна.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було сплачено 50 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану ним матеріальну шкоду, позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 262 945,98 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, з яких: 1200 витрат на автотоварознавче дослідження, 261 745,98 грн. матеріальної шкоди на відшкодування, а також судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі, вказавши на те, що номерні знаки на автомобілі, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду за його участі, були інші. Таким чином, доказів того, що саме вказаний позивачем у позові автомобіль Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди 05.10.2015 суду не надано.

Крім того, експертиза по визначенню розміру матеріальної шкоди була проведена 03.06.2016, а договір на проведення зазначеної експертизи був укладений 04.07.2016, а тому експертиза є недійсною.

Суд, вислухавши пояснення пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що згідно довідки Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» автомобіль марки Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , обліковується на балансі даної установи з 16.04.2010 на рахунку 105 (а.с. 9).

05.10.2015 на перехресті пр. Повітрофлотського та вул. Курської в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 , виїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав дорогу автомобілю «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , що призвело до зіткнення та пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адімінстративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 6).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження та потребує ремонту.

Відповідно до звіту № 354 про оцінку автомобіля «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , складеного 04.07.2016, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження, складає 311 745,98 грн. (а.с. 76- 92).

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 вказав на те, що експертиза є недійсною, а автомобіль «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , не приймав участі у дорожньо-транспортній пригоді 05.10.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд не приймає до уваги як достовірні докази, надані відповідачем фотографії на обґрунтування обставин того, що у дорожньо-транспортній пригоді приймав участь інший автомобіль, а не автомобіль «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , оскільки з них неможливо встановити дійсні обставини справи (а.с. 56-60).

До того ж, відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.05.2016 встановлено, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди 05.10.2015 були автомобіль «Mercedes Benz E 320», н.з. НОМЕР_2 , та автомобіль «Хюндай», н.з. НОМЕР_1 .

В силу норм ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, не доказуються.

Не приймає до уваги суд і твердження відповідача про те, що оцінка є недійсною, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини відповідачем суду надано не було.

До того ж, відповідно до ухвал Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2017 (а.с. 95-96) та від 13.06.2017 (а.с. 115-117) призначалася судова автотоварознавча експертиза за клопотанням відповідача.

Однак, експертною установою справа поверталася без виконання зазначених ухвал суду, оскільки відповідач не здійснював оплату експертиз (а.с. 103, 124).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача 261 745,98 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Разом з тим, позов в частині стягнення на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. задоволенню не підлягає, оскільки в цій частині позов позивачем не обґрунтований, не зазначено у зв`язку з чим, вказану суму позивач відносить до матеріальної шкоди.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 3 926, 19 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 76-82, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14317108) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» 261 745 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот сорок п`ять) грн. 98 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» 3 926 (три тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 19 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук