Ухвала суду № 96663101, 11.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19120/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання,-

в с т а н о в и в:

18 грудня 2020 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року позов АКІБ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором кредиту задоволено. Стягнуто на користь АКІБ «Укрсиббанк» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу за надання споживчого кредиту № 11139327000 від 06 квітня 2007 року в розмірі 159 342,49 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 1 593,42 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

29 жовтня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про розстрочення виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 161055,91 грн в такому порядку: до 01.01.2011 року - 18000 грн. до 01.01.2012 року - 47000 грн.. до 01.01.2013 року - 47000 грн., до 01.01.2014 року - 49055,91 грн.

17 березня 2010 року стягувачем було отримано виконавчі листи на примусове виконання рішення, які було пред`явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 47 том. 1)

18 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у справі № 2-2921/1-09 за позовною заявою АКІБ «УкрСиббанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 17.4. Перехідних Положень розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з обсягу долучених до заяви доказів, суд доходить висновку, що ТОВ «Вердикт Капітал» не надано належних доказів, які б підтвердили втрату оригіналів виконавчих листів у справі № 2-2921/1-09 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором.

Разом з тим, 14 грудня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про визнання виконавчого листа № 2-2921 виданого 17 березня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва по справі № 2-2921/1 таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині сплати заборгованості з ОСОБА_1 суми в розмірі 158 850,53 грн.

Частиною другою статті 432 ЦПК України, передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у частині четвертій статті 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2018 року № 755/15479/14-ц.

Аналізуючи вище викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа , оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази втрати виконавчих документів, крім того, виконавчий лист № 2-2921 виданий 17 березня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва визнаний таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині сплати заборгованості з ОСОБА_1 суми в розмірі 158 850,53 грн, в той же час заявником не вказано відносно кого з солідарних боржників втрачено виконавчий документ та не надано доказів, які могли засвідчити підстави втрати виконавчих документів відносно зобов`язальної особи.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Однак, за відсутності встановлених судом обставин для видачі дубліката виконавчого листа суд не убачає підстав для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки вказана вимога є похідною та безпосередньо залежить від з`ясування обставин втрати виконавчого листа, та підстав видачі виконавчого листа.

Разом з тим, пред`явлення виконавчого листа до виконання є правом, а не обов`язком стягувача, та може бути реалізовано стягувачем в межах строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260, 354, 432, 433, п. 17.4. Перехідних Положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання - відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я