Рішення № 96662836, 28.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/620/21

2/707/565/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» та третіх осіб: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Юрія Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, -

в с т а н о в и в:

29.03.2021 року позивач звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому стало відомо що 11.01.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем було відкрито виконавче провадження № 64055718, щодо примусового виконання виконавчого напису винесеного приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 05.10.2020 року №66545 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в сумі 35085,05грн., за кредитним договором №01325/02978ВССВ від 14.05.2013 року. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 14000грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 20585,05грн. та 500грн. за вчинення виконавчого напису.

Строком, за який провадиться стягнення вказано з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року, тобто 6 днів.

Зазначений виконавчий напис позивач вважає таким, що вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки чеки), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі не є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог до боржника.

Крім того позивач вказує, що відповідно до п. 1.7 Кредитного договору та Графіку здійснення платежів за договором, строк дії кредитного ліміту становить 36 місяців, а датою повернення кредиту є 14 травня 2016 р. При цьому, кредитор не врахував той факт, що 09 грудня 2013 р. позивачем було здійснено платіж з погашення кредиту в розмірі 15 094,49 грн.

Навіть якщо право вимоги за кредитним договором перейшло до відповідача на підставі договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором, це не означає, що змінюється строк настання права вимоги за Кредитним договором. Настання строку вимоги за Кредитним договором обумовлюється невиконанням та/або неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов`язань.

За таких обставин, ОСОБА_1 вказує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису 05.10.2020 р., є грубим порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає вчинення виконавчого напису, якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З вказаних вище підстав позивач просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., таким, що не підлягає виконанню.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 30.03.2021 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. У встановлений законом строк від відповідача ТОВ «ФК «Аланд» відзив на позовну заяву до суду не надано, будь які клопотання від сторін у справі відсутні.

Суд, дослідивши докази з точки зору допустимості та належності, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

05.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального і округу Гораєм О.С. був вчинений виконавчий напис № 66545 про стягнення з мене, ж з Боржника за Кредитним договором №01325/02978ВССВ від 14 травня 2013 р., укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 83 від 28 лютого 2018 р. є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 р. є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», суми заборгованості в розмірі 35085,05 грн.

Стягнення заборгованості здійснюється за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, тобто за 6 днів.

Сума заборгованості складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 14000,00 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 20585,05грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто грошову суму в розмірі 500,00грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. в рамках виконавчого провадження № 64055718, на підставі вказаного виконавчого напису, були прийняті, зокрема, наступні документи: постанова про відкриття виконавчого провадження; постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів відведена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За наслідками аналізу вищенаведених норм права можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

За таких обставин, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд дійсно не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, як на тому наполягав представник відповідача у відзиві. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц із подібних правовідносин.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Встановлення вказаного трьохрічного обмеження на вчинення виконавчого напису не є формальністю, позаяк узгоджується з приписами Глави 19 ЦК України, якою визначено загальну трирічну позовну давність. У своїй постанові від 02.07.2019 Велика Палата Верховного Суду у справі №916/3006/17 зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У виконавчому написі зазначається, що стягнення заборгованості проводиться за період за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, тобто за 6 днів. При цьому вказується, що пропонується звернути стягнення, в тому числі за простроченою заборгованістю за сумою кредиту, яка становить 14 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору та Графіку здійснення платежів за договором, строк дії кредитного ліміту становить 36 місяців, а датою повернення кредиту є 14 травня 2016 року.

Згідно меморіального ордеру №Р20.225.70423.11 від 09.12.2013 року ОСОБА_1 сплатив 15094,49грн. у рахунок погашення суми боргу за кредитним договором №01325/02978ВССВ від 14 травня 2013 р.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на звернення стягнення. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, нотаріусом Горай О.С. при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано та перевірено чи була заборгованість у боржника ОСОБА_1 саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, тобто не з`ясовано питання безспірності такого стягнення.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З наданих позивачем суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Згідно ст.ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, достатньо обґрунтованими, тому оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» та третіх осіб: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Юрія Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №66545, виданий 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 01325/02978ВССВ від 14 травня 2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 83 від 28 лютого 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», суми заборгованості в розмірі 35 085 (тридцять п`ять тисяч вісімдесят п`ять) гривень 05 (п`ять) копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ42642578, адреса: вул.Саксаганського,14, офіс 301, м.Київ, 01033.

Суддя: О. М. Суходольський