Ухвала суду № 96660199, 28.04.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2273/21

1-кп/405/93/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Льон С.М.,

при секретарі: Булькач С.С.,

за участю прокурора: Стрижеус С.П.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

захисників: Мельниченка В.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121010000322 від 11.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.03.2021 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 09.05.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу – тримання під вартою не відпали, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду. Враховуючи, що ОСОБА_2 не працює, тобто не має постійного джерела доходу, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, є ризик впливу на потерпілого та свідків, які не допитані в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора.

Захисник Мельниченко В.А. заперечив проти продовження строку тримання під вартою, оскільки обвинувачений вину визнає, а тому вплив на потерпілого та свідків неможливий. Окрім того, обвинувачений фактично відшкодував завдану шкоду, має постійне місце проживання. Вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника та вказав, що від органів досудового слідства не ухилявся, у вчиненому щиро кається.

Враховуючи доводи прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого. Також, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Так, обвинувачений ОСОБА_2 не одружений, має на утриманні малолітню дитину,не працює, є особою, що не має судимості.

Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, тобто до 26 червня 2021 року включно, так як більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурорапро продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 26 червня 2021 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 90 800 гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12021121010000322 від 11.03.2021року.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені.

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Копію ухвалу направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон