Рішення № 96658884, 13.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7945/20

пр. № 2/759/950/21

13 квітня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.;

при секретарі Істоміній О.Г.;

за участю представника позивача ОСОБА_1 ;

відповідача ОСОБА_2 ;

представника відповідача ОСОБА_3 ;

відповідача Ахметової Л.Е. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до приватного виконавця Ахметової Ліни Едуардівни, ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2020р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними електронні торги від 24 квітня 2020р., проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса № 591 від 7 травня 2018року та застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді скасування протоколу Державного підприємства «Сетам» № 476836 від 24 квітня 2020р., скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1412, виданий 30.04.2020р., видавник Сєрова О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона не була повідомлена про здійснену оцінку реалізованого предмета іпотеки та про проведення прилюдних торгів, у зв`язку з чим була позбавлена можливості викупити іпотечне майно, а також зазначає, що приватним виконавцем не було надано строку для узгодження вартості предмета іпотеки, а в торгах брав участь лише один учасник.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2020р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

13.07.2020р. приватним виконавцем Ахметовою Л.І. подано відзив, відповідно до якого вона проти позову заперечує, посилаючись на те, що у неї на виконанні перебувало виконавче провадження № 60977685 з примусового виконання виконавчого напису № 591 від 07.05.2018 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Всі виконавчі дії нею було вчинено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, винесення та направлення позивачці постанов про відкриття виконавчого провадження, про опис та арешт майна, повідомлення про узгодження вартості майна, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності та повідомлення про визначену звітом вартість майна. Вказані документи були отримані позивачкою відповідно до роздруківок з сайту Укрпошти про відстеження руху поштових відправлень, однак ні постанови, ні звіт про оцінку позивачка у встановленому порядку не оскаржувала, у зв`язку з чим нею була подана до ДП «Сетам» заявка на реалізацію арештованого нерухомого майна і 24.04.2020р. вказане майно було реалізовано, про що нею складено відповідний акт (а.с. 56-61).

14.08.2020р. від ДП «Сетам» надійшов відзив, згідно якого він проти позову заперечує, посилаючись на те, що реалізація предмета іпотеки - двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 відбувалась відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, повідомлення про проведення прилюдних торгів публіковалось в місцевих засобах масової інформації - зокрема, газеті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та газеті « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Також повідомлення про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкові ціну реалізації майна учасникам виконавчого провадження, в тому числі і позивачці, направлялось простим поштовим відправленням, оцінка майна була здійснена відповідно до вимог законодавства, а тому будь-яких порушень процедури електронних торгів допущено не було. (а.с. 97-102).

18.12.2020р. від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, згідно якого він проти позову заперечує, посилаючись на те, що придбав квартиру АДРЕСА_1 на електронних торгах на законних підставах, будь-яких порушень проведення вказаних торгів допущено не було, а тому підстав для визнання їх недійсними немає (а.с. 132-138).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.

Приватний виконавець проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували, посилаючись на те, що електронні торги відбулися з дотриманням чинного законодавства.

Відповідач Державне підприємство «Сетам» в судове засідання не з`явився, просить слухати справу у відсутність його представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 7.05.2018р. приватним нотаріусом Кісельовою Н.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 та передана в іпотеку Кредитній спілці «Борисфен» за договором іпотеки від 22.09.2014р. в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 58 від 31.01.2014р. та Додатковим договором № 1 від 21 серпня 2015р.; за Кредитним договором № 574 від 2 вересня 2014р. та Додатковим договором № 1 від 31 липня 2015року з метою стягнення заборгованості за період з 5.03.2015р. по 5.03.2018р. в розмірі 608 110грн. 86коп, що становить заборгованість за кредитом та процентами за Кредитним договором (а. с. 23-24).

Як зазначили сторони, вказаний виконавчий напис оскаржувався позивачкою в судовому порядку, проте таким, що не підлягає виконанню судом не визнавався.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса прийнято до примусового виконання та 15.01.2020р. приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60977685 (а.с. 62).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними та скасування протоколу, акту проведення електронних торгів з реалізації предмету іпотеки та свідоцтва про право власності, виданого переможцеві торгів, позивачка ОСОБА_5 посилається на допущення істотних порушень процедури проведення електронних торгів, позбавлення її можливості прийняти участь в торгах та заниження вартості предмету іпотеки.

Надаючи оцінку таким доводам позивачки суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як визначено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України, одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами ч.4 ст.656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 2909.2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

У п.30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначається, що під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв`язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред`явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Перевіряючи законність реалізації предмету іпотеки та поетапність виконання процесуальних дій, судом встановлено наступну хронологію.

16.01.2020 р., у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на майно, приватний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 67)

16.01.2020р. копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2020р., копію постанови про опис та арешт майна боржника від 16.01.2020р. та лист № 42, в якому було запропоновано сторонам виконавчого провадження узгодити вартість іпотечного майна у десятиденний строк з моменту винесення постанови про опис та арешт майна та повідомити про це виконавця було направлено позивачці рекомендованим поштовим відправленням № 0104228471283, а тому твердження позивачки про відсутність у неї інформації про можливе оцінювання її майна не відповідає дійсності (а.с. 69-70).

Проте, сторони виконавчого провадження будь-яких повідомлень про узгодження вартості майна приватному виконавцю не надали.

З метою визначення вартості майна 29.01.2020 приватним виконавцем Ахметовою JI.E. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 60977685 для надання висновку про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 71).

Вказані дії приватного виконавця узгоджуються зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження, відповідно до ч. 2, 3 якої у разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Таким чином, посилання позивачки на відсутність рішення суду про визначення початкової ціни продажу майна не грунтується на законі.

30.01.2020 приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. отримано Звіт від 29.01.2020 про незалежну оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 45,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , складений та підписаний сертифікованим оцінювачем ФОП ОСОБА_6 (а.с. 72-80).

Листом № 157 від 30.01.2020 сторін виконавчого провадження було повідомлено, що відповідно до Звіту про незалежну оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 45,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість об`єкта оцінки складає 752 655 (сімсот п`ятдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок (а.с. 81).

Вказаний лист-повідомлення 31.01.2020 був направлений позивачці рекомендованим поштовим відправленням № 0104228471054 та отриманий нею особисто 05.02.2020 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти про відстеження статусу рекомендованого поштового відправлення № 0104228471054 (а.с. 82).

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Вказаний звіт позивачка у встановленому законом порядку не оскаржувала, а тому її твердження про заниження вартості її квартири не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

04 лютого 2020 року приватний виконавець Ахметова Л.Е. до ДП «Сетам» надіслала заявку від 03.02.2020 на реалізацію арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки у виконавчому провадженні № 60977685 та долученням відповідних документів(а.с. 83).

ДП «СЕТАМ» направило сторонам виконавчого провадження та приватному виконавцю Ахметовій Л.Е. повідомлення про день, час проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири, загальною площею 45,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер лота - 407132, початкова ціна продажу майна - 752 655 грн, дата та час проведення електронних торгів - 11 березня 2020 року о 09.00 год (а.с. 84).

Відомості про проведення електронних торгів також опубліковано в місцевих засобах масової інформації - газеті «Метро», «Вести» (а. с. 105-108).

Вказані обставини в своїй сукупності є свідченням виконання ДП «СЕТАМ» як організатором проведення торгів вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 2909.2016 року № 2831/5.

Згідно з протоколом №469342 проведення електронних торгів, сформованого ДП «Сетам», перші торги, проведені 11.03.2020, з реалізації лота № 407132 (квартири АДРЕСА_1 ) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с. 85).

Листом №11/03 від 17.03.2020 стягувач - Кредитна спілка «Борисфен» повідомив виконавця про відсутність наміру іпотекодержателя залишити за собою предмет іпотеки, не реалізований на прилюдних торгах, про що було повідомлено ДП «Сетам» (а.с. 86зв., 87).

ДП «СЕТАМ» направило сторонам виконавчого провадження та приватному виконавцю Ахметовій Л.Е. повідомлення про день, час проведення електронних торгів з реалізації уціненого лота - предмета іпотеки, проведення яких призначено на 24 квітня 2020 року о 09:00 (а. с. 87зв.). Відомості про проведення електронних торгів також опубліковано в газеті «Метро» (а. с. 109).

Таким чином, суд вважає недоведеними посилання позивачки про неналежне повідомлення її про електронні торги, оскільки даний факт останньою належним чином не підтверджений та спростований обсягом наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до протоколу № 476836 проведення електронних торгів, сформованого ДП «Сетам», за результатами проведення 24.04.2020 других електронних торгів з реалізації лота № 413391 (квартири АДРЕСА_1 ) переможцем визнано Учасника 6 - ОСОБА_2 , ціна продажу лота - 602124 грн. (а.с. 89).

28.04.2020 переможець торгів повністю розрахувався за придбаний лот (а.с. 90).

30.04.2020 приватним виконавцем Ахметовою JI.E. складено Акт про реалізацію предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_4 . Цього ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60977685 (а.с. 91, 95).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом № 1404-VIII та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, проведення прилюдних торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Торги можуть бути визнані недійсними уразі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що реалізація квартири позивачки здійснена за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який не втратив чинність, жодних порушень прав і законних інтересів позивачки не встановлено, а тому законних підстав для визнання недійсними електронних торгів немає.

Доводи позивачки щодо неповідомлення її про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна спростовані доказами, наданими приватним виконавцем та ДП «Сетам» як організатором проведення торгів.

Крім того, про обізнаність позивачки про проведення електронних торгів свідчить і той факт, що 21.04.2020р. вона зверталась до приватного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з оскарженням виконавчого напису в касаційному порядку, в якому зазначила, що вчинення виконавчих дій в частині реалізації майна є передчасними, оскільки у випадку позитивного рішення суду касаційної інстанції буде порушено право боржника (а.с. 92).

У постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 зазначено, що суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема боржника, про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Доводи представника позивачки про наявність порушень, допущених приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» при зверненні стягнення на предмет іпотеки до призначення прилюдних торгів, а саме щодо неповідомлення позивачки про відкриття виконавчого провадження, про визначення вартості та проведення оцінки майна спростовані наданими приватним виконавцем доказами направлення позивачці відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанов та повідомлень у виконавчому провадженні. Крім того, дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Також не заслуговують на увагу твердження позивачки про те, що в прилюдних торгах брав участь лише один учасник. Так, згідно з відомостями з сайту ДП «Сетам» для участі в торгах на 24.04.2020 з реалізації лоту № 413391 зареєструвалося 13 учасників, з яких четверо (учасники 6, 8, 12 та 1З) сплатили гарантійний внесок і були допущені до участі в торгах (а.с. 96зв).

Отже, з`ясувавши права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, приймаючи до уваги, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено факт порушення її прав та інтересів, не доведено наявність порушень при проведенні прилюдних торгів, суд вважає вимоги ОСОБА_5 необґрунтованими, недоведеними та такими що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення судового рішення на користь відповідачів, у зв`язку з чим підстави для відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352-354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_5 до приватного виконавця Ахметової Ліни Едуардівни, ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.04.2021р.

Суддя Т.В. Кириленко