Ухвала суду № 96658859, 22.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2181/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», про визнання недійсним рішення, зобов`язання поновити в списку суддів, -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» (надалі за текстом - відповідач), про визнання недійсним рішення, зобов`язання поновити в списку суддів.

Позов мотивовано тим, що відповідач, як спеціальний суб`єкт владних повноважень, прийнявши рішення про дискваліфікацію позивача з посади судді, діяв протиправно та упереджено, з грубим порушенням Правил спортивних змагань з водного поло та Статуту Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України».

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

24.11.2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що вказаний спір не підсудний судам України будь-якої юрисдикції, оскільки відповідач є громадською організацією, а Закон України «Про об`єднання громадян» забороняє втручатися у статутну діяльність громадських об`єднань, а відтак, провадження у справі підлягає закриттю.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.11.2020 року у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовлено, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В подальшому, представником відповідача надано додаткові пояснення, в яких останній послався на відповідні правові позиції Верховного Суду щодо непідсудності даного позову місцевому суду, а відтак, у ході розгляду справи по суті, судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив закрити провадженя у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Закон України від 24 грудня 1993 року № 3808-XII «Про фізичну культуру і спорт» (надалі за текстом - Закон № 3808-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.

Згідно зі ст. 5 Закону № 3808-XII державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого Указом Президента України від 24 липня 2013 року № 390/2013 (надалі за текстом - Положення), визначено, що Міністерство молоді та спорту України (надалі за текстом - Мінмолодьспорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінмолодьспорт України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту.

Основними завданнями Мінмолодьспорту України є забезпечення формування та реалізація державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту, участь у формуванні та реалізація в межах своєї компетенції державної політики у сфері волонтерської діяльності (п. 3 Положення).

Мінмолодьспорт України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, сприяє національним спортивним федераціям України та фізкультурно-спортивним товариствам у забезпеченні розвитку олімпійських і неолімпійських видів спорту, спорту ветеранів, національним спортивним федераціям інвалідів з нозологій - у розвитку видів спорту інвалідів, поліпшенню їх матеріально-технічної бази, надає іншу підтримку; встановлює порядок атестації тренерів та спортивних суддів; приймає рішення про надання громадському об`єднанню фізкультурно-спортивної спрямованості статусу національного або відмову в його наданні; затверджує положення про національні збірні команди України з видів спорту, визнаних в Україні; затверджує порядок присвоєння спортивними федераціями кваліфікаційних категорій спортивним суддям; затверджує Положення про Єдину спортивну класифікацію України, порядок видачі посвідчення про присвоєння відповідного спортивного розряду, затверджує зразки нагрудних значків, що свідчать про рівень спортивної, суддівської кваліфікації, а також установлює перелік спортивних нагород для переможців і рекордсменів всеукраїнських спортивних змагань; організовує здійснення контролю за якістю фізкультурно-спортивних послуг (п. 4 Положення).

Відповідно до ст. 20 Закону № 3808-XII спортивні федерації (асоціації, спілки, об`єднання тощо; далі - спортивні федерації) - громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.

Спортивні федерації діють на підставі статуту. У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, може надати спортивній федерації статус національної спортивної федерації.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій Національного олімпійського комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України, Спортивного комітету України, та на міжнародних спортивних змаганнях; здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань; інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, про проведення всіх спортивних заходів та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань. Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об`єднання» (надалі за текстом - Закон № 4572-VI) громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами ст. 3 Закону № 4572-VI громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, (…) в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання.

З матеріалів позовної заяви убачається, що спір виник між позивачем (спортивний суддя), як суб`єктом у сфері водного поло, та ФВПУ, яка відповідно до Статуту є Всеукраїнською громадською організацією (зі статусом юридичної особи) фізкультурно-спортивної спрямованості, що сприяє розвитку водного поло в Україні, організовує та бере безпосередню участь у проведенні широкого кола заходів з цього виду спорту в Україні. ФВПУ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про об`єднання громадян» та «Про фізичну культуру і спорт», інших законів та нормативно-правових актів, а також Статуту.

У розділі 17 Статуту ФВПУ передбачено порядок вирішення спорів.

Так, пунктами 17.1., 17.2., 17.3. вказаного Статуту визначено, що усі конфлікти та спори між суб`єктами сфери спорту, між ФВПУ, її членами, спортсменами, спортивними командами, клубами, тренерами, суддями, спортивними організаціями, а також усіма іншими органами, організаціями та особами, які задіяні або працюють у водному поло, підлягають розгляду та вирішенню Контрольно-дисциплінарною комісією ФВПУ, як органу правомочному розглядати спортивні спори, в порядку, передбаченому в Положенні Про контрольно-дисциплінарну комісію ФВПУ, затвердженому Президією ФВПУ.

До Контрольно-дисциплінарної комісії, як до органу правомочному розглядати спортивні спори, передаються спори, які виникають із цивільних та господарських правовідносин при здійсненні фізичними та юридичними особами діяльності в області спорту, в тому числі, але не обмежуючись, спори, які витікають зі статутів, правил, регламентів та інших документів спортивних організацій, які регулюють правила проведення чемпіонатів, першостей та інших змагань на території України; спори, пов`язані з визначенням статусу та порядку переходів спортсменів (гравців), дисциплінарні спори, в тому числі, але не обмежуючись, пов`язані з порушенням спортсменами антидопінгових правил, етичних норм та принципів Fair Play, спори, пов`язані з агентською діяльністю; спори щодо спонсорських контрактів; спори, пов`язані з правами на трансляцію спортивних заходів; а також будь-які інші спори, що виникають в області спорту, з врахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Рішення КДК ФВПУ можуть бути оскаржені шляхом подання скарг у формі апеляційних заяв до Спортивного арбітражного суду при Національному олімпійському комітеті України (САС), як до органу апеляційної інстанції, в порядку, передбаченому Регламентом та Положенням САС. Положення цього Статуту є третейською угодою між сторонами про передачу спору на вирішення САС. "

Правовий статус КДК ФВПУ визначено у розділі 18 зазначеного Статуту, де вказано, що контрольно-дисциплінарна комісія ФВПУ (КДК ФВПУ) є органом здійснення правосуддя в системі ФВПУ та підзвітна тільки Конференції.

КДК ФВПУ вирішує всі внутрішні конфлікти та спори між ФВПУ, її членами, спортсменами, тренерами та іншими особами, які задіяні або працюють у водному поло, згідно вимог законодавства України та регламентних документів.

КДК ФВПУ вповноважений розглядати скарги на рішення, дії, бездіяльність керівних органів ФВПУ.

КДК ФВПУ вповноважений застосовувати дисциплінарні санкції до Членів ФВПУ та осіб, що задіяні або працюють в системі водного поло, та видавати директиви, обов`язкові до виконання цими особами.

Кількісний та персональний склад КДК ФВПУ затверджується Президією ФВПУ.

Юрисдикція та процесуальні дії КДК ФВПУ визначаються Положенням «Про організацію та діяльність Контрольно-дисциплінарної комісії Федерації водного поло України», затвердженим Президією.

Рішення КДК ФВПУ є остаточними і обов`язковими для виконання всіма Членами ФВПУ та особами, що задіяні або працюють в системі водного поло.

Рішення КДК ФВПУ можуть бути оскаржені в Спортивному арбітражному суді при Національному олімпійському комітеті України (САС) в порядку, передбаченому Регламентом САС.

ФВПУ визнає Спортивний арбітражний суд при Національному олімпійському комітеті України як орган останньої інстанції, що має виключну компетенцію розглядати апеляції на рішення КДК ФВПУ.

Апеляційна скарга на рішення КДК ФВПУ має бути подана зацікавленою стороною протягом 15-ти днів з моменту отримання повного тексту рішення КДК ФВПУ. День отримання рішення - не враховується.

САС не прийматиме апеляції на рішення щодо порушення технічних правил або відсторонення на термін до трьох місяців.

Аналіз наведених правових норм, статус громадської організації та її основні завдання, які визначені в Законі № 3808-XII, а також заборона державних органів втручатись у діяльність громадських об`єднань, дає суду підстави для висновку, що ФВПУ відповідно до чинного законодавства не наділена повноваженнями на виконання окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень.

Беручи до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позов про визнання протиправним і скасування рішення ФВПУ без дотримання порядку попереднього звернення не може бути розглянутий в судовому порядку судом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №826/4734/16, від 20.11.2019 року у справі №757/11542/17-ц та від 12.01.2020 року у справі №127/21764/17.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що дану справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства, тому суд доходить висновку, що провадження по вказаній справі необхідно закрити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 259-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», про визнання недійсним рішення, зобов`язання поновити в списку суддів - закрити;

Копію ухвали надати сторонам;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя В.В. Гребенюк