Рішення № 96651185, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/2608/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрально-західного міжрегіонального управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

01.02.2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі- позивач) з позовом до Центрально-західного міжрегіонального управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним дії Центрально-Західного міжрегіонального управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління юстиції Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.3019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб» » із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії

- зобов`язати Центрально-Західне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 46 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Позов позивач обґрунтував тим, що у зв`язку із набранням законної сили 05.03.2019 судовим рішенням у справі N 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова N 103) та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок N 45), зокрема щодо переліку видів грошового забезпечення, що обов`язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача (військового пенсіонера) та, які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та під час проведення її перерахунку, а також щодо форми цієї довідки, відповідач повинен керуватись актами вищої юридичної сили, а саме положеннями статей 43 та 63 Закону N 2262-XII та статті 9 Закону N 2011-XII, які визначають перелік таких видів грошового забезпечення (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відтак відмова Центрально-Західне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у зв`язку з тим, що урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти (не внесені зміни у Порядок N 45 щодо форми довідки), є протиправною і такою, що порушує вимоги статей 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійне законодавство України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2020 р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.02.2020 року відповідач Центрально-Західне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надіслав відзив на позовну заяву, в якому.

зазначив, що не має повноважень самостійно проводити нарахування та видачу довідок із включенням додаткових видів грошового забезпечення. Вказав, що подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначені всі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку N 45 та пунктом 1 Постанови N 103. Правові підстави для зазначення у довідці інших складових грошового забезпечення у відповідача відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити. З огляду на вказане, відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист права людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

В той же час, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2021 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом N 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-11 (далі - Порядок N 22-1).

Згідно приписів ст. ст. 42, 44, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

Відповідно до п. 4.1 Порядку N 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п. 4. 9 Порядку N 22-11 у разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020. року у справі N 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 N 340/1019/19).

В той же час, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі N 240/12017/19.

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 31 березня 2021 року по справі N 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі N 816/197/18 (касаційне провадження N К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі N 640/14865/16-а (касаційне провадження N К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі N 822/1928/18 (касаційне провадження N К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі N 816/197/18 (касаційне провадження N К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі N 640/14865/16-а (касаційне провадження N К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі N 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Суд наголошує, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Протиправність бездіяльності Центрально-західного міжрегіонального управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції позивач обґрунтовує зокрема набуття 05.04.2019 року законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, яким визнано протиправним та нечинним пункт 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103,та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45.

Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів справи, позивач лише 12.12.2019 року, тобто більше ніж через вісім місяців від набуття законної сили рішення у справі № 826/3858/18 році вирішив відновити своє порушене з квітня 2019 року право на отримання оновленої довідки про його грошове забезпечення у 2019 році для здійснення перерахунку його пенсії, а як наслідок звернувся з відповідною заявою до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а в послідуючому, 28.01.2020 року, більше ніж через дев`ять місяців - з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Проте, суд зазначає, що виплата пенсії здійснюється щомісячними регулярними платежами, а тому при здійсненні численних перерахунків пенсії позивача, а також після отримання відповідних щомісячних виплат пенсії, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх майнових прав.

Суд вважає, що позивач мав можливість та обов`язок знати про стан своїх майнових прав, а як наслідок у визначені процесуальним законом строки звернутись до суду за їх захистом.

В свою чергу, позивачем жодним чином не доведено того, що він не міг дізнатися про порушення своїх прав в належний процесуальний строк, що свідчить про допущену бездіяльність та байдуже ставлення позивача до своїх майнових прав.

Між тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що предметом спору у даній справі не є перевірка рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу, пов`язаних із здійсненням перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За таких підстав, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, суд дійшов висновку, що позовну заяву позивач подав з пропуском встановленого законом строку звернення, а тому позовна заява, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська