Ухвала суду № 96651151, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/11859/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, скасування вимоги.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить до набрання законної сили рішенням у справі:

- зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30865-17 від 15.05.2019, примусове виконання якого здійснюється в межах виконавчого провадження № 60447988;

- заборонити Державній податковій службі України та її органам здійснювати будь-які дії, направлені на нарахування будь-яких сум податків (зборів), визначення суми грошових зобов`язань, прийняття податкових рішень та вимог, вчинення дій по визначенню заборгованості та стягненню будь-яких нарахованих сум податків (зборів) та грошових зобов`язань, що пов`язані з діяльністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (запис про проведення державної реєстрації № 20690000000038021 від 28.11.2016).

Підставою для звернення зі згаданою заявою стала імовірність заподіяння шкоди правам позивача, що унеможливить або істотно ускладнить їх поновлення у разі задоволення позовних вимог, з огляду на обставини справи, які полягають у наступному.

Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією внесено запис про проведення державної реєстрації № 20690000000038021 від 28.11.2016 ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем.

Позивач зазначає, що відповідної заяви ніколи не подавав, що також підтверджується допущеними помилками в імені по батькові та адресі позивача.

На виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Головним управлінням ДПС у м. Києві нараховано недоїмку з ЄСВ, про що направлено вимогу № Ф-30865-17 від 15.05.2019.

Оскільки згадана вимога добровільно позивачем не виконана, її звернуто до примусового виконання, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 60447988.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відсутність належних підстав для задоволення позову, оскільки позивач не обґрунтовує істотне ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог у майбутньому.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко