Рішення № 96650835, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/681

ДОДАТКОВЕ

СУДОВЕ РІШЕННЯ

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/24983/19

за позовомОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора пропоновлення на роботіСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2020 р. у справі №640/24983/19 -

визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії від 29.10.2019р. №6 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";

визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №1498ц від 14.11.2019р.;

поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в Офісі Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051) на рівнозначній посаді прокурора відділу підготовки матеріалів організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України з 18.11.2019р.;

стягнено з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 до дати фактичного поновлення на роботі, у порядку та за алгоритмом визначеним Постановами Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, та № 1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів", яка набрала чинності 16.01.2020, з урахуванням п. 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 р. судове рішення залишене без змін.

01.04.2021 р. позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, а саме - про стягнення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 до 31.03.2021 р. у розмірі 1 705 215, 57 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Позивач зазначає, що суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є підставою для ухвалення додаткового рішення згідно з п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України.

Згідно з наведеного позивачем розрахунку, починаючи з 19.11.2019 до 31.03.2021 р. середній заробіток становить 1 705 215, 57 грн.

Станом на 31.03.2021 р. судове рішення про поновлення позивача на посаді не виконано.

До заяви долучено докази її скерування на адресу Офісу Генерального прокурора 31.03.2021 р.; станом на 28.04.2021 р. пояснень на заяву не надходило.

Ознайомившись з заявою, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В даному випадку згідно з матеріалами справи при зверненні до суду позивачем не визначалася сума середнього заробітку, що підлягає стягненню у випадку задоволення позову, і судом при ухваленні рішення відповідний розрахунок не наводився.

Вказане дає підстави для висновку про те, що в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку не визначеного належного способу виконання судового рішення, оскільки відсутність конкретної суми до стягнення унеможливлює примусове виконання судового рішення в цій частині.

Відповідно, є підстави для ухвалення додаткового судового рішення по справі.

Згідно зі змістом рішення від 15.10.2020 р. -

Ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

П. 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З урахуванням тієї обставини, що постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019р. "Про умови оплати праці прокурорів", яка набрала чинності 16.01.2020 р., затверджено посадові оклади прокурорів Офісу Генерального прокурора.

У зв`язку з цим, коефіцієнт підвищення посадового окладу посади, яку позивачка обіймала до звільнення, з 16.01.2020 складає 4,023.

В свою чергу згідно з п. 3 Розділу ІІ № 113-IX передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 р. "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури").

Таким чином, на користь позивача слід стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 р. і до моменту фактичного поновлення на роботі у порядку та за алгоритмом визначеним у Порядку №100 та Постановою № 1155, з урахуванням п. 3 Розділу ІІ Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

При чому, суд зазначає, що згідно з наданим суду відповідачем табелем обліку робочого часу за листопад 2019 р. позивачці за 18.11.2019 р. нараховано та виплачено заробітну плату.

При перегляді судового рішення в апеляційному порядку у постанові від 24.02.2021 р. зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив розмір стягуваної суми з дотриманням положень Порядку № 100, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995, щодо розрахунку середнього заробітку, в тому числі з врахуванням коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення.

Наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу зроблено з врахуванням вказаних висновків, на підставі довідки Офісу генерального прокурора від14.02.2020 р. №21-286зп про середню заробітну плату ОСОБА_1 за вересень-жовтень 2019 р. (т. 1 арк. 67).

Щодо терміну, за який розраховано середній заробіток, суд зазначає, що згідно з п. 5 рішення суду від 15.10.2020 р. присуджено до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 до дати фактичного поновлення на роботі, тобто, без кінцевої дати стягнення.

За таких обставин суд вважає за можливе при ухваленні додаткового рішення зазначити вказаний позивачем термін - з 19.11.2019 р. по 31.03.2021 р., оскільки станом на цю дату позивача на посаді не поновлено.

На підставі вищевикладеного, ст. 252, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача задовольнити.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 по 31.03.2021 р., у порядку та за алгоритмом визначеним Постановами Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, та № 1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів", яка набрала чинності 16.01.2020, з урахуванням п. 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX, в розмірі 1 705 215, 57 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань