Ухвала суду № 96650727, 27.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 квітня 2021 року м. Київ № 640/4090/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про призначення експертизи у справі та заяву про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 16.02.2021 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку Відокремленого підрозділу готель «Оберіг» до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07 квітня 2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення пожежно-технічної експертизи, з метою встановлення факту усунення порушень зазначених в акті або їх відсутності.

12 квітня 2021 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтоване тим, що дана справа має дуже велике значення для відповідача та є складною.

Розглянувши заяву та клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 року (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: «Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...».

Враховуючи, позицією Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції, суд вважає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не обмежує процесуальні права учасників справи.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви відповідача, оскільки не наведено переконливих доводів, з яких вбачається необхідність розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання про призначення експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно частини 3 статті 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Частиною 5 зазначеною статті учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта.

Приписами частини 1 статті 105 КАС України встановлено, зокрема, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Під час вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання щодо призначення пожежно-технічної експертизи, з метою встановлення наявності підстав проведення експертизи та визначення питань, з яких експерт має надати суду висновок.

Керуючись вимогами ст.ст. 102, 243, 248, 260 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про призначення експертизи на 13 травня 2021 року о 13:00 год., яке відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м.Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, зал судових засідань №37.

3. У судове засідання викликати учасників справи.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда