Рішення № 96650647, 29.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/3945/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Лобана Д.В.,

за участю секретаря - Вершняк Л.Л.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження, з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових справ, у судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сушениці К.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64779453 у розмірі 12000 грн;

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сушениці К.О. щодо винесення постанови про накладання штрафу у виконавчому провадженні № 64779453;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сушениці К.О. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64779453 у розмірі 12000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сушениці К.О. про накладання штрафу у виконавчому провадженні № 64779453.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що сума виконавчого збору, яка зазначена у спірній постанові, не відповідає законодавчо визначеному розміру, та зазначає про безпідставність винесення постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 27.04.2021 занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, у зв`язку з неналежним повідомленням сторін та їх неявкою, судове засідання відкладено на 29.04.2021 на 15:00 год.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки боржником рішення суду у строк встановлений виконавцем не виконано, у зв`язку з чим було винесено постанову про накладення штрафу. Вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконання до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов виконавчий документ Семенівського районного суду № 744/281/20 від 16.09.2020 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної адміністрації в повному комплекті автомобіль марки ЗАЗ 110307-42 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

01.02.2021 держаним виконавцем Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження ВП № 64324609, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду, з урахуванням постанови про виправлення помилки у виконавчому документі, до 10.02.2021.

03.02.2021 держаним виконавцем Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

За невиконання рішення суду у добровільному порядку у визначений строк, держаним виконавцем у ВП № 64324609 винесено постанову про накладення штрафу від 18.02.2021 (а.с. 58).

У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, згідно наданої стягувачем інформації від 26.02.2021, державним виконавцем у ВП № 64324609 09.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи постанови у виконавчому провадженні № 64779453 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000 грн та про накладання штрафу у розмірі 1700 грн протиправними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 10.02.2021 позивач не повернула стягувачу майно, що підтверджується листом № 13-11/1407 від 23.02.2021 про те, що станом на 23.02.2021 боржниця майно не повернуто (а.с. 60).

Також у матеріалах справи виконавчого провадження, наявного у матеріалах справи, відсутні будь-які заяви боржника про вказання нею щодо неможливості виконати рішення суду у строки, вказаними державним виконавцем та проханням про відкладення виконавчих дій.

Доказів на спростування вказаної інформації позивачем суду не надано.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що мало місце невиконання рішення суду, суд зазначає, що державний виконавець мав право приймати оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Також слід вказати, що будь - яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, Закон не містить.

Таким чином, суд приходить до висновку, що по суті оскаржувана постанова про накладення штрафу є обґрунтованою, а розмір штрафу відповідає змісту порушення, зазначеного у статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно правомірності постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1404-VIІІ витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 42 Закону №1404-VIІІ витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1300/29430 (далі - Наказ № 2830/5), затверджені Види та розміри витрат виконавчого провадження.

Відповідно до розділу І "Види витрат виконавчого провадження" до видів витрат виконавчого провадження, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5, належать, зокрема:

1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.

9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до розділу ІІ "Розміри витрат виконавчого провадження" до розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5, визначено, зокрема:

1. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

2. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

5. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.

6. Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.

Розміри витрат виконавчого провадження, які стягнуті до проведення процедури закупівлі відповідних товарів і послуг, визначаються на підставі вартості раніше придбаних товарів і послуг.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2016 № 3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» (в редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1468/5 від 08.05.2018) розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система) органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати виконавчого провадження - це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, незалежно від до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 05.04.2019 у справі №296/3226/17, від 29.11.2018 у справі №748/1049/17.

Закон № 1404-VIII не покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 750/6794/17.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене, суд зазначає, що позивач не обґрунтував протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, натомість відповідачем доведено, що постанови у виконавчому провадженні про стягнення виконавчого збору та про стягнення штрафу прийняті ним на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Червона площа, 2, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ - 34841264) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 квітня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан