Ухвала суду № 96650511, 29.04.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1144/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та про виклик свідків по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Заставнівської міської ради Чернівецької області про визнання протиправними та нечинними рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач-1), ОСОБА_2 (далі – позивач-2), ОСОБА_3 (далі – позивач-3), ОСОБА_4 (далі – позивач-4) звернулися до суду з позовом до Заставнівської міської ради Чернівецької області (далі – відповідач), в якому просять:

- визнати протиправним та нечинним рішення Заставнівської міської ради Чернівецької області від 24 грудня 2020 року №62/5-2020 «Про реорганізацію шляхом злиття юридичних осіб публічного права - Закладів дошкільної освіти Заставнівської міської ради Чернівецької області», а також протиправними та нечинними похідні від нього рішення VII сесії VIII скликання Заставнівської міської ради Чернівецької області №117/7-2021 від 27 січня 2021 року «Про внесення змін до рішення Заставнівської міської ради №62/5-2020 від 24 грудня 2020 року «Про реорганізацію шляхом злиття юридичних осіб публічного права - Закладів дошкільної освіти Заставнівської міської ради Чернівецької області»; рішення VIII сесії VIII скликання Заставнівської міської ради Чернівецької області №122/8-2021 від 03 березня 2021 року «Про внесення змін до рішення Заставнівської міської ради №117/7-2021 від 27 січня 2021 року «Про реорганізацію шляхом злиття юридичних осіб публічного права - Закладів дошкільної освіти Заставнівської міської ради Чернівецької області»; рішення VIII сесії VIII скликання Заставнівської міської ради №144/8-2021 від 03 березня 2021 року «Про створення юридичної особи - комунального закладу «Заставнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» Заставнівської міської ради Чернівецької області та затвердження його Статуту».

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.06.2021 року до суду надійшло клопотання від представника позивачів адвоката Кирилюк Т.А. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що результат даної справи має вагоме значення для позивачів та інших мешканців м. Заставна, розгляд справи становить значний суспільний інтерес, оскільки даний спір неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації та соціальних мережах. Крім того, вказує, що існує необхідність у дослідженні великої кількості доказів, кожен з позивачів бажає особисто бути присутнім у суді та надати пояснення по суті порушення їхніх прав.

Окрім цього, 29.04.2021 року представником позивачів адвокатом Кирилюк Т.А. також подано клопотання про виклик свідків, згідно якого просить викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є працівниками незаконно реорганізованих дитячих садочків Заставнівської міської ради Чернівецької області та можуть підтвердити суду факт скорочення кількості груп в садочках, скорочення штатних працівників в садочках, невідповідності площі приміщень садочків потребам дітей та санітарно-епідеміологічним нормам, зведення дітей в групи більше 15 чоловік що суперечить ст.14 Закону України «Про дошкільну освіту». Вказує, що свідки можуть підтвердити, що максимальне навантаження садочків розраховане таким чином, що на сьогоднішній день в садочках заповнені всі групи, а внаслідок прийняття рішення про звільнення приміщення дитячого садочка №1 та зведення 3 садочків в приміщення дитсадків №2 і №3 всі групи в садочках є переповненими і це призвело до невідповідності якості виховного процесу вимогам закону, погіршення умов праці нинішніх вихователів, а також до незаконного звільнення інших вихователів.

Розглянувши вказані клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження

Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін необхідно відмовити.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивачі по справі ставлять перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів. Суду у межах цієї справи належить встановити, чи дотримано процедуру прийняття оскаржуваних рішень, і чи має це наслідком порушення прав позивачів.

При цьому, представником позивачів у розглядуваному клопотанні, не обґрунтовано які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, необхідно встановити та не повідомлено суду обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд надає учасникам процесу у справі №600/1144/21-а належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

При цьому, позивачі не позбавлені можливості надавати пояснення щодо поданих відповідачем доказів, а також щодо аргументів, зазначених ним у відзиві на позовну заяву, шляхом, зокрема, подачі відповіді на відзив та інших заяв по суті справи.

Враховуючи пункт 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду справи №600/1144/21-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд також зазначає, що згідно статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання у справі.

Однак, з огляду на предмет позову та характер правовідносин у розглядуваній справі, суд вважає, що немає явної необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи безпосередньо у судовому засідання, як і у виклику свідків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 92, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Кирилюк Т.А. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Кирилюк Т.А. про виклик свідків – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов