Рішення № 96650396, 13.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року справа № 580/170/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання — Глийової В. Г.,

представника позивача - Сизька Б. Б. (за довіреністю)

представника відповідачів Державної податкової служби України, Головного

управління ДПС у Черкаській області — Щербини Н. І. (за самопредставництвом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі — відповідач 1), Головного управління ДФС у Черкаській області (далі — відповідач 2), Державної податкової служби України (далі — відповідач 3), Головного управління ДПС у Черкаській області (далі — відповідач 4) в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідачів по включенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік;

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 № 498 “Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ”;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо проведення з 27.05.2019 планової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 та складання за її результатами акта перевірки від 24.06.2019 №361/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяв про доповнення підстав позову, позивач зазначила, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області, видано наказ від 07.03.2019 №498 з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки відповідачами протиправно включено позивача до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік. Крім того, Головним управлінням ДФС у Черкаській області не дотримані умови та порядок проведення перевірки, оскільки позивач включена до плану-графіка проведення виїзної перевірки платників податків на 2019 рік, а наказом від 07.03.2019 №498 відповідачем призначено невиїзну перевірку. Позивач вказує, що про призначення документальної планової невиїзної перевірки дізналася після її закінчення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.

18.02.2020 від відповідача Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що документальна планова перевірка позивача передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок на 2019 рік, який оприлюднено до 25 грудня 2018 року на офіційному веб-сайті ДФС України. Дії контролюючого органу щодо включення позивача до плану-графіку планових перевірок на 2019 рік є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2016 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларувала доходи в сумі 88 400 620,00 грн. та витрати в розмірі 88 288 982,32 грн, загальна сума витрат у складі доходів складає 99,87 %. Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік позивачем задекларовано доходи в сумі 115 471 392,00 грн та витрати в розмірі 115 255 761,32 грн., загальна сума витрат у складі доходів складає 99,81 %. Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 задекларувала доходи в сумі 150 394 347,78 грн та витрати в розмірі 150 039 802,32 грн, загальна сума витрат у складі доходів складає 99,76 %. Відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, 07 березня 2019 року ГУ ДФС у Черкаській області винесено наказ «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ». Копію наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 №498 про проведення документальної планової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 07.03.2019 №121/23-00-13-0124 із зазначенням дати початку проведення перевірки направлено позивачу 11.03.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідач зазначає, що дії контролюючого органу відповідають чинному законодавству, а позовні вимоги є необгрунтованими.

На адресу суду 18.02.2020 від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив аналогічного змісту.

Ухвалою суду від 20.02.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 № 498 “Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ” залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2020 провадження в адміністративній справі №580/170/20 зупинено до відміни карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 30.07.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №580/170/20.

Ухвалою суду від 13.08.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 580/170/20 до набрання законної сили рішеннями по справі № 580/2466/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу позивача задоволено, скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 18.01.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №580/170/20.

Ухвалою суду від 18.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 з`явився позивач, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05 січня 1998 року; місце проживання: АДРЕСА_1 .

З інформації, яка міститься на офіційному сайті ДФС України вбачається, що до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік включено, зокрема, ОСОБА_1 . Вказана обставина також встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі №580/2466/19, що набрало законної сили 05.10.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено наказ №498, згідно якого вирішено провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 з 27 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік. У разі відсутності відомостей про отримання фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки, перевірка розпочнеться через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 27.05.2019. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.218 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1800209089262, вказане поштове відправлення подано на поштове відділення 11.03.2019, проте повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Вважаючи наказ відповідача про проведення перевірки протиправним, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до абз. 1 п. 77.1. ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно з п. 77.2. ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до Порядку формування план-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196 (далі — Порядок №524), критерієм відбору самозайнятих осіб високого ступеня ризику є, зокрема, загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації.

Враховуючи, що однією з позовних вимог є визнання протиправними дій відповідачів щодо включенню позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок, відтак, суд вважає, що до предмету доказування у вказаній справі належить дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період і включення до нього конкретного платника податків, а також перевірка того, чи був відповідний план-графік складений з дотриманням визначених строків, чи наявні підстави включення позивача до плану-графіку та чи дотримано процедуру такого включення.

Судом встановлено, що згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2016 рік ФОП ОСОБА_1 задекларувала доходи в сумі 88 400 620,00 грн та витрати в розмірі 88 288 982,32 грн, загальна сума витрат у складі доходів складає 99,87 %.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік позивачем задекларовано доходи в сумі 115 471 392,00 грн та витрати в розмірі 115 255 761,32 грн., загальна сума витрат у складі доходів складає 99,81 %.

Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 задекларувала доходи в сумі 150 394 347,78 грн та витрати в розмірі 150 039 802,32 грн, загальна сума витрат у складі доходів складає 99,76 %.

Як вбачається з інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності самозайнятої особи, яка включається до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік, ОСОБА_1 має високий ступінь ризику щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (арк. 213 т. 1).

Відтак, відповідачем обґрунтовано наявність підстав для віднесення позивача до категорії платників податків, що мають високий ступінь ризику, і як наслідок правомірність включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до плану-графіка перевірок на 2019 рік.

Щодо строків та процедури включення позивача до плану-графіка перевірок на 2019 суд зазначає наступне.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (абз. 2 п. 77.1. ст. 77 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік сформовано згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015, затверджено В.о. Голови Державної фіскальної служби України (арк. 196, 197) 20.12.2018 та розміщено на сайті ДФС.

Під час судового розгляду адміністративної справи №580/2466/19 Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 28.10.2019 в адміністративній справі №580/2466/19, що набрало законної сили 05.10.2020 встановлено, що на офіційному сайті ДФС України розміщено план-графік проведення документальних перевірок на 2019 рік (з урахуванням коригування) (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.htm), згідно з яким до такого плану включено ОСОБА_1 , місяць перевірки – 5.

З огляду на зазначене, суд висновує про дотримання Головним управлінням ДФС у Черкаській області строків та порядку включення позивача до плану-графіку перевірок.

Разом з тим, суд погоджується з позицією Державної податкової служби Україти та Головного управління ДПС у Черкаській області, викладеній у письмових поясненнях, зокрема щодо того, що факт включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його права.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 № 498 суд зазначає таке.

У позовні заяві позивач посилається на пп. 14.1.164 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яка передбачає, що план - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року. При цьому позивач зазначає, що документальна планова виїзна перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення документальних виїзних перевірок на поточний рік.

Однак, суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 77.1. ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно з п. 77.2. ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Вказані норми Податкового кодексу України не передбачають формування планів-графіків планових документальних виїзних чи планових документальних невиїзних перевірок, разом з тим, передбачають складання плану-графіку документальних планових перевірок вцілому.

Окрім того, п. 1 Розділу ІІ Порядку № 524 у редакції, чинній на момент включення до плану-графіку позивача, передбачав, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) та проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 2) складаються з чотирьох розділів:

- розділ I. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб;

- розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;

- розділ III. Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб;

- розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Додатку 1 Порядку № 524, бланк плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на відповідний рік має містити такі колонки: 1) код області; 2) код за ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта; 3) повне найменування платника податків (П. І. Б. платника податків - фізичної особи); 4) розділ, підрозділ, група; 5) запланована документальна перевірка, місяць початку; 6) відмітка про одночасне проведення перевірки.

Відтак, Порядок № 524 також не містить жодних посилань на складення плану-графіку документальних виїзних перевірок.

Щодо посилань позивача на порушення податковим органом порядку належного повідомлення платника податків про дату та час проведення перевірки, як на підставу визнання протиправними дій відповідача щодо проведення планової невиїзної документальної перевірки та складання за її результатами акта перевірки, суд зазначає таке.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача 11.03.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено оскаржуваний наказ та направлення на перевірку.

Відтак, суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги ст. 79 та ст. 42 ПК України щодо порядку повідомлення платника про проведення документальної невиїзною перевірки, а доводи позивача не знаходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Вказана позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 № 802/549/16-а.

Щодо правомірності складання за результатами проведення документальної планової невиїзної перевірки акта перевірки суд зазначає таке.

Дії контролюючого органу зі складання акта перевірки є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАСУ, а є лише про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Таким чином наявність акта перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи.

Вказаний правовий висновок корелюється з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №806/2421/16.

Судом враховано правову позицію, на яку посилається представник позивача, викладену у постановах Верховного Суду від 11.04.2019 № 806/1402/17, від 09.03.2021 № 826/14345/17, оскільки в наведених постановах Верховний Суд вказує, що при вирішенні таких справ судам необхідно врахувати, що до предмету доказування також належить дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період, включення до нього конкретного платника податків, перевірки складення плану-графіка з дотриманням визначених строків, чи наявності підстав включення суб`єкта господарювання до плану-графіку.

При цьому, надаючи правову оцінку доводам сторони позивача щодо інших обставин, які були предметом касаційного перегляду у наведених справах, суд зауважує щодо неможливості застосування при вирішенні даної справи інших правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 11.04.2019 № 806/1402/17, від 09.03.2021 № 826/14345/17, оскільки підстави та предмет даного спору не є тотожними обставинам, які були предметом розгляду у справах, наведених позивачем.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Окремо суд звертає увагу, що позовна вимога щодо визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 №498 є предметом розгляду адміністративної справи № 580/2466/19, а вимога щодо правомірності складання акта перевірки від 24.06.2019 № 361/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 на підставі проведеної документальної планової невиїзної перевірки позивача є предметом розгляду у справі №580/4247/19.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно пункту 2 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства. До таких дій належить подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. В результаті маніпулювання розподілом справ і несплатою судового збору недобросовісні учасники процесу продовжують використовувати механізм судового захисту, порушуючи права та законні інтереси інших осіб, що суперечить публічним інтересам забезпечення ефективного правосуддя. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права вважається зловживанням, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький