Рішення № 96650378, 16.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року справа № 580/573/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №1464-13 від 29.01.2021 форми “Ф” про оплату податкового боргу на суму 77 204 грн. 67 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана податкова вимога містить зобов`язання у сумі 77 204 грн. 67 коп., яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0030629-5033-2301 від 17.02.2020 на суму 77 204 грн. 67 коп. Податкове повідомлення-рішення №0030629-5033-2301 від 17.02.2020 було оскаржено позивачем у судовому порядку та скасовано рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №580/1772/20, яке набрало законної сили 05.10.2020. З вказаних підстав позивач вважає оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив. 05.03.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв`язку із виявленням технічних помилок в Інтегрованій картці платника податків у вигляді не відображення інформації про судове оскарження податкового повідомлення-рішення №0030629-5033-2301 від 17.02.2020 контролюючим органом було прийнято рішення про коригування до зменшення в інтегрованій картці платника основного платежу №492/23-00-24-03 від 09.02.2021 та скасовано нарахований у минулих роках податок на майно громадян. Таким чином, станом на 09.02.2021 податкова вимога №1464-13 від 29.01.2021 та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

17.02.2020 Головним управлінням ДПС у Черкаській області (відповідач у справі) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0030629-5033-2301, яким ОСОБА_1 (позивач у справі) було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової у розмірі 77 204 грн. 67 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1772/20 від 16.07.2020, яке набрало законної сили 05.10.2020, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.02.2020 №0030629-5033-2301 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2019-й рік у сумі 77204 грн 67 коп.

29.01.2021 відповідачем було винесено податкову вимогу №1464-13, відповідно до якої станом на 28.01.2021 заборгованість позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості складає 77 204 грн. 67 коп.

29.01.2021 відповідачем було прийнято рішення №1132/6/23-00-13-0319 про опис майна позивача у податкову заставу.

09.02.2021 відповідачем було прийнято рішення №492/23-00-24-03 про проведення коригування у ручному режимі до зменшення/збільшення основного платежу в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 18010200 та 18010300 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), яким відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1772/20 від 16.07.2020 позивачу було скасовано податок на нерухоме майно, визначений податковим повідомленням-рішенням №0030629-5033-2301 від 17.02.2020.

Вважаючи, що відповідач протиправно прийняв податкову вимогу №1464-13 від 29.01.2021 рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Судом встановлено, що відповідач податковим повідомленням-рішенням №0030629-5033-2301 від 17.02.2020 визначив позивачу податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової у розмірі у сумі 77 204 грн. 67 коп.

У подальшому рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1772/20 від 16.07.2020, яке набрало законної сили 05.10.2020, податкове повідомлення-рішення №0030629-5033-2301 від 17.02.2020 було скасовано.

Таким чином, після набрання 05.10.2020 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1772/20 від 16.07.2020 податкове повідомлення-рішення вважається таким, що відкликане, і з вказаної дати у позивача був відсутній податковий борг у сумі 77 204 грн. 67 коп.

Оскільки до оскаржуваної податкової вимоги №1464-13 від 29.01.2021 був включений податковий борг у сумі 77 204 грн. 67 коп., скасований рішенням суду, вказана вимога сформована за відсутності податкового боргу, тобто без законних підстав.

Проте відповідач рішенням №492/23-00-24-03 від 09.02.2021 скоригував дані інтегрованої картки позивача, тому станом на 09.02.2021 податковий борг відсутній, а вимога вважається відкликаною.

Позивач звернувся до суду 09.02.2021, тобто на час його звернення до суду існував спір щодо законності податкової вимоги.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі №826/4741/16 встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що податкова вимога №1464-13 від 29.01.2021 є відкликаною, підстави для її скасування відсутні, тому позовні вимоги в частині її скасування задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про скасування рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727, затверджений Порядок застосування податкової застави податковими органами. (далі – Порядок №586).

Пунктом 5 Розділу І Порядку №586 визначено, що право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №586 майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2).

Таким чином, згідно вказаних норм, після прийняття рішення про опис майна у податкову заставу у контролюючого органу виникає право складання опису майна у податкову заставу навіть у разі відсутності у платника податків податкового боргу.

Оскільки сума податкового боргу 77 204 грн. 67 коп., у зв`язку з наявністю якої було винесено оскаржуване рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021, була скасована рішенням суду, вказане рішення підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.

Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно наданого позивачем акту наданих послуг від 09.02.2021 адвокат Макеєв Валерій Федорович надав позивачу наступні послуги:

- зустріч з клієнтом за наслідком отримання податкової вимоги №1464-13 від 29.01.2021 та рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу. Надання попередньої усної консультації щодо можливості подання позовної заяви;

- підготовка до складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №1464-13 від 29.01.2021 та рішення №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу: аналіз документів та визначення норм матеріального і процесуального права, якими належить регулювати спірні правовідносини з можливістю та порядком їх правозастосування, у тому числі з урахуванням практики судів вищих інстанцій та ЄСПЛ;

- складання позовної заяви. Оформлення позовної заяви з додатками. Узгодження тексту заяви з клієнтом. Подання заяви до адміністративного суду.

Отже, відповідач надав послуги, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду.

Відповідач клопотання про зменшення судових витрат не надав.

Витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.

Разом з цим, заявлена до стягнення сума правничої допомоги 7700 грн. є співмірною із ціною позову. (7700 грн. складає приблизно 10% від ціни позову 77 204 грн. 67 коп.).

З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 7700 грн., є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.

Проте, враховуючи часткове задоволення позову, стягненню з бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу у сумі 3850 грн. (7700 грн. х 50%).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 5 Закону України “Про судовий збір” як особа з інвалідністю 2 групи, судові витрати зі сплати судового збору у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) №1132/6/23-00-13-0319 від 29.01.2021 про опис майна у податкову заставу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко