Ухвала суду № 96650366, 26.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 квітня 2021 року справа № 580/2416/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Катеринопільської селищної ради та виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки у розрахунку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Катеринопільської селищної ради та виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради, в якій просить:

- стягнути з відповідача заробітну плату за час затримки розрахунку у розмірі 19 967 грн. 04 коп.;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, пов`язану з несвоєчасною виплатою розрахунку, у розмірі 19 967 грн. 04 коп.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач доказів сплати судового збору не надав, в позовній заяві зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач до позовної заяви не додав доказів, що він є особою з інвалідністю 1 або 2 групи.

Позовна заява ОСОБА_1 містить вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 19 967 грн. 04 коп. та про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 19 967 грн. 04 коп., які є вимогами майнового характеру.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №580/418/19, невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин, а не спором про стягнення заробітної плати.

Оскільки предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а не стягнення заробітної плати, судовий збір за вказану вимогу підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2270 грн.

Таким чином, за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки у розрахунку позивач має сплатити 908 грн. судового збору. Розрахунок: 19 967 грн. 04 коп. (ціна позовної вимоги) х 1% (ставка судового збору) = 199 грн. 67 коп., однак не менше 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

За вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки у розрахунку позивач має сплатити 908 грн. судового збору. Розрахунок: 19 967 грн. 04 коп. (ціна позовної вимоги) х 1% (ставка судового збору) = 199 грн. 67 коп., однак не менше 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1816 грн. (908 грн. + 908 грн.) або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/532/20.

Отже, спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норм спеціального процесуального закону.

Позивач зазначає, що остаточний розрахунок з ним був проведений 29.12.2020.

Отже, місячний строк звернення до суду збіг 29.01.2021.

21.01.2021 позивач звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10.03.2021 було закрито провадження у справі з тих підстав, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Копію вказаної ухвали позивач отримав 10.03.2021.

Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду до 10.03.2021 є поважними.

Проте після винесення Катеринопільським районним судом Черкаської області ухвали від 10.03.2021 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду лише 21.04.2021.

В обгрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на ті обставини, що представник позивача в період з 19.03.2021 по 31.03.2021 перебувала на амбулаторному лікуванні у зв`язку із захворюванням на коронавірус. Крім цього, в ухвалі Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10.03.2021 було допущено описку, яка була виправлена ухвалою суду від 12.03.2021, і копія якої була отримана позивачем лише 14.04.2021.

Враховуючи, що позивач дізнався про існування ухвали Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10.03.2021 в день її постановлення, позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду в період з 10.03.2021 по 19.03.2021 та після завершення амбулаторного лікування представника, тобто в період з 01.04.2021 по 21.04.2021.

Посилання позивача на обставину, що він отримав копію ухвали Катеринопільського районного суду Черкаської області лише 14.04.2021 є необгрунтованим з огляду на наступне.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12.03.2021 було виправлено описку в описовій частині ухвали суду від 10.03.2021. Допущена описка стосувалась позиції представника позивача щодо закриття провадження у справі.

Таким чином, наявність в ухвалі Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10.03.2021 вказаної описки не позбавляла позивача можливості звернутись до Черкаського окружного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, місячний строк звернення до суду позивачем пропущено без поважних причин.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Катеринопільської селищної ради та виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки у розрахунку та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, викладених в мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Руденко