Рішення № 96649364, 19.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/322/2116 год. 40 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Новіковій Т.А.,

за участю:

представника позивача - Беженар Є.О.,

представника відповідача - Бондар І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0011443201;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0011453201;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0011463201.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведення фактичної перевірки. Вказує, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Вважає, що відповідач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки не вказав чіткої підстави на проведення фактичної перевірки, чим порушене право позивача на належний захист своїх інтересів. Крім того, в наказі відповідача про призначення фактичної перевірки відсутнє чітке посилання на здійснення Товариством будь-якої діяльності з роздрібної торгівлі пальним, яким чином це було встановлено відповідачем та яка інформація про порушення слугувала підставою для проведення фактичної перевірки, а отже фактична перевірка проведена незаконно. В акті перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741 міститься посилання на невстановлену особу, яка здійснювала розрахункові операції (роздрібну торгівлю газом). Разом з тим, із штатного розпису позивача станом на 01.08.2020 вбачається, що в штаті товариства відсутні особи, які обіймають посади "оператора-касира", "касира", "продавця" тощо. Таким чином, жодній посадовій особі позивача не надавалися для ознайомлення наказ на проведення перевірки, направлення на перевірку та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Зауважує, що ані з акті перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741, ані з податкового повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011443201 не вбачається, яким чином посадові особи ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі під час проведення фактичної перевірки встановили факти роздрібної торгівлі пальним позивачем. В акті перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741 та в матеріалах перевірки відсутні чеки РРО, які б підтверджували факт продажу підакцизного товару ТОВ "Агросервіс". Станом на серпень 2020 року у позивача був наявний газ скраплений у кількості 3 літри. І тільки 26.08.2020 поставлено газ скраплений у кількості 1000 літрів, відповідно до рахунку від 26.08.2020 № 1260, що унеможливлювало здійснення роздрібної торгівлі пальним під час проведення фактичної перевірки. Наполягає та тому, що позивач не здійснює жодної діяльності, що передбачає реєстрацію акцизного складу, не є платником акцизного податку, не здійснює торгівлю підакцизним товаром, у ТОВ "Агросервіс" відсутній обов`язок реєстрації акцизних складів, а отже в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого пп. 128-1.2 п.128-1 ст. 128 ПП України та податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011453201 є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що автомобіль з причіпом-резервуаром з пальним, газові балони, газова перекачна станція, які вказані в акті фактичної перевірки як АГЗС, належать не ТОВ "Агросервіс", а ТОВ "Автосвіт" та передані ОСОБА_1 в строкове платне користування на підставі договору суборенди обладнання та автомобілів від 30.12.2019 № 1, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011463201 також підлягає скасуванню.

Ухвалою від 03.02.2021 у справі відкрите загальне позовне провадження, учасникам справи встановлений строк для подання заяв по суті справи, призначене підготовче засідання на 02.03.2021.

02.03.2021 протокольною ухвалою у підготовчому засіданні оголошена перерва до 24.03.2021.

26.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому податковий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на підставі наказу від 03.08.2020 №630 та направлень від 04.08.2020 №№ 133, 134 проведена фактична перевірка об`єкту АГЗС, розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Промислова, 15, діяльність в якому здійснює позивач. За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741. Підставою для проведення перевірки слугували пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Особа, що здійснювала розрахункові операції (роздрібну торгівлю газу), ознайомлена з службовими посвідченнями працівників Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, направленнями від 04.08.2020 № 133, № 134 та наказом на проведення фактичної перевірки від 03.08.2020 № 630, але отримати вищевказані документи під розписку відмовилась (складено акт відмови від отримання матеріалів). Працівник АГЗС в усній формі повідомив, що АГЗС належить позивачу та зателефонував бухгалтеру підприємства та повідомив про проведення фактичної перевірки. В подальшому, особа, що здійснювала розрахункові операції (роздрібну торгівлю газу) зачинила перевіряємий об`єкт та покинула його, мотивуючи необхідністю відвідати лікарняний заклад. Перевіркою встановлено порушення з боку позивача: ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії; пп.230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України - відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу; пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України - необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі. За розглядом матеріалів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020: № 001 1443201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 250000,00 грн. відповідно до ст.17 Закону № 481; № 0011463201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40000,00 грн. відповідно до п. 128-1.1 ст.128-1 ПК України; № 0011453201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1000000,00 грн. відповідно до п. 128-1.2 ст.128-1 ПК України. На переконання відповідача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства.

23.03.2021 від позивач надійшли додаткові пояснення, за змістом яких ТОВ "Агросервіс" наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 24.03.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2021 о 14:00 год., зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі забезпечити явку в судове засідання 15.04.2021 о 14:00 год. Головного державного ревізора інспектора Бевзюка Олександра Олександровича для допиту в якості свідка.

15.04.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2021 о 14:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовні заяві та поясненнях.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності із усними поясненнями, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" 16.08.2000 зареєстровано як юридична особа, про що 24.03.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 14951200000000051.

Видами господарської діяльності позивача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Товариство перебуває на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як платник єдиного податку 4 групи.

03.08.2020 відповідачем прийнятий наказ № 630 "Про проведення фактичних перевірок" та до переліку суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок включено ТОВ "Агросервіс" (30439741) АГЗС, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Промислова, 15.

Відповідно до змісту наказу вказано, що метою перевірки є контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального; підстава: пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України; тривалість перевірки: відповідно до п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України (не перевищує 10 діб).

04.08.2020 відповідачем видані направлення за № 133 та № 134 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "Агросервіс" з 05.08.2020 по 14.08.2020.

За результатами фактичної перевірки складений акт від 05.08.2020 № 054/32/30439741.

Перевіркою встановлено:

- факт роздрібної торгівлі пальним (газ скраплений за ціною 10,90 грн./л.) з заправної станції через паливороздавальну колонку без отримання в органах ДПС ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (ст. 15 Закону № 481/95-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями);

- відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу (п. 230.1.1 ст. 230 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями);

- необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі (пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

У зв`язку з виявленими порушеннями податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020: № 001 1443201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 250000,00 грн. відповідно до ст. 17 Закону № 481; № 0011463201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40000,00 грн. відповідно до п.128-1.1 ст.128 ПК України; № 0011453201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1000000,00 грн. відповідно до п.128-1.2 ст.128 ПК України.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство оскаржило їх в адміністративному порядку.

Відповідно до рішення ДПС України від 31.12.2000 № 37164/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08.09.2020 №№ 0011443201, 0011453201, 0011463201, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Щодо доводів позивача, що фактична перевірка була проведена контролюючим органом з істотними порушеннями вимог чинного податкового законодавства, зокрема, без чіткої мети та фактичних підстав у наказі на проведення перевірки, що суперечить приписам ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.80.2.6 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п.80.2 ст.80).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку на користь того, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

Крім того, 21.02.2020 Верховний Суд у справі № 826/17123/18 у своєму рішенні відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 року (справа № 820/850/16), від 16.10. 2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа №815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, для проведення фактичної перевірки ТОВ "Агросервіс" у наказі ГУ ДПС у Херсонській області, Автномній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.08.2020 № 630 зазначено підпункти 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, без наведення фактичних підстав для їх застосування щодо зазначеного платника податків.

На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.

Крім того, відповідно до наказу про призначення фактичної перевірки керуючись пп.19-1.1.4 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп.75 1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України № 2756-VI з метою дотримання суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, підакцизних товарів та пального на території Херсонської області наказано: організувати у серпні поточного року проведення фактичних перевірок платників на підставі ст.20, пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України відділом контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Разом з тим, згідно переліку суб`єктів, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог ст. 80 ПК України визначено, що підставою для перевірки ТОВ "Агросервіс", є тільки пп. 80.2.2., 80. 2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України, однак підпункт 80.2.3 згідно вказаного переліку не є підставою для проведення перевірки. Крім того, ані наказ на проведення перевірки, ані зазначений перелік суб`єктів, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, не містять жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи; інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього Товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

На думку суду, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Натомість, у даному випадку, податковий орган посилався на загальні формулювання, без конкретної підстави для проведення перевірки.

Отже, якщо вважати, що перевірка позивача проводилася лише з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, то це лише додатково свідчить про неправомірність наказу від 03.08.2020 № 630, оскільки у ньому міститься посилання в цілому на пп.80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто на всі визначені цими нормами підстави перевірки. Відтак, відповідач повинен був чітко обґрунтувати конкретні підстави для перевірки та зазначити конкретну мету її проведення.

Аналогічні висновки щодо необхідності зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки посилання на конкретні підстави для проведення фактичної перевірки викладено в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 821/1274/18.

Крім того, у постанові від 17.12.2020 в справі № 520/12028/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, зокрема згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Законодавством закріплена обов`язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків (особою) вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Тобто, для прийняття рішення контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України законодавцем чітко передбачено підставу для проведення податкового контролю.

Відповідно до практики Європейського Суду, зокрема рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року, зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Главою 8 розділу II ПК України установлені правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Такий висновок зроблений Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.10.2020 у справі № 120/1431/20-а.

Варто також відмітити, що фактична перевірка ТОВ "Агросервіс" проведена 05.08.2020, та у цей же день складений акт перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741.

Натомість, додані відповідачем до відзиву на позов акт № 054/32 про відмову особи від отримання акту перевірки та акт № 054/32 про відмову особи від отримання наказу та направлень на перевірку датовані 13.08.2020.

Беручи до уваги ту обставину, що дані акти № 054/32 складені 13.08.2020, тобто поза межами перевірки, суд наголошує на відсутності доказів того, що позивачу пред`явлені до початку перевірки наказ та направлення на перевірку у спосіб, передбачений п. 81.1.ст. 81 ПК України.

За наведених обставин та установлених фактів, суд погоджується з доводами позивача, що фактична перевірка ТОВ "Агросервіс" не може вважатися правомірною, оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що стала у подальшому підставою для прийняття вказаного наказу.

Отже, за умови того, що перевірка проведена не у спосіб, що установлений Податковим кодексом України, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, суд вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Щодо встановлених відповідачем порушень, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

За приписами пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно із абз. 2 п. 22 підрозділу 5 "Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням 08.09.2020 № 0011453201 за порушення щодо реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1000000,00 грн.

При цьому, контролюючий орган виходив з того, що позивач є розпорядником акцизного складу та не виконав обов`язку до 01.07.2019 зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизний склад.

Проте, суд не погоджується з вказаними висновками, зважаючи на наступне.

Як зазначено вище, основним видом господарської діяльності ТОВ "Агросервіс" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З метою здійснення господарської діяльності ТОВ "Агросервіс" отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 13.03.2020 реєстраційний номер 21170414202000803.

За змістом ліцензії місцем зберігання є: Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, Промислова, 15; загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального – 20000 л; термін дії ліцензії з17.03.2020 ДО 17.03.2025.

Крім того, згідно довідки ТОВ "Агросервіс" від 22.03.2021 № 22 на балансі ТОВ "Агросервіс" обліковується наступне майно: - ємність 20,0 куб. - ємність 8,0 куб. Газові балони в к-ті 110 шт., газова перекачувальна станція, автомобіль ГАЗ, автомобіль 31Л, причеп ніколи не перебували на балансі ТОВ "Агросервіс" та у діяльності не використовувалися.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_2 пояснив, що перевірка наповненості, замір ємностей та належності виявлених під час фактичної перевірки автомобіля з причіпом-резервуаром (ємність) з пальним (газ скраплений) та балонів перевіряючими не здійснювалась.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що станом на момент проведення фактичної перевірки загальна місткість виявлених резервуарів для зберігання пального, що знаходились за адресою Херсонська область, Нововоронцовський район, смт.Нововоронцовка, Промислова, 15, становила більше 20000 літрів (20 кубічних метрів), вказані ємності належали позивачу та використовувались ним.

Суд зазначає, що в розумінні підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є акцизним складом, зокрема:

-приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів;

-суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не довів наявності у ТОВ "Агросервіс" порушень вимог підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230, оскільки позивач не є розпорядником акцизного складу з огляду на те, що розміщені на його території ємності для зберігання пального у своїй сукупності не перевищують 200 куб.м., та позивач отримав пальне протягом календарного року в обсягах, що не перевищує 1000 куб.м.

Таким чином, застосування до ТОВ "Агросервіс" штрафу в розмірі 1000000,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011453201 є протиправним.

Фактичною перевіркою встановлено відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю та необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника, у зв`язку з чим відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011443201 про застосування штрафних санкцій в сумі 250000 грн. та від 08.09.2020 № 0011463201 про застосування штрафних санкцій в розмірі 40000 грн.

Щодо даного порушення, суд зазначає наступне.

Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (пп.14.1.141-1 п.14.1 ст.14 ПК України).

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме операції, визначені підпунктом 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу є платником акцизного податку.

Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 ПК України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пп.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПК України).

Згідно пп. 212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України).

Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абзацом 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється реалізація пального повинні бути обладнанні витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) в резервуарі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах, встановлена статтею 117 ПК України.

Частиною 3 ст. 117 ПК України передбачено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Згідно із п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра- лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Крім того, пунктом 128-1.2. статті 128-1 ПК України передбачено накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень у разі відсутності з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу.

Разом з тим, за порушення норм Закону № 481/95-ВР особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Зокрема, згідно абзацу 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Суд зазначає, що підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону України № 481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним законодавчим актом, та доведення вини особи у його вчиненні.

За змістом акта перевірки від 05.08.2020 № 054/32/30439741 перевіряєма АГЗС знаходиться на території, на якій розташовані технічні споруди та сільгосптехніка. На території технічної бази знаходиться автомобіль з причіпом-резервуаром (ємність) з пальним (газ скраплений), які не обладнані рівнемірами-лічильниками рівня, у резервуарі на кожному резервуарі, розташованому на акцизному складі та технологічне обладнання для відпуску (збуту) та обліку пального (паливороздавальна колонка), яка не обладнана витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом, які підключені до лінії електроживлення та знаходяться в робочому стані, що використовуються для роздрібної торгівлі пальним.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_2 пояснив, що він з іншим перевіряючим стояли на АГЗС третіми в черзі та бачили, як першу машину заправляв співробітник АГЗС, отримував кошти готівкою. Самі перевіряючі контрольну закупку не здійснювали.

Суд не приймає до уваги вказані твердження, оскільки відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження факту продажу ТОВ "Агросервіс" пального (газ скраплений), у тому числі чеку, відеозапису, тобто належних та достовірних доказів того позивач реалізовував пальне.

Крім того, 30.12.2019 ТОВ "Автосвіт" (орендодавець) з однієї сторони, та фізична особа ОСОБА_1 (орендар) уклали договір суборенди обладнання та автомобілів № 1, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне використання наступне майно (надалі - об`єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності або іншого майнового права: 1. Газові балони – 110 шт.; 2. Газова перекачна станція - 1 шт.; 3. Автомобіль ГАЗ-держ.№ НОМЕР_1 ; 4. Автомобіль ЗИЛ - держ.№ НОМЕР_2 ; 5. Причеп держ.№ НОМЕР_3 . Строк оренди становить 1 календарний рік (п.3.1 договору).

Таким чином, газові балони у кількості 110 шт., газова перекачна станція 1 шт., автомобіль ГАЗ, автомобіль ЗИЛ, причеп належать на праві користування ОСОБА_1 , а не ТОВ "Агросервіс".

В свою чергу перевіряючі не встановлювали кому належать газові балони у кількості 110 шт., газова перекачна станція 1 шт., автомобіль ГАЗ, автомобіль ЗИЛ, причеп.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що матеріали проведеної фактичної перевірки позивача не містять належних і достатніх доказів того, що ТОВ "Агросервіс" здійснювалася роздрібна торгівля пальним (газ скраплений за ціною 10,90 грн./л.) з заправної станції через паливороздавальну колонку без отримання в органах ДПС ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та автомобіль з причіпом-резервуаром (ємність) з пальним (газ скраплений) (не обладнані рівнемірами-лічильниками рівня, у резервуарі на кожному резервуарі, розташованому на акцизному складі та технологічне обладнання для відпуску (збуту) та обліку пального (паливороздавальна колонка), яка не обладнана витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом) належить позивачу та саме ним використовується.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність проведення фактичної перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 08.09.2020 №№ 0011443201, 0011453201, 0011463201, у той час як позивач надав суду достатні докази для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Агросервіс" у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Агросервіс", то сплачений позивачем судовий збір в сумі 19350,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0011443201, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 250000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0011453201, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1000000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 № 0011463201, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 40000,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (код ЄДРПОУ 30439741; 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Промислова, 15) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19350 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201; 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 квітня 2021 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111030700