Рішення № 96649003, 21.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 р. № 820/3707/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мірзабековій К.С.,

за участю

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2017 року №26912-13.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що належна йому на праві приватної власності нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом сільськогосподарської інфраструктури та не є об`єктом оподаткування згідно з пп. ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, оскільки використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу - задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року скасовано, справу направлено новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 року замінено відповідача у справі №820/3707/17 - Головне управління ДФС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління Державної Податкової Служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ - 43143704). Замінено відповідача у справі № 820/3707/17 - Головне управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( ЄДРПОУ 43983495).

У судове засідання 21.04.2021 року позивач та його представник не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. У поданих до канцелярії суду дотикових поясненнях просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що пільга, встановлена абз. «ж» пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 ПКУ, надається тільки юридичним особам, а тому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується фізичній особі, власнику об`єктів нежитлової нерухомості, контролюючими органами без застосування пільги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа-підприємець з 01.08.2003 року, перебуває на податковому обліку в Лозівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області з 01.08.2013 року, відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_1 є платником єдиного податку (3 група) з 01.01.2012 року.

Згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за кодом 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису) , бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до договору купівлі-продажу №58-Н від 27.09.2003 року, укладеного через Лозівську філію Харківської товарної біржі, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ."Ж-2", загальною площею 815,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем надано пояснення, що зазначена будівля використовується ним в якості ремонтної бази для ремонту та обслуговування належної йому сільськогосподарської техніки та сільськогосподарського спеціального автотранспорту, оскільки станом на серпень 2017 позивачу належать 3 одиниці сільськогосподарської техніки, необхідної для використанні у виробництві сільськогосподарської продукції, а саме: вантажний самоскид МАN, трактор та зернокомбайн (свідоцтва про реєстрацію машини № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 відповідно.)

17.05.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області було винесено податкове повідомлення - рішення від №26912-13, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 12038,21 грн.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 ст.266 ПК України).

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Так, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 (у редакції, чинній станом на 2017 рік) визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця, є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

Контролюючий орган зазначає про те, що позивач не вважається сільськогосподарським товаровиробником у розумінні положень податкового законодавства.

Проте суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

Разом з тим, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

В наведеному вище визначенні відсутній поділ сільськогосподарських товаровиробників на фізичних та юридичних осіб.

Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позивач підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника.

До такого ж висновку дійшов Верховного Суд у постанові від 17.02.2021 року по даній справі.

Також таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17 та від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19).

Слід зазначити, що встановлена пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Стосовно цільового призначення належної позивачу на праві власності будівлі, що також є умовою для отримання податкової пільги, суд зазначає, що згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка Відділу у Близнюківському районні Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №17/133 від 22.09.2017 року, яка підтверджує, що позивачу на праві власності належать земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для ведення тарного сільськогосподарського виробництва , на яких позивач вирощує зернові та олійні культури.

Позивач зазначає, що фактично зазначена будівля використовується ним з метою проведення ремонтних та профілактичних робіт автотранспорту, призначеного для здійснення сільськогосподарської діяльності, та для зберігання сільськогосподарської продукції, на підтвердження чого надавав відповідні докази, на підтвердження чого було долучено фотографії.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган в ході розгляду справи не заперечував той факт, що позивач здійснює господарську діяльність шляхом вирощування зернових культур, як і факт використання позивачем спірної нежитлової будівлі в якості сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб, проте наполягав лише на тому, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Враховуючи те, що позивач є сільськогосподарського товаровиробника та те, що належна позивачу на праві власності нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 використовувалась для проведення ремонтних та профілактичних робіт автотранспорту, призначеного для здійснення сільськогосподарської діяльності, та для зберігання сільськогосподарської продукції, суд прийшов до висновку, що зазначена будівля не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. "ж" п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення рішення податкове повідомлення - рішення від №26912-13 від 17.05.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №26912-13 від 17.05.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Держаної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 28 квітня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В