Ухвала суду № 96648998, 28.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

"28" квітня 2021 р. № 520/6728/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить змінити спосіб та порядок виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020 в частині з зобов`язання прокуратури Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу на стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02910108, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 2031084,21 грн (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири гривні 21 коп.) з відрахуванням необхідних податків, зборів та обов`язкових платежів.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. Просив заяву розглянути у порядку письмового провадження, без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 та ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Харківської області №2218к від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та з органів прокуратури Харківської області на підставі п. 7-2 ст. 36 КЗпП України та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади». Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури Харківської області та на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області. Зобов`язано прокуратуру Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу. Зобов`язано прокуратуру Харківської області протягом 3-х робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили надіслати це рішення до Міністерства юстиції України для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади». Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з прокуратури Харківської області його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Суд зазначає, що згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У ч.ч. 2, 5 ст. 372 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

25 березня 2021 року судом було видано виконавчий лист у справі №520/6728/2020 щодо зобов`язання прокуратури Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 було задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020. Судом зазначено, що при його виконанні Харківською обласною прокуратурою відшкодування ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу необхідно проводити з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 у редакції, що була чинна на момент винесення зазначеного рішення, враховуючи довідку, видану Харківською обласною прокуратурою 18.02.2021 за №21-106, із коригуванням на коефіцієнт підвищення заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, у сумі 2031084 (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири) грн 21 коп.

Як зазначено позивачем, Харківська обласна прокуратура протягом майже п`яти місяців, не виконує рішення суду, що набрало законної сили, у частині відшкодування ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 2031084,21 грн.

За положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Особливості виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація) визначено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI.

У ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845 (далі – Порядок №845).

Пунктом 2 Порядку №845 визначено, що безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та державних органів на підставі виконавчих документів.

У відповідності до п.п. 24, 25 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Для безспірного списання коштів з Державного бюджету України на підставі судового рішення стягувач або державний виконавець повинні безпосередньо звертатись до органів Державної казначейської служби.

Приписами вищезазначених норм повноваження щодо виконання судового рішення про стягнення коштів з державного органу покладено на органи Державного казначейства, регламентовано послідовність дій органів казначейства щодо виконання судового рішення та не передбачено повноважень органів державної виконавчої служби з виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДКС України в Харківській області із відповідними заявою від 07.04.2021 та пакетом документів з метою примусового виконання рішення суду у частині відшкодування йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Листом ГУ ДКС України від 20.04.2021 №04-19/2592 виконавчий лист повернуто стягувачу з підстав того, що рішення суду має зобов`язальний характер. Рекомендовано звернутись до органів виконавчої служби або самого боржника.

Проте позивачем зазначено, що рішення суду виконано в частині стягнення з прокуратури Харківської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вказана норма спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном, тобто захисту права приватної власності.

Визначений судом розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу при незаконному звільнені ОСОБА_1 є майном позивача, проте він не має можливості розпоряджатися своїм майном.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення, не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Такої самої правової позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2020 по справі №802/1827/17-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 КАС України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, в розумінні наведеної статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Суд зазначає, що вказані вище обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду та взагалі можуть призвести до неможливості його виконання, що є підставою для зміни порядку та способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020 в частині з зобов`язання прокуратури Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням усіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу на: стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 2031084,21 грн (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири гривні 21 коп.) з відрахуванням необхідних податків, зборів та обов`язкових платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №520/6728/2020.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020 в частині з: "Зобов`язати прокуратуру Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу", на:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 2031084,21 грн (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири гривні 21 коп.) з відрахуванням необхідних податків, зборів та обов`язкових платежів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення..

Суддя М.М.Панов