Рішення № 96648992, 29.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 р. № 520/940/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/940/21 за позовом приватного підприємства "Українська виноробна компанія" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Українська виноробна компанія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати припис № ХК 14488/3092/АВ ГУ Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень від 04.08.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний припис є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.04.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки в спірних правовідносинах Головне управління Держпраці у Харківській області діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

До Державної служби України з питань праці надійшло звернення ОСОБА_1 від 10.07.2020 (вх. від 13.07.2020 № М-3048-20), в якому просить перевірити додержання вимог законодавства про працю ПП "Українська виноробна компанія".

Державна служба України з питань праці надала погодження Головному управлінню Держпраці у Харківській області № 3842/2.1/3.1/-ЗВ-20 від 14.07.2020 на проведення позапланового заходу ПП "Українська виноробна компанія".

15.07.2020 відповідачем винесено наказ № 1093 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПП "Українська виноробна компанія". На підставі вказаного наказу оформлено направлення № 02.02-03/1826 від 15.07.2020.

Інспектором праці начальником відділу експертизи умов праці проведено позаплановий захід підприємства, за результатами якого складено акт № ХК14488/3092/АВ, яким зафіксовано порушення трудового законодавства ПП "Українська виноробна компанія".

Так, в акті перевірки вказано виявлені порушення під час перевірки, а саме:

- ОСОБА_1 не ознайомлена з посадовою інструкцією під особистий підпис, чим не дотримані норми ст. 29 КЗпП України, а саме, перед початком роботи працівник не проінформований під особистий підпис з умовами праці;

- адміністрацією ПП "УВК" не надано документи, що підтверджують повідомлення працівників про розміри оплати праці, в зв`язку з чим, має місце не дотримання норм ст. 110 КЗпП України;

- в порушення вимог 115 КЗпП України заробітна ОСОБА_1 в період з 03.02.2020 не виплачувалась в строки, визначені чинним законодавством. Згідно з поясненнями, наданими адміністрацією ПП "УВК" для отримання заробітної плати ОСОБА_1 не з`являлася, особистої письмової згоди ОСОБА_1 не надавала щодо виплати заробітної плати через установи банків, поштовими переказами на вказаний нею рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця, що передбачено нормами ст. 24 ЗУ "Про оплату праці". Адміністрацією ПП "УВК" на адресу ОСОБА_1 направлено листа від 17.07.2020 № 19 щодо прибуття та отримання грошових коштів за період з 03.06.2020 в сумі 16764 грн. ОСОБА_1 надана копія заяви від 03.08.2020, в якій нею зазначено прохання здійснення перерахування належної заробітної плати на вказаний рахунок, яка направлена на адресу ПП "УВК" 04.08.2020. На момент інспекційного відвідування адміністрацією дана заява не отримана;

- згідно з листами від 16.06.2020 № 6-6, від 23.06.2020 № 13 ОСОБА_1 повідомлено, що у разі ненадання документів що підтверджують її відсутність на роботі вона буде звільнена за прогул без поважної причини. За даними заявниці, вона повідомила та направила документи,

які підтверджують наявність у неї статусу одинокої матері. Таким чином, має місце не дотримання норм ст. 184 КЗпП України;

- згідно з актами "Про відсутність працівникам на робочому місці", за підписами головного бухгалтера ОСОБА_2 , юрисконсульта ОСОБА_3 , директора ПП "УВК" ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відсутня на робочому місці з 09.06.2020. Однак, як зазначено заявницею в зверненні, вона працює на ПП "УВК" начальником відділу збуту з дислокацією в м. Дніпро. Також, в особовій картці ф. П-2 місце фактичного проживання зазначено: АДРЕСА_1 . Таким чином, має місце не забезпечення достовірного обліку виконуваної роботи працівником, чим не дотриманні корми ст. 30 Закону України "Про оплату праці".

На підставі даного акту, інспектором праці, начальником відділу експертизи умов праці, складено припис про усунення виявлених порушень № ХК 14488/3092/АВ/П від 04.07.2020 зі строком усунення порушення до 04.09.2020.

Не погоджуючись із вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до пп.11 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Як передбачено приписами ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року, відповідно до п.1 якої цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Як передбачено положеннями п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно із положеннями п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис є обов`язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з положеннями пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 22 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що припис про усунення порушень, фактично зобов`язує суб`єкта відвідування у встановлений перевіряючими строк усунути виявлені порушення.

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 прийнята на ПП "УВК" на посаду начальника відділу збуту з 03.02.2020 згідно з наказом № 5к від 31.01.2020

Так, в акті перевірки № ХК14488/3092/АВ від 04.07.2020 зазначено наступне.

З записами внесеними до трудової книжки ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис в особовій картці ф. П-2. В заяві ОСОБА_1 про прийом на роботу від 31.01.2020 міститься підпис заявниці та зазначено, що права та обов`язки, умови та особливості праці на робочому місці роз`яснено, з робочим місцем, правилами трудового розпорядку та колективним договором ознайомлений, з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці та протипожежної безпеки проінструктована. Однак, підпис в посадовій інструкції ОСОБА_1 відсутній.

При цьому, суд зазначає, що наявність посадових інструкцій на підприємстві є вимогою, зокрема, п. 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 №336 (далі: Довідник № 336). У цьому нормативному акті передбачено необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців. Довідник №336 є нормативним документом, обов`язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності. Відповідно до п. 6 Довідника № 336 у Довіднику визначено перелік основних робіт, які притаманні тій або іншій посаді, виходячи із встановленого в галузях економіки поділу і кооперації праці. Конкретний перелік посадових обов`язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють і затверджують на основі Довідника роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Під час розроблення посадових інструкцій забезпечується єдиний підхід до побудови, структури і викладу змісту розділів. Інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов`язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення. Посадові інструкції після їх затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками, доводяться до працівника під розписку. Роботодавець або інша уповноважена ним особа має ознайомлювати працівника під підпис із його посадовою інструкцією під час прийняття на роботу. Також, суд вказує, шо ст. 29 КЗпП передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець, зокрема, зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та поінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору, а також ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 не була ознайомлена з посадовою інструкцією під особистий підпис, чим не дотримані норми ст. 29 КЗпП України, а саме, перед початком роботи працівник не проінформований під особистий підпис з умовами праці.

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно з актами "Про відсутність працівникам на робочому місці" за підписами головного бухгалтера ОСОБА_2 , юрисконсульта ОСОБА_3 , директора ПП "УВК" ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відсутня на робочому місці з 09.06.2020. Однак, як зазначено заявницею в зверненні, вона працює на ПП "УВК" начальником відділу збуту з дислокацією в м. Дніпро. Також, в особовій картці ф. П-2 місце фактичного проживання зазначено: АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, відповідно до положень статті 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, в даному випадку має місце не забезпечення достовірного обліку виконуваної роботи працівником.

Також, адміністрацією підприємства ОСОБА_1 направлені листи від 16.06.2020 № 6-6, від 23.06.2020 № 13, від 17.07.2020 № 19 щодо необхідності повідомити про причину відсутності на роботі. Згідно з листами від 16.06.2020 № 6-6, від 23.06.2020 № 13 ОСОБА_1 повідомлено, що у разі ненадання документів що підтверджують її відсутність на роботі вона буде звільнена за прогул без поважної причини.

Поряд з цим, за інформацією наданою заявницею, остання є одинокою матір`ю.

Відповідно до ч. 1ст. 135 СКУ запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України вбачається, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю.

Статтею 110 КЗпП України визначено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

В порушення вказаної правової норми, адміністрацією ПП "УВК" не надано документи, що підтверджують повідомлення заявниці про розміри оплати праці.

Також, в порушення вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата ОСОБА_1 в період з 03.02.2020 не виплачувалася в строки визначені чинним законодавством. Згідно з поясненнями, наданими адміністрацією ПП "УВК" для отримання заробітної плати ОСОБА_1 не з`являлася, особистої письмової згоди ОСОБА_1 не надавала щодо виплати заробітної плати через установи банків, поштовими переказами на вказаний нею рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця, що передбачено нормами ст. 24 ЗУ "Про оплату праці". Адміністрацією ПП "УВК" на адресу ОСОБА_1 направлено листа від 17.07.2020 № 19 щодо прибуття та отримання грошових коштів за період з 03.06.2020 по 30.06.2020 в сумі 16764 грн. Заявницею надано фотокопію заяви від 03.08.2020, в якій нею зазначено прохання здійснення перерахування належної заробітної плати на вказаний рахунок, яка направлена на адресу ПП "УВК" 04.08.2020. На момент інспекційного відвідування адміністрацією дана заява не отримана.

Отже, ПП "Українська виноробна компанія" не було дотримано строків виплати заробітної плати працівнику ОСОБА_1 , внаслідок чого порушено вимоги статті 115 КЗпП України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи позивачем не надано до суду жодних доказів на відсутність порушень, встановлених під час перевірки.

В позовній заяві представник позивача в обґрунтування протиправності оскаржуваного припису зазначає, що інспектор вийшов за межі предмету перевірки під час інспекційного відвідування, оскільки в акті та приписі зафіксовано порушення підприємством вимог ст. 46 КЗпП, а саме, порушення процедури відсторонення від роботи працівника. Однак, суд вважає такі твердження безпідставним та необґрунтованим, оскільки про таке порушення взагалі нічого не зазначено, ані в акті перевірки, ані в приписі.

Суд критично ставиться до посилань представника ПП "Українська виноробна компанія" на те, що в спірних правовідносинах мало місце порушення права об`єкта відвідування щодо надання заперечень до акту, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З акту перевірки № ХК14488/3092/АВ від 04.08.2020 вбачається, що він підписаний інспектором праці, Храпач Н.П., та директором ПП "УВК", ОСОБА_4 . Жодних зауважуень та заперечень в акті не зазначено.

Крім того, посилання представника позивача на неможливість інспектором праці складення в один день акту перевірки та припису про усунення порушень є безпідставним, оскільки вказане не заборонено чинним законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Українська виноробна компанія" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Українська виноробна компанія" (місцезнаходження: вул. Плеханівська, буд. 126/1, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код - 42502376) до Головного управління Держпраці у Харківській області (місцезнаходження: вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 39779919) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко