Ухвала суду № 96648429, 28.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 квітня 2021 року Справа № 480/2243/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 :

- грошове забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в розмірі 5265,00 грн та відсотки за користування чужими грошовими коштами 3% річних у розмірі 488,13 грн, втрати від інфляції - 1099,88 грн та пеню в розмірі 4384,80 грн;

- раніше сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 січня 2019 року у справі № 760/31553/18 у розмірі 1921,00 грн;

- раніше сплачений судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 січня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 760/31553/18 у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки позивачем не було додано до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, не додано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та документу про сплату судового збору. У зв`язку з цим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви та повідомлено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску, подати до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, та подати доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення та оригінал документу про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн – протягом десяти днів з дня вручення йому копії ухвали.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 23.04.2021 р. позивач надав суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке за змістом фактично дублює подану разом із позовною заявою заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду, та не надано доказів поважності причин його пропуску.

Вивчивши зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, про порушення свої прав позивачу стало відомо 07.02.2018 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Як на поважну причину пропуску строку звернення до суду позивач вказує на зміни в законодавстві щодо підсудності даної категорії справ, у зв`язку з чим позивач звертався за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства до Солом`янського районного суду міста Києва з відповідним позовом. Зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.01.2019 р. у справі № 760/31553/18 відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2019 р. зазначену ухвалу залишено без змін. За наслідками касаційного оскарження ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 03.01.2019 р. про відмову у відкритті провадження у справі та постанови Київського апеляційного суду від 24.09.2019 р. постановою Верховного Суду від 08.02.2021 р. підтверджено правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо порядку розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства. Однак суд визнає таку причину пропуску строку звернення до суду неповажною, оскільки вказані обставини не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду. При цьому, як зазначає сам позивач, він уже звертався до суду з цивільним позовом у подібних правовідносинах й ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.01.2019 р. було відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2019 р. зазначену ухвалу залишено без змін. Тобто про підсудність даної категорії справ позивачу остаточно стало відомо з постанови від 24.09.2019 р. і з цього часу позивач мав об`єктивну можливість реалізувати своє право на судовий захист порушених прав та інтересів за умови звернення до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства у встановлений строк. Тому доводи заявника, викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими. Крім того, доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали заявнику вчасно звернутися до суду за захистом прав, ним не надано.

Отже, у даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду. При цьому будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою позивачем суду не надано.

У свою чергу, приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.

Таким чином, всупереч вимог ч. 2 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду з позовом 19.03.2021 р., тобто після спливу встановленого строку звернення до суду в даній категорії справ. У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.

За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Крім того, приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд також враховує, що позивачем не в повному обсязі усунено недоліки позовної заяви, а саме ним не надано документу про сплату судового збору, замість якого позивач надав суду клопотання, в якому просив суд продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви для надання оригіналу документу про сплату судового збору до закінчення карантину або відстрочити сплату судового збору.

Вивчивши зміст клопотання про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору, суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні поданого клопотання, виходячи з наступного.

Так, позивач просить суд врахувати, що процесуальні строки, зокрема, щодо подання доказів, продовжуються на період дії карантину відповідно до розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суд враховує, що відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У даному випадку в поданому клопотанні позивач зазначає порядок сплати судового збору Департаментом патрульної поліції з огляду на те, що полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має власного фінансового відділу, у зв`язку з чим було направлено доповідну записку про сплату судового збору, на підставі якої Департаментом патрульної поліції, що знаходиться в місті Києві, буде сплачено судовий збір. Разом з тим зазначений позивачем порядок здійснення сплати судового збору як підстава несвоєчасної його сплати не зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. У зв`язку з цим положення п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України не можуть бути застосовані до позивача, відповідно, суд також не може посилатися на дану норму як на підставу для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначений у статті 8 Закону, відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому дана стаття передбачає можливість, зокрема, відстрочення сплати судового збору за наявності однієї з умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто даною нормою визначено категорії осіб - фізичних осіб, з урахуванням майнового стану яких суд може відстрочити сплату судового збору. Будь-яких застережень щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб Закон України "Про судовий збір" не містить.

Таким чином, судовий збір за подання до суду даного адміністративного позову підлягає сплаті у порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи, що позивач не сплатив судовий збір, відповідно, недоліки позовної заяви усунено не в повному обсязі, дана позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви та відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя Л.М. Опімах