Рішення № 96648420, 28.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 р. Справа №480/9357/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що до 14.12.2020 р. вона проходила військову службу у військовій частині 3022 Національної гвардії України, за час проходження якої мала бути забезпечена речовим майном за рахунок держави, однак її не було таким майном забезпечено. На підставі наказу командира військовій частині 3022 Національної гвардії України від 14.12.2020 р. № 253 з позивачем було припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, однак їй не виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження служби. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що невиплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що військова частина 3022 є бюджетною організацією та розпорядником коштів 3-го рівня, яка фінансується з державного бюджету України та діє в межах отриманих бюджетних призначень і фінансування, отриманих через розпорядника бюджетних коштів – Головне управління Національної гвардії України.

Станом на час звільнення позивача зі служби в/ч 3022 не мала належних бюджетних призначень на закупівлю речового майна, а про потребу у виплаті позивачці грошової компенсації за не отримане нею речове майно було повідомлено Головне управління Національної гвардії України. Тобто керівництвом військової частини вживалися усі можливі заходи для отримання позивачем належної їй грошової компенсації за неотримане речове майно. Вважає, що порушень чинного законодавства ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.

21.04.2021 р. відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення, відповідно до якого позивачці виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (а.с.27-28). Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач виплатив позивачці суму заборгованості, що є предметом спору в даній справі.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині 3022 Національної гвардії України.

Наказом командира військовій частині 3022 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 14.12.2020 р. № 253 з позивачем було припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.11).

Відповідно до довідки № 431 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачці, вартість неотриманого речового майна складає 67555,77 грн (а.с.13).

17.12.2020 р. позивач звернулася до керівництва військової частини з заявою про виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно.

Листом від 21.12.2020 р. № 2/22/13-2164 відповідач повідомив, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби буде проведена після надходження додаткових коштів (а.с.14,15).

Отже, при звільненні зі служби грошова компенсація вартості за неотримане речове майно в сумі 67555,77 грн позивачці не виплачена.

Відповідно до платіжного доручення № 472 від 23.03.2021 р. позивачці перераховано кошти в сумі 67555,77 грн як компенсацію за неотримане речове майно (а.с.28).

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідачем перераховано на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, відповідно, предмет спору в цій частині вимог відсутній. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з військової частини 3022 Національної гвардії України грошової компенсації вартості за неотримане речове майно задоволенню не підлягають.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 178 грошова компенсація виплачується особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.

У даному випадку позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення на підставі наказу від 14.12.2020 р. № 253, при цьому в зазначеному наказі йдеться про виплату позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні та премії та не йдеться ані про суму нарахованої грошової компенсації за невикористане речове майно ані про виплату їй такої компенсації.

Таким чином, позивач мала право на виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на час прийняття наказу про виключення її зі списків особового складу військової частини, що, у свою чергу, відповідає обов`язку військової частини провести повний розрахунок зі звільненим військовослужбовцем до виключення зі списків особового складу. Враховуючи, що розрахунок з позивачем в частині виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно проведений лише 23.03.2021 р., суд визнає протиправною бездіяльність військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати такої компенсації ОСОБА_1 на час її звільнення з військової служби.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 3022 Національної гвардії України 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.7).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до військової частини 3022 Національної гвардії України (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 73, код ЄДРПОУ 08803595) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини № 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на час звільнення з військової служби.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини № 3022 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах