Рішення № 96648345, 29.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2021 року м. Рівне №460/3594/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОстрозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника, винесену відповідачем 24.03.2021 у ВП № 64668667 в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі 5120,00 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , рахунок отримувача НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» та належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі постанови відповідача про арешт коштів боржника від 24.03.2021 у ВП № 64668667 арештовано її рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк». ОСОБА_1 вважає таку постанову протиправною та просить скасувати її, оскільки вона є багатодітною матір`ю та на даний рахунок отримує соціальну допомогу багатодітній сім`ї та допомогу при народженні дитини, а накладення арешту призводить до відсутності грошових коштів на утримання дітей. Із посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.04.2021, у зв`язку з невідповідністю позову вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.04.2021 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. до ухвалення судового рішення по справі, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами ст. 287 КАС України та призначено судове засідання на 29.04.2021.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач, без поважних причин, відзив на адміністративний позов не подав. 28.04.2021 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, то суд дійшов висновку щодо розгляду справи у письмовому провадженні.

Враховуючи розгляд справи у письмовому провадженні, відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

02.03.2021 головним державним виконавцем Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Воронецькою Катериною Олексіївною відкрито виконавче провадження № 64668667 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича від 02.01.2021 № 34, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» за кредитним договором від 30.05.2018 №564770 складає 11790,00 грн.

24.03.2021 постановою головного державного виконавця Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Воронецької К.О. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. Відповідно до даної постанови державний виконавець наклав арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 13169,00 грн.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 09.04.2021, в якій просила зняти арешт з її рахунку, оскільки на нього перераховується соціальна допомога на дітей, проте отримала відмову, оформлену листом від 15.04.2021 № 5921.

Не погоджуючись із накладенням арешту на її картковий рахунок, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходи примусового виконання рішень визначені в ст. 10 зазначеного Закону, серед них, зокрема: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 цього Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника в рамках процедури примусового виконання виконавчого документу врегульовано ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, за змістом норм частин 1, 2 і 4 цієї статті Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Також частинами 1-4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Зі змісту наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що державний виконавець має право для забезпечення реального виконання виконавчого документу застосувати арешт коштів боржника (фізичної особи), що знаходяться на рахунку такого боржника у банківській установі, за винятком коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» наведений у ст. 73 зазначеного Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Зі змісту процитованих вище норм ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що окремі види соціальних виплати відносяться до законодавчо визначеного переліку коштів, на які забороняється здійснення стягнення в рамках виконавчого провадження, а саме таких, як: допомога на дітей одиноким матерям, одноразова допомога у зв`язку з народженням дитини, інша допомога на дітей, передбачена законом.

У контексті з наведеним суд звертає увагу на зміст статті 46 Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07.10.2009 № 25рп/2009 зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Отже, наведене вище у сукупності дає підстави для висновку, що накладення арешту на весь рахунок боржника (фізичної особи) у банку, який призначений для виплати соціальної допомоги, унеможливлює своєчасне отримання таким боржником у встановленому законом розмірі гарантованої Конституцією України грошової соціальної допомоги, що призводить до порушення його конституційних прав громадянина.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих до суду документів і матеріалів, суд встановив, що на відкритий в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» рахунок НОМЕР_2 у період з 08.01.2021 по 08.04.2021 надходили суми коштів, зокрема соціальні виплати.

При цьому, ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, що підтверджується свідоцтвом про народження сина ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 , свідоцтвом про народження доньки ОСОБА_3 серія НОМЕР_5 , свідоцтвом про народження доньки ОСОБА_4 серія НОМЕР_6 .

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що у 2020 році ОСОБА_1 отримувала дохід із кодом «128», а саме державну та соціальну матеріальну допомогу.

У контексті із встановленими у справі обставинами, суд зважає на положення ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Зокрема, однією з підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

В даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» рахунок № НОМЕР_1 , (картковий рахунок НОМЕР_2 ) є рахунком, на який ОСОБА_1 перераховуються соціальні допомоги, наявні підстави для зняття арешту з такого рахунку, в межах суми виплати соціальних допомог, накладеного на підставі постанови головного державного виконавця Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Воронецької К.О. від 24.03.2021 ВП № 64668667.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов`язання головного державного виконавця Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Воронецької К.О. зняти арешт з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , (картковий рахунок НОМЕР_2 ), який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», в межах соціальних виплат.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника, винесену державним виконавцем 24.03.2021 у ВП № 64668667 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , (картковий рахунок НОМЕР_2 ), який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» слід зазначити про таке.

Так, спірною постановою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тобто, відповідач даною постановою не накладав арешт на конкретний рахунок, на який позивачу надходили соціальні допомоги, більш того, постанова мала застереження, що арешт накладається на усі кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Звідси, приймаючи 24.03.2021 у межах виконавчого провадження № 64668667 постанову про арешт коштів боржника, відповідач діяв правомірно, а отже підстави для визнання протиправною та скасування такої постанови у суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених обставин у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, ухвалою суду від 26.04.2021 ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі та суд дійшов висновку до часткового задоволення позову, то на користь спеціального фонду Державного бюджету України слід стягнути з позивача та відповідача судовий збір, розмір якого становить 908,00 грн.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати головного державного виконавця Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Воронецьку К.О. (35800, проспект Незалежності, 9, м. Острог, Рівненська область, код ЄДРПОУ 34838377) зняти арешт з рахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) № НОМЕР_1 , (картковий рахунок НОМЕР_2 ), який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», в межах сум соціальних виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір на суму 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Острозького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (35800, проспект Незалежності, 9, м. Острог, Рівненська область, код ЄДРПОУ 34838377) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір на суму 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 квітня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля