Рішення № 96647404, 28.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2225/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо обмеження мені ОСОБА_1 загального розміру пенсійної виплати в сумі 20054,64 грн, “максимальним розміром пенсії” протиправними та зобов`язання виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 недоотриману з 05.03.2019 року пенсію, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати мені ОСОБА_1 суми платежу за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили виплатити мені ОСОБА_1 , всю суму недоотриманої з 05.03.2019 року пенсії з урахуванням індексації., однією сумою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду у місячний строк, з моменту отримання копії рішення суду, звіт про виконання судового рішення в частині негайного виконання рішення суду, та у місячний строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення в іншій частині.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Пенсія призначена згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення "осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з 27.09.2005 перерахована з 01.01.2021 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі №1.380.2019.006546.

Вказує, що з 01.01.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії, яка (з надбавками) згідно проведеного розрахунку становить 20054,64 грн. Однак з урахуванням максимального розміру пенсії, фактична сума виплати пенсії складає 17690,00 грн. Крім цього, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, при здійсненні розрахунку на доплату недоотриманої з 05.03.2019 року пенсії було враховано «максимальний розмір пенсій», а ні перерахованої пенсії в розмірі 20054,64грн., а також не враховано коефіцієнт індексації, - в результаті чого нарахована до виплати сума доплати складає 200106.87 грн. Дана інформація підтверджується повідомленнями ГУ ПФУ у Л/о: вих. № 1300-5308- 8/53 від 04.01.2021 року, вих. № 1300-5308-8/11875 від 09.02.2021 року, вих. № 1300-5203-8/11629 від. 09.02.2021 року.

Позивач вказує, що позаяк пенсія була призначена ще у 2005 році, обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку у 2021 році є протиправним і порушує його право, набуте до набрання чинності Законів України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та регламентоване їх нормами.

Також, позивач вказує, що частиною 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2021 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 17690 гривень.

Проте, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12,2016 №7- рп/2016.

Ухвалою судді від 04.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 13.04.2021 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону 2262 призначено з 27.09.2005. Пенсія призначена в розмірі 62% сум грошового забезпечення і сумі 2542,00 грн. Отже, розмір призначеної пенсії не досягав максимального розміру. Відповідач вказав, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон 3668). який набрав чинності з 01.10.2011 внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункт 8 пушту 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI), зокрема, частину п`яту цієї статі викладено в такій редакції: «максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»; пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону -3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. З 01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі Закон 91 -VIII). відповідно до якого внесені зміни у частину п`яту статті 43 шляхом доповнення речення такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються з 1 січня 2016 року. В статтю 43 Закону -2262 Законом України № 1080-VІІІвід 12.04.2016 вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п`ята статті 43 Закону - 2262 з 06.05.2016 (3 дати набрання чинності Закону 1080-VІІІ) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам з числа військовослужбовців. Рішенням - 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону - 2262 зі змінами а саме: -частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенси з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошово допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. Водночас, відповідно до статті 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3668 - VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року № 911 - VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ’) (далі Закон - 3668) максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону - 2262 тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року не може перевищувати 10740 гривень. Аналогічна норма, як зазначалося вище, міститься і в ст. 43 Закону – 2262, внесена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911 - VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та Законом України від 6 грудня 20і 6 року № 1774 - VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Крім того, положення статті 2 Закону - 3668 не визнавались Конституційним Судом України неконституційними. Відповідач також вказав, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 27.09.2005. розмір призначеної пенсії не досягав максимального розміру, про що свідчить висновок про присвоєння пенсії. Отже, при проведенні з 05.03.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.С 2.2020 у справі № 1.380.2019.006546, зменшення розміру пенсії не відбулось, а навпаки, призвело до значного збільшення, отже не є звуженням обсягу набутих позивачем прав. Окрім того право при призначені пенсії без обмеження максимальним розміром позивач не набув, оскільки, як зазначалось вище розмір і призначеної пенсії не досягав максимального розміру. Отже, при здійснені перерахунку пенсії з 05.03.2019 на виконання судового рішення, не відбулось звуження обсягу набутих позивачем прав.

Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, та поданих сторонами доказів встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Пенсія призначена згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення "осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі-Закон № 2262) з 27.09.2005.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268” та довідки №91-18440 від 02.07.2019 року з 05.03.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268” та довідки №91-18440 від 02.07.2019 року про розмір грошового забезпечення починаючи з 05.03.2019 року. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

З 01.01.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, яка (з надбавками) згідно проведеного розрахунку становить 20054.64 грн.

Однак з урахуванням максимального розміру пенсії, фактична сума виплати пенсії складає 17690,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, при здійсненні розрахунку на доплату недоотриманої ОСОБА_1 з 05.03.2019 року пенсії було враховано «максимальний розмір пенсій», а також не враховано коефіцієнт індексації, - в результаті чого нарахована до виплати сума доплати складає 200106.87 грн.

Листом Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області від 09.02.2021 №1300-5308-8/11875 наданим на запит позивача, повідомлено, що розмір пенсійної виплати в січні - лютому 2021 року становив 20068,16 грн. з них 17690,00 грн. розмір пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 1.380.2019.006546 на підставі довідки № 91-18440 від 02.07.2019 та 2378,16 грн. (доплата різниці перерахованої пенсії на виконання пункту 3 постанови № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”). Пенсію обчислено в розмірі 67 % сум грошового забезпечення 23252,47 грн. до складу якого входить : посадовий оклад - 2900,00 грн. ; підвищений посадовий оклад - 2900,00 грн.; оклад за військове звання - 2200,00 грн.; надбавка за вислугу років (40 %) - 2040,00; надбавка за виконання особливо важливих завдань (50 %) - 3570,00 грн.; надбавка за оперативно розшукову діяльність та інформаційно аналітичне забезпечення (40 %) - 1160,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%)-435,00 грн; премія (65,4 %) -8047,47 грн.

Станом на 01.02.2021 розмір пенсії становить 20054,64 грн, в т.ч. основний розмір пенсії -15579,15 грн, збільшення основного розміру пенсії як інваліду війни 25 % відповідно до постанови КМУ №1381-3894,79 грн; підвищення як інваліду війни 3 групи 530,70 грн; цільова грошова допомога на прожиття 50,00 грн. До виплати з врахуванням максимального розміру пенсії 17690,00 грн.

Листом Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області від 09.02.2021 №1300-5203-8/11629 наданим на запит позивача, повідомлено, що Відповідно до вимог частини 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262 - XII „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. В зв`язку з цим, в розрахунку на доплату пенсії в графі „Підлягало виплаті” зазначено щомісячний розмір пенсійних виплат за період з 05.03.2019 по 31.12.2020 з урахуванням максимального розміру пенсії, а не розмір пенсії, який перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зокрема, 20054,64 грн.

Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч.1 ст.43 даного Закону, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Положення статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року № 848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.

Згідно з пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи те, що частину 7 ст.43 Закону №2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року за № 7-рп/2016, суд вважає, що дії органу Пенсійного фонду України щодо обмеження призначення позивачеві пенсії максимальним розміром є протиправним.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача про обмеження позивачеві розміру пенсії відповідно до Закону України від 8 липня 2011 року № 3668 - VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року № 911 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), оскільки як встановлено судом з відповіді відповідача (а.с.26-27) максимальний розмір пенсії позивача відповідачем обмежено саме відповідно до ч.7 ст. 43 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ, а не відповідно до Закону України від 8 липня 2011 року № 3668 - VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Окрім цього, передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VІІІ.

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911- VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016р., при цьому ОСОБА_1 пенсія призначена ще у 2005 році.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті належної пенсії за максимальним розміром підлягає задоволенню.

З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті належної пенсії за максимальним розміром, належним захистом порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача здійснити з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру та виплатити ОСОБА_1 заборговану суму пенсійних нарахувань згідно проведеного перерахунку починаючи з 05.03.2019 року.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових коштів населення» суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами Українимеханізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗаконуУкраїни «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Положення статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначають, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078, в редакції, яка виникла на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Таким чином, перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно здійснити з урахуванням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових коштів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Оцінюючи вимогу про виплату пенсії "однією сумою", суд дійшов висновку, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, вимога про зобов`язання "виплатити однією сумою" на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні ще не проведено.

Відповідно до норм пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що судом не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішувалось питання щодо зобов`язання вчинити дії по її виплаті, така вимога не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду у місячний строк, з моменту отримання копії рішення суду, звіт про виконання судового рішення в частині негайного виконання рішення суду, та у місячний строк, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення в іншій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, а тому, виходячи з такого, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається фактів можливого ухилення відповідачів від виконання даного судового рішення (за умови набрання рішенням законної сили), суд дійшов до висновку про необґрунтованість даних вимог та, як наслідок, про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті належної пенсії за максимальним розміром

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру та з урахуванням індексації.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити заборговану суму пенсійних нарахувань згідно проведеного перерахунку починаючи з 05.03.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.