Рішення № 96647097, 23.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4815/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі – позивач) до приватного підприємства "Центрнафтотрейд" (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 464610,39 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 464610,39 грн., з яких: 440881 грн. – за основним платежем, 23729,39 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на користь державного бюджету.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому висловив свої заперечення щодо її задоволення. Так. на його думку, долучені до позову документи засвідчені неналежним представником, в порушення ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом не була направлена підприємству податкова вимога про сплату податкового боргу на суму 440881,00 грн.. Крім того, на думку відповідача, податкова вимога №129283-53 від 15.05.2020 є протиправною (а.с.77-87).

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача (а.с.113-114).

Заперечення на таку відповідь до суду не надходило.

Ухвалою від 31.12.2020 провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/5800/20 (а.с.108).

Ухвалою від 14.04.2021 провадження у даній справі поновлено (а.с.120).

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, відповідно до довідки про заборгованість, розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість та облікової картки платника податків – відповідача убачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 464610,39 грн., з яких: 440881,00 грн. – за основним платежем, 23729,39 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10-11).

Встановлено, що 21.01.2020 контролюючий орган провів камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 21.01.2020 № 000257/11-28-53-03/35867241 (а.с.16).

Перевіркою було встановлено, що в порушення ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України відповідачем порушено терміни сплати податку на додану вартість в сумі 237664,90 грн..

18.02.2020 контролюючим органом на підставі акту перевірки № 000257/11-28-53-03/42870352 було сформоване податкове повідомлення-рішення № 0017875303, згідно якого відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23766,49 грн. (а.с.17, 18).

Представником відповідача у відзиві підтверджено отримання податкового повідомлення-рішення та не сплату підприємством визначених ним штрафних санкцій (а.с.80).

При цьому, податкове повідомлення-рішення відповідачем ані у адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржено, відтак, сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженою.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, 20.05.2020 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020, задекларувавши позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 366276,00 грн. (рядок 18) (а.с.12).

22.06.2020 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2020, задекларувавши позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 48408,00 грн. (рядок 18) (а.с.13).

20.07.2020 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020, задекларувавши від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення) в сумі 43289,00 грн. (рядок 19) (а.с.14).

20.08.2020 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020, задекларувавши позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету 69486,00 грн. (рядок 18) (а.с.15).

Згідно із п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу встановлено те, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

За приписами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, самостійно визначені зобов`язання з податку на додану вартість відповідачем у встановлені законодавством строки сплачені не були, що ним не заперечується.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 15.05.2020 № 129280-53 на суму 23730,29 грн., яку вручено уповноваженій особі відповідача 14.07.2020 (а.с.19).

Представником відповідача у відзиві підтверджено отримання вимоги 14.07.2020 (а.с.81).

Згідно інформації автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі № 340/5800/20 за адміністративним позовом ПП "Центрнафтотрейд" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною і скасування податкової вимоги №129280-53 від 15.05.2020 р. на суму 23730,29 грн. (а.с.97-107).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, яке набрало законної сили 30.03.2021, в задоволенні вищевказаного позову відмовлено (а.с.118-119).

Однак, суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату подання позову сума податкового боргу у загальному розмірі 464610,39 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідачем вказані обставини та розмір суми податкового зобов`язання не оскаржуються та не спростовуються.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом на встановлено таких витрат суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Центрнафтотрейд" (код за ЄДРПОУ – 35867241) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на користь державного бюджету податковий борг в розмірі 464610,39 грн. (чотириста шістдесят чотири тисячі шістсот десять гривень 39 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько