Ухвала суду № 96646954, 28.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

28 квітня 2021 року 320/4862/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, щодо ненарахування та невиплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням раніше виплачених сум.

19.03.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, в якій заявник просить суд роз`яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №320/4862/20.

Відповідно до витягу із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, головуючим суддею визначено ОСОБА_2 .

Згідно з актом відділу ДЗК (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2021, вказану заяву передано головуючому судді Щавінському В.Р. для подальшого розгляду 27.04.2021.

У вказаній заяві позивач просить суд роз`яснити визначення якої розрахункової величини необхідно застосовувати під час виконання рішення - мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Отже, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз`яснення рішення суду від 19.10.2020 у справі №320/4862/20, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз`яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.

Підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення є його незрозумілість.

Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Так, згідно пункту 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому клопотання про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме позивачеві незрозуміла резолютивна частина рішення суду в частині, що стосується визначення розрахункової величини.

При цьому, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Слід зазначити, що судом винесено рішення, виходячи із меж позовних вимог ОСОБА_1 та надано правову оцінку розрахункової величини, яку слід застосовувати при здійсненні перерахунку пенсії.

Судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням раніше виплачених сум.

Проаналізувавши зміст рішення суду від 19.10.2020 у справі №320/4862/20, суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення викладена з урахуванням аналізу фактичних обставин справи, оцінки доказів та меж заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 є чітким, зрозумілим та вмотивованим, резолютивна частина рішення суду не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме рішення суду не викликає труднощів для розуміння, відсутні підстави для його роз`яснення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241,243,248, 254 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №320/4862/20 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. ..

Суддя Щавінський В.Р.