Рішення № 96646862, 29.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 квітня 2021 року Справа № 280/973/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б, код ЄДРПОУ 22128249)

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд ( з урахуванням уточнень від 18.02.2021): визнати дії ГУ ДСНС України в Запорізькій області протиправними в частині строків виконання припису від 27.01.2021 та зобов`язати утриматися від вжиття заходів реагування, у вигляді зупинення роботи приміщень та території TOB "ЗППЗМР "Ресурс-Інвест" по вул. Макаренко, 21 у разі їх невиконання в строки, передбачені приписом.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області в період з 20 січня 2021 року по 21 січня 2021 року за заявою TOB «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс- Інвест», було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки TOB «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» за наслідками якої було складено Акт № 18 від 21.01.2021 року.

На підставі вищезазначеного Акту 27.01.2021 року відповідачем був винесений Припис № 16 «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки» (далі - Припис).

Позивач, не погодившись із зазначеними строками виконання вимог припису - 03.02.2021 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Положенням п. 12. ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу житло та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до пунктів 1,2,4,8,13,21,22,23 частини першої вищевказаної статті КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З вищенаведеного вбачається, що Головне управління наділене повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Частиною 4 ст. 4 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», - виключно законами встановлюються: санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повноваження та обов`язки органу державного нагляду (контролю): надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Так, судом встановлено, що відповідачем в період з 20 січня 2021 року по 21 січня 2021 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» за наслідками якої було складено акт № 18 від 21.01.2021 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що об`єкт - склад зберігання матеріалів ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 21, продовжує експлуатуватись з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

27.01.2021 року був винесений Припис № 16 «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки», яким передбачається вжиття таких заходів.

Забезпечити встановлення протипожежного режиму на території підприємства інструкцією, затвердженою наказом керівника підприємства (далі - інструкція), у якій мають бути визначені: можливість (місць) куріння, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних); правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місць для зберігання та припустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть знаходитися у виробничих приміщеннях і на території підприємства (у місцях зберігання); порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних Інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації та обслуговування наявних інженерно- технічних засобів протипожежного захисту (систем протипожежного водопостачання, насосних станцій, автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння, систем газодимовидалення, вогнегасників тощо).

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 01.03.2021.

Забезпечити внесення змін в інструкції про заходи пожежної безпеки, з набуттям чинності Кодексу цивільного захисту України, «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 N9 1417, зареєстрований у Мінюсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 та інших нормативно - правових актів.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 01.03.2021.

Посадовим особам та працівникам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016, та повинно бути усунено негайно, з моменту вручення припису.

План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій розробити та затвердити з урахування всіх чинників небезпеки відповідно до вимог пункту 3 розділу III ПКМУ№ 626 від 09.09.2017 «Про затвердження Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту» та пункту 7.3.29 ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016, та повинно бути усунено негайно, з моменту вручення припису.

План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій розробити та затвердити з урахування всіх чинників небезпеки відповідно до вимог пункту З розділу IIIПКМУ М 626 від 09.09.2017 «Про затвердження Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту» та пункту 7.3.29 ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016, та повинно бути усунено негайно, з моменту вручення припису.

Провести ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту.

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 01.03.2021.

Провести ідентифікацію об 'єкту підвищеної небезпеки.

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 01.03.2021.

Провести паспортизацію потенційно небезпечного об`єкту у зв`язку із закінченням терміну дії паспорту.

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання -01.03.2021.

Провести експертизу декларації безпеки.

Зазначене порушення пропонується до виконання - з 03.06.2016.

Узгоджений із суб`єктом господарювання строк виконання - 29.03.2021.

Суд зазначає, що позивачем не було усунуто жодного порушення в Приписі №16 від 27.01.2021, які пропонуються до виконання - з 03.06.2016, тобто позивач вже майже на протязі 5 років продовжує порушувати вимоги у сфері пожежної і техногенної безпеки.

З огляду на наведене вище, суд зазначає, що нормами законодавства не визначено чітко які саме строки повинні бути встановлені для усунення виявлених правопорушень, тому суд вважає, що відповідач повинен керуватися принципом розумності строків, які є достатніми для усунення виявлених правопорушень. Зокрема слід зазначити, що в приписі чітко визначено, що строки узгоджені із суб`єктом господарювання.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач заявляючи позовну вимогу щодо визнання протиправними дій відповідача в частині строків виконання припису від 27.01.2021, жодним чином не обґрунтовує таку позовну вимогу, тому суд вважає її безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання утримання від наступних дій у вигляді подання позову з метою зупинення експлуатації майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, наведені вище нормативні положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Оскільки на даний час права позивача не порушені, тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б, код ЄДРПОУ 22128249) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29.04.2021.

Суддя О.В. Конишева