Рішення № 96646757, 28.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2021 року Справа № 280/1231/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №208904 від 11 серпня 2020 року у сумі 17 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 03 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (наразі реорганізовано в Придніпровське Міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яке є територіальним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті ) 30 червня 2020 року здійснювалася рейдова перевірка, а саме габаритно- ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 385.18 (д.н.з. № НОМЕР_2 ) з напівпричепом (д.н.з. НОМЕР_3 ), за наслідками якої було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016498 від 30 червня 2020 року з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009998 від 30 червня 2020 року з квитанцією із вагів та в подальшому було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №208904 від 11 серпня 2020 року у сумі 17 000,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. У зв`язку з наведеним, просить задовольнити позовні вимоги.

Також, 02 квітня 2021 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№19101), в яких зазначає, що відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу. Також зазначає, що позивачу приписано результати габаритного вагового контролю зовсім іншого автомобілю. Так, в пункті 5 Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016498 від 30 червня 2020 року водієм зазначено ОСОБА_2 , в той час як водієм транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 385.18 (д.н.з. № НОМЕР_2 ) з напівпричепом (д.н.з. НОМЕР_3 ) є ОСОБА_3 (підтверджується ТТН від 30 червня 2020 року №1; пункт 10 Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016498 від 30 червня 2020 року, пункт 2 Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009998 від 30 червня 2020 року. В долученій до Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009998 від 30.06.2020 р. квитанції із вагів зазначено державний номерний знак зовсім іншого транспортного засобу, а саме ( НОМЕР_4 ) в той час як RENAULT PREMIUM 385 18 має державний номерний знак № НОМЕР_2 . а напівпричеп - ( НОМЕР_3 ), які не збігаються із вказаним, що свідчить про те, що позивачу зазначили зовсім іншу вагу зовсім іншого автомобіля ніж та, яку фактично мав транспортний засіб марки RENAULT PREMIUM 385.18 (д.н.з. № НОМЕР_2 ) з напівпричепом (д.н.з. НОМЕР_3 ) і яка складала 39280,00 тон.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 18.11.2009 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Видами діяльності є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.46 Розведення свиней; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Позивачу належить транспортний засіб марки «RENAULT PREMIUM 385/18», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що не заперечується сторонами.

30 червня 2020 року відповідачем складено Довідку №0009998 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, відповідно до якої результат вагового контролю показав навантаження на осі: 1) 5,8 тон; 2) 9,25 тон; 3) 8,1 тон; 4) 8,15 тон; 5) 8,85 тон, повна маса транспортного засобу 40,050 тон.

Аналогічні параметри містяться в Акті №0016498 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30 червня 2020 року.

11 серпня 2020 року Укравлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №208904, якою за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою №208904 від 11 серпня 2020 року, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Надаючи правову вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05 квітня 2001 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно із зазначеним Порядком №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядком №1567 передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України

Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, за статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 тон або фактичною масою понад 24 тони автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16 листопада 2020 року вбачається, що повна маса транспортного засобу становила 40,050 т., а фактичні осьові навантаження становили: 1) 5,8 тон; 2) 9,25 тон; 3) 8,1 тон; 4) 8,15 тон; 5) 8,85 тон.

Таким чином наявне порушення позивачем Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.

Суд звертає увагу, що приписи статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

В постанові від 24 липня 2019 року по справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Суд зазначає, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01 липня 2020 року по справі №803/50/17 (адміністративне провадження №К/9901/22356/18).

Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постановах від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17, від 03 липня 2019 року у справі №819/1381/16, від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16, від 01 липня 2020 року у справі №803/50/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до долученої до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009998 від 30 червня 2020 року квитанції із вагів зазначено державний номерний знак іншого транспортного засобу, а саме – НОМЕР_4 , в той час як RENAULT PREMIUM 385.18 має державний номерний знак № НОМЕР_2 , в напівпричеп – НОМЕР_3 , тобто вона не збігаються із вказаним.

Вказане свідчить про зазначення позивачу ваги іншого автомобілю ніж та, що яку фактично мав транспортний засіб марки RENAULT PREMIUM 385.18 (державний номерний знак НОМЕР_3 ), і яка згідно товарно-транспортної накладної №1 від 30 червня 2020 року складала 39280,00 тон.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Часиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про перевищення ФОП ОСОБА_1 нормативно-допустимого навантаження є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а відтак позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №Н217022 від 10 лютого 2021 року.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №208904 від 11 серпня 2020 року у сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов