Рішення № 96646640, 29.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/4565/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МО України від 03 березня 2021 року № 1277 про розмір грошового забезпечення;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МО України від 03 березня 2021 року № 1277 з урахуванням усіх її складових про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року;

- Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати: 4000,00 грн. витрати на правничу допомогу та 908,00 грн. судовий збір.

Позов мотивовано тим, що відмова ГУ ПФУ в Житомирській області перерахувати пенсію на підставі оновленої довідки, виданої Житомирським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки є протиправною, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право на отримання пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його права на соціальний захист.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

26.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов від ГУ ПФУ в Житомирській області, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у ГУПФУ в Житомирській області немає правових підстав для перерахунку і виплати їй пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки нормативно-правові акти щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій після дати набрання законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18, не приймались.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

03.03.2021 року Житомирським обласним військовим комісаріатом складено довідку №1227про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням додаткових складових станом на 05.03.2019 та надіслано зазначену довідку до ГУПФ України в Житомирській області для перерахунку пенсії позивачу (а.с.12).

Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області у листі від 17.03.2021 року відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відмовив, зазначивши про те, що підстав для перерахунку пенсії немає (а.с.13-14).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.

Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.112019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.

Таким чином, з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Відповідно до п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Житомирським обласним військовим комісаріатом на виконання рішення суду направлено відповідачу довідку про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зв`язку з отриманням зазначеної довідки виник обов`язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019.

Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що окрім постанови №103 Кабінетом Міністрів України іншого нормативно-правового акту щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям відповідно до вимог статті 63 Закону № 2262-ХІІ, не приймалось.

Проте суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Житомирським обласним військовим комісаріатом відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Відповідач фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019. Однак Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку, а також вимоги про зобов`язання провести такий перерахунок з 01.04.2019 на підставі довідки Житомирського обласного військового комісаріату, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Представником позивача адвокатом заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою позивачем від адвоката в рамках адміністративної справи у суді в розмірі 4000,00 грн.

В свою чергу, представник відповідача вважає, що витрати в розмірі 4000,00 грн. не відповідають ні складності справи, ні обсягу роботи, тому не підлягають стягненню.

Так, в матеріалах справи міститься договір надання правової допомоги від 10.11.2020 укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Дмитренко В.В. (Адвокат). За умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання ведення справи та представництво інтересів і надання правничої допомоги у цивільних, адміністративних справах, у кримінальному провадженні.

Надано акт прийому-передачі надання правничої допомоги до договору про надання правової допомоги від 10.11.2020 (адвокатський запит - 500,00 грн.; підгтовка процесуальних документів по справі - 3500,00 грн.) та прибутковий касовий ордер №23-03-2020 від 23.03.2021 на суму 4000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необґрунтованою та непропорційною до предмета спору загальну суму витрат у розмірі 4000,00 грн, зокрема, позивачем не надано доказів, що понесені витрати перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у даній справі.

Суд вважає, що надані договір про наданння правничої допомоги (надання правничої допомоги у цивільних, адміністративних справах, у кримінальному провадженні) та прибутковий касовий ордер не є належним та допустимим доказом, оскільки не підтверджує здійснених витрат на правничу допомогу саме по даній справі.

Суд зазначає, що витрати на правову допомогу повинні бути співмірними, гонорар адвоката має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, витрати мають бути обґрунтованими, а документи, що підтверджують такі витрати, мають бути складені належним чином.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

В зв`язку із задоволенням позову, згідно ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МО України від 03 березня 2021 року № 1277 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МО України від 03 березня 2021 року № 1277 з урахуванням усіх її складових про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений нею судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог вімовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 29 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Попова