
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/8902/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Військової частини А 3091 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 3091, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його вчинити певні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини А 3091 щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки та індексації. Зобов`язано військову частину А3091 (вул. Червона Гора, м. Бердичів, Житомирська область, 13302, код ЄДРПОУ 24981238) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 27.03.2019 по 27.02.2020 у розмірі 78114,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
Позивач звернуся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Розгляд клопотання призначено у судовому засіданні.
Учасники справи у судовому засіданні надали пояснення по суті поданої заяви та заявили клопотання про її розгляд у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні.
Дослідивши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та докази, надані відповідачем в обґрунтування його заперечень щодо задоволення такої заяви, суд зазначає таке.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як зазначено у заяві позивача, відповідачем не виконано рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки військовою частиною виплачено лише частину середнього заробітку у сумі 62882,44 грн., у той час як згідно судового рішення виплаті підлягала сума у розмірі 78114,83 грн.
У свою чергу, відповідач вказав на те, що судове рішення у справі №240/8902/20 виконано ним повністю, у підтвердження чого надав копію платіжного доручення від 16.03.2021 №452, розрахункову відомість №3-1 на виплату середнього заробітку у березні 2021. Зазначив, що сума у розмірі 62882,44 грн. є сумою середнього заробітку, який підлягав виплаті позивачу на виконання судового рішення у справі №240/8902/20, після утримання з неї податків та зборів.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, судом враховується таке.
Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.
Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття 117 КЗпП).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п, 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст, 168 Кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи з фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену у ст. 167 Кодексу.
Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.
Ставка військового збору - 1,5 відс. об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи наведені норми, виплата доходу у вигляді суми середнього заробітку, нарахованого на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов`язана з відносинами трудового найму, а тому такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотка у місяці його фактичного нарахування.
Той факт, що виплата здійснюється на виконання судового рішення, не може нівелювати приписи Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу фізичної особи та обов`язку податкового агента утримати відповідні податки та збори.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, зважаючи на те, що станом на день подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідач виконав рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі №240/8902/20 у повному обсязі, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про встановлення у порядку ст. 382 КАС України судового контрою за виконанням рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/8902/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 28.04.2021.
Суддя Н.М. Майстренко
Судове рішення № 96646574, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/8902/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: