Ухвала суду № 96646548, 28.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

28 квітня 2021 року м. Житомир справа № 806/1326/17

категорія 6822

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора області в інтересах держави до Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області, третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" про визнання протиправними та скасування погоджень,

встановив:

Заступник прокурора області в інтересах держави звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати погодження голови комісії з ліквідації - заступника начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області від 14.03.2016 ТОВ "Захід Акватрейд" Режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області;

- визнати протиправним та скасувати погодження голови Державного агентства рибного господарства України від 13.04.2016 ТОВ "Захід Акватрейд" Режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області.

Постановою суду від 19 червня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року апеляційні скарги Державного агентства рибного господарства України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд", Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" червня 2017 р. без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 25.02.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Лавренчук О.В..

Ухвалою від 02.03.2021 прийнято адміністративну справу до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.2021. Витребувано у заступника прокурора області письмові пояснення щодо неможливості подання відповідним уповноваженим органом позовної заяви. Надати докази про нездійснення або неналежного здійснення державною місцевою адміністрацією захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Надати докази з поясненнями, чи є наявною у цьому випадку обов`язкова умова для представництва прокурором держави у суді - попереднє повідомлення про це суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист спірних правовідносин, в тому числі, і для реалізації останнім свого права на оскарження цього представництва. Зобов`язати Державне агентство рибного господарства України надати до суду у термін до 12.03.2021 докази видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" правовстановлюючих документів якими надається право користування землями водного фонду та визначає правові підстави користування водним фондом Корнинського водосховища. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" надати до суду у термін до 12.03.2021 докази отримання правовстановлюючих документів якими надається право користування землями водного фонду та визначає правові підстави користування водним фондом Корнинського водосховища.

До суду 12.03.2021 надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання відкладено на 12.04.2021.

Відділом документального забезпечення суду 22.03.2021 зареєстровано лист Житомирської обласної прокуратури за вих. №15/1-241вих-21 від 18.03.2021 в якому зазначено про наступне: "У зв`язку з тим, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України, а такі акти не наділяють місцеві державні адміністрації правом на оскарження погоджень режимів рибогосподарської експлуатації, то вказана обставина свідчить про неможливість подання Житомирською обласною адміністрацією відповідного позову самостійно. З огляду на вказане, у даному випадку відсутній факт нездійснення або неналежного здійснення місцевою державною адміністрацією захисту інтересів держави у спірних правовідносинах."

До суду 07.04.2021 від Управління Державного агентство рибного господарства в Житомирській області надійшло повідомлення про те, що територіальний орган Державного агентство рибного господарства України, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області ліквідовано як юридичну особу публічного права.

У судове засідання, призначене на 12.04.2021 представники відповідачів та третьої особи не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно. Причини неявки у судове засідання не повідомили.

Представник позивача прибув до суду 12.04.2021. Подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 12.04.2021, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Станом на дату розгулу адміністративної справи, вимоги ухвали суду від 02.03.2021 в частині надання доказів сторонами не виконано. Жодних документів до суду не надано.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, зазначає наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви, її подано заступником прокурора області з метою захисту інтересів держави від порушень вимог природоохоронного законодавства щодо неправомірного фактичного використання водного об`єкту (земель водного фонду).

Відповідно до частини першої та третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Суд відмічає, що для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У зв`язку зі наведеним, суд зазначає, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів держави загалом, у цілому.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться й у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 826/3492/18.

Велика Палата Верховного Суду у цьому своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі №0440/6601/18 звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (далі також - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітетом рибного господарства України №4 від 15.01.2008 (далі - Інструкція № 4). визначено порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту регламентується

Пунктом 1.1 Інструкції №4 визначено, що штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об`єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об`єктів з метою їх вилову.

Приписами пункту 2.1 Інструкції №4 встановлено, що для здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних ресурсів та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України: Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка). Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування. Науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ). Карту-схему розташування СТРГ. Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Пунктом 2.3 Інструкції № 4 передбачено, що режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання.

Отже, режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду та не визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої розроблено цей режим. Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №806/449/15, від 16.05.2019 у справі №806/3184/18.

Відповідно пункту “в” частини першої статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно з положеннями статті 17-2 Водного кодексу України до компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить: видача дозволів на спеціальне водокористування; погодження проектів водоохоронних зон; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.

Зважаючи на наведене, органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах у цій справі є місцева державна адміністрація.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №806/3184/18 та від 29.09.2020 у справі № 806/3182/18.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування підстав звернення до суду з позовом Прокурор вказує про те, що прокуратурою від час встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо неправомірного фактичного використання одного об`єкту загальнодержавного значення без правовстановлюючих документів з метою вирощування водних живих біоресурсів. Зазначає, що погодження Режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища, розташованого на р. Ірпінь в басейні р. Дніпро біля смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області на місцевому та загальнодержавному рівні відбулись з порушенням вимог природоохоронного і водного законодавства.

Також, прокурором зазначено, що порушення інтересів держави у даному випадку є фактичне надання приватному суб`єкту господарювання права користування земельною ділянкою та водним об`єктом, поза волею уповноважених на розпорядження ними органів державної влади і місцевого самоврядування - Житомирської обласної державної адміністрації та Корнинської селищної ради, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України, вправі передати у користування для риборозведення земельні ділянки водного фонду в комплексі із водними об`єктами.

Отже, сам позивач зазначає, що повноваження з охорони, управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів на місцевому рівні передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, в розумінні положень КАС України, у цій справі є місцева державна адміністрація, а прокурор за поданим у цій справі позовом не може мати статус позивача, відповідно не має адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду з цим позовом.

У позові не наведено та відповідно не надано жодного доказу про нездійснення або неналежне здійснення державною місцевою адміністрацією захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. За відсутності наведеного у прокурора не виникає права на представництво в суді інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, чуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 240, статтями 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

Позовну заяву Заступника прокурора області в інтересах держави до Державного агентство рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області про визнання протиправними та скасування погоджень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук