Ухвала суду № 96646464, 29.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 квітня 2021 р. Справа №200/12646/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що подана в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області при визнання неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді заяви позивачки про поновлення виплати пенсії, викладені в листах від 19.06.2019 та 27.06.2019 та зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути відповідну заяву Позивачки про поновлення виплати пенсії з 07.10.2009, подану 17 травня 2019 року та винести рішення щодо поновлення виплати пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 11.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період за період з 07.10.2009 по 21.04.2019 залишено без розгляду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у не розгляді заяви від 17.05.2019 ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.04.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 576 (п`ятсот сімдесят шість) грн. 30 коп.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі №200/12646/19-а, позивачем оскаржено дану ухвалу до Першого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №200/12646/19-а задоволено. Скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та направлено адміністративну справу №200/12646/19-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 21.04.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 192,10 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 апеляційну скаргу Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 200/12646/19-а повернуто апелянту.

08.09.2020 та 10.03.2021 видано позивачу виконавчі листи у справі.

19.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить суд визнати протиправними: рішення відповідача про відмову виконувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020, про що повідомлено в листі №0577-13-8/7918 від 06.04.2021; дії та бездіяльність відповідача стосовно вимоги подання нової заяви про виплату пенсії від позивачки та відмови перераховувати пенсію позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 ; визнати вказане вище рішення, дії та бездіяльність відповідача, вчиненими ним на виконання рішення від 14.12.2020 такими що порушують право позивачки на отримання пенсії, яке підтверджено рішенням від 14.12.2020; згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що 30.03.2020 звернувся до відповідача листом з вимогою про добровільне виконання рішення від 11.02.2020 та доказами подання оригіналу заяви позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок. 31.03.2021 позивачка повторно звернулась до відповідача листом з вимогою про добровільне виконання рішення від 14.12.2020. 06.04.2021 відповідач листом №0577-13-8/7918 повідомив про відмову виконувати рішення від 14.12.2020 та вимагав від позивачки надання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, відмовився перераховувати пенсію позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 . Ці протиправні рішення, дії та бездіяльність відповідача вчинені ним на виконання рішення від 14.12.2020. З огляду на те, що поновлення виплати пенсії позивачки це не тільки нарахування та декларація відповідача стосовно намірів виплатити нараховану пенсію відповідно до рішення від 14.12.2020, а ще і реальна її виплата на визначений позивачкою банківський рахунок, стверджує що вказані в п.17 вище рішення, дії та бездіяльність відповідача порушують право позивачки на отримання пенсії, право на яке - встановлено рішенням від 14.12.2020. Зі свого боку, позивачка зробила все можливе задля виконання рішення суду, подала до відповідача оригінал заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, яка повністю відповідає формі, яка встановлена додатком 1 Порядку №1596, звернулася до відповідача з вимогою про добровільне виконання рішення суду та надала достатньо часу для виконання. Проте, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на проведення нарахування та виплати пенсії.

Судове засідання для розгляду вказаної заяви призначено на 29.04.2021.

Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Судовими рішенням по справі №200/12646/19-а від 11.02.2020 та від 14.12.2020: зобов`язано Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.04.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 21.04.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно.

Як вбачається з листа Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.04.2021 №0577-13-8/7918 Управління заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від ОСОБА_1 особисто або від установи уповноваженого банку не отримувало. Враховуючи зазначене вище, Управління виконає рішення суду від 11.02.2020 по справі №200/12646/19-а після прийняття заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від ОСОБА_1 особисто або від установи уповноваженого банку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, на виконання рішень суду 11.02.2020 та 14.12.2020, фактично не вирішено питання з приводу поновлення виплат пенсії позивачу у відповідності до рішень суду, а бездіяльність щодо невиконання рішення суду є такою, що порушує права та інтереси позивача.

Щодо вимог заяви про визнання протиправним рішення відповідача про відмову виконувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020, повідомлено в листі №0577-13-8/7918 від 06.04.2021, суд зазначає, що вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому суд не знаходить підстав для визнання протиправним та нечинним цього листа у якості управлінського волевиявлення.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог заяви про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача стосовно відмови перераховувати пенсію позивачки на визначений нею особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , оскільки в листі №0577-13-8/7918 від 06.04.2021 управлінням не було відмовлено в перераховуванні пенсії позивачки на вказаний банківський рахунок.

Щодо посилання відповідача в листі №0577-13-8/7918 від 06.04.2021 на те, що заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від ОСОБА_1 особисто або від установи уповноваженого банку не отримувало, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що особиста заява позивача про поновлення та виплату пенсії, надіслана як додаток до заяви представника, повністю відповідає формі, яка встановлена додатком 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (зі змінами).

Доводи відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто не просто звужує конституційне право на звернення через уповноваженого представника, а й взагалі унеможливлює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.

Отже, пенсіонер наділений правом вибору порядку звернення до органу, що призначає пенсію, або особисто, або через свого представника.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо невиконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2020 та 14.12.2020 у справі №200/12646/19-а. Судом встановлено протиправну бездіяльність з невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право.

На даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , що подана в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2020 та від 14.12.2020 у справі №200/12646/19-а.

У задоволенні іншої частини вимог заяви – відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Загацька Т.В.