Рішення № 96646368, 29.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 р. Справа№200/3665/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 0573-04-8/3430 від 26.02.2021 року, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на Добропільському АТП № 11486 з 14.02.1987 року по 29.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 19.02.2021 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами.

Рішенням відповідача від 26.02.2021 року йому було відмовлено з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Відповідачем не враховано до пільгового стажу періоди роботи у якості водія автомобіля, зайнятого по перевезенню гірської маси в технологічному процесі у важких та шкідливих виробництвах на Добропільському АТП № 11486 з 14.02.1987 року по 29.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року.

Позивач вважає таку відмову неправомірною та такою, що порушує його право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку при необхідному страховому та пільговому стажі роботи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 квітня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив від 14.04.2021 року № 0573-09-7/6492 (а.с. 32-36). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Зазначає, що при відпрацюванні документів управлінням не зараховано до пільгового стажу періоди роботи водієм на ліквідованому в дійсний час Добропільському АТП № 11486 з 14.02.1987 року по 29.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року, оскільки позивачем надано не повний пакет документів, чим порушено вимоги п. 11 постанови правління ПФУ № 18-1 від 10.11.2006.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 5-6). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивач 19.02.2021 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», надавши необхідні документи (а.с. 41).

Рішенням відповідача № 0573-04-8/3430 від 26.02.2021 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу (а.с. 25-26).

Відповідно до вказаного рішення, управлінням не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи у якості водія автомобіля, зайнятого по перевезенню гірської маси в технологічному процесі у важких та шкідливих виробництвах на Добропільському АТП № 11486 з 14.02.1987 року по 29.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року.

Отже, спірним питання даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємствах, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах у зв`язку з наявністю у трудовій книжці записів, але відсутністю підтверджуючих архівних довідок.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неврахування до пільгового стажу при призначені пенсії за віком на пільгових умовах спірних періодів роботи, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 16.08.1983 року належно відображено спірні періоди роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи (а.с. 7-12), що свідчить про неправомірність дій щодо їх не зарахування до пільгового стажу.

Зокрема, з 14.02.1987 року позивач працював на Добропільському АТП водієм автомобіля 3 класу в а/к № 1 для перевезення гірської маси в технологічному процесі на автомобілі КрАЗ по 30.06.2003 року.

При цьому, слід зазначити, що у період з 01.03.2001 року по 01.10.2001 року, тобто протягом семи місяців позивач був переведений на посаду слюсаря.

У позовних вимогах позивач просить врахувати період пільгової роботи на автомобілі КрАЗ по перевезенню технологічної породи з 14.02.1987 року по 29.02.2001 року, однак у 2001 році у лютому було 28 днів, тому слід врахувати період роботи з 14.02.1987 року по 28.02.2001 року.

З 01.10.2001 року по 30.06.2003 року позивач працював водієм 1 класу в а/к № 1 в Добропільському АТП та звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства.

З 18.03.2004 року позивач знов працював водієм 3 класу на автомобілі КрАЗ по перевезенню технологічної породи КП «Донвуглеторресурси» на підставі трудового договору № 3 від 18.03.2004 року по 30.06.2010 року.

Наведені записи у трудовій книжці також підтверджуються особовою карткою позивача, наказом про атестацію робочих місць на Добропільському АТП 11486 від 08.06.1999 року № 56а, архівними довідками про роботу водієм на автомобілі КрАЗ по перевезенню технологічної породи, про розмір заробітної плати, виданими виконавчим комітетом Добропільської міської ради від 16.02.2021 року (а.с. 15-23).

Отже управління Пенсійного фонду, відмовляючи у врахуванні до пільгового стажу періоду з 14.02.1987 року по 28.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року, не дотрималось принципу повного, всебічного та обґрунтованого розгляду документів.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача з 14.02.1987 року по 28.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року є протиправною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача від 26.02.2021 року № 0573-04-8/3430 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним та підлягає скасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2021 року і прийняти рішення з урахуванням правової позиції суду.

З зазначених причин, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 26.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 14.02.1987 року по 28.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року підлягають задоволенню з урахуванням п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію слід відмовити з огляду на наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі № 348/2160/15-а.

З зазначених причин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28-А, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2021 року № 0573-04-8/3430 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2021 року № 944 про призначення пенсії за віком згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на Добропільському АТП № 11486 з 14.02.1987 року по 28.02.2001 року, з 01.01.2001 року по 30.06.2003 року, з 18.03.2004 року по 30.06.2010 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова