Рішення № 96646360, 26.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. Справа№200/10679/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК”

до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки

про: визнання протиправним та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу.

за участю

представників сторін:

від позивача: Михайлишин А.І.

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.06.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на автодорозі Н-20 Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь 226 км, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Sсаnіа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності. Позивач зазначає, що після перевірки документів та здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу, о 18 годині 20 хвилин інспектором було складено акт від 24.06.2020 року № 0008470 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку від 24.06.2020 року № 0022023 про результати здійснення габаритно - вагового контролю, розрахунок плати за проїзд від 24.06.2020 р., акт від 24.06.2020 року № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно власника транспортного засобу ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що у акті від 24.06.2020 року № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зафіксовано порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезення вантажу без відповідного дозволу. Позивач вказує на те, що на підставі акту від 24.06.2020р. № 228167 Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області щодо товариства було винесено постанову від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п. 9 Розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016р. № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 р. за № 1171/29301 (далі - Вимоги до облаштування ПГВК) вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. На думку позивача з наданої копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 року вбачається, що на думку відповідача автомобіль разом з вантажем мав повну масу 29700 кілограм, що не перевищує нормативно допустиму масу 40,00 тон і при цьому, навантаження на третю та четверту ось, які утворюють здвоєну вісь, складало 17,5 тони, при нормативно допустимому - 16,00 тон. Однак, з наданого акту від 24.06.2020 року № 0008470 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів вбачається, що зважування проводилося не автомобіля в цілому і не окремо осей, які Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області вважає здвоєною, а кожної осі окремо і в подальшому сумувалося. Окрім того, враховуючи, що Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області вважає третю та четверту осі автомобіля здвоєними, визначення загального навантаження на здвоєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну окрему вісь є незаконним. При такій конструкції кожна із осей автомобіля повинна зважуватись шляхом одночасного зважування двох осей, які враховуються як одна здвоєна вісь. Позивач вважає, що вагове обладнання не забезпечило поосьове зважування, а визначення ваги осі відбувалось шляхом сумування третьої та четвертої осі, що становлять одну здвоєну вісь, що є незаконними та суперечить п. 9 Розділу II Вимог до облаштування ПГВК, отже акт від 24.06.2020 року № 0008470 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також талон зважування не може вважатися належним та допустимим доказом перевантаження, оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позивач посилається на те, що згідно з п. 5 Правил № 30, рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тон включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тон включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу. Як видно із довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020р. № 0022023, пункт 7 довжина, ширина та висота транспортного засобу в габариті, а згідно п. 6 повна маса транспортного засобу становить 29700 кг, а тому рух вказаного транспортного засобу повинен здійснюватися без дозволу.

Крім того, позивач вказує на те, що не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб 24.06.2020 року марки Sсаnіа державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто не був автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки між позивачем ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАНД ПАРТС» було укладено договір суборенди транспортних засобів № 17 від 12.05.2020р. відповідно до якого ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне володіння та користування, серед інших, транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_1 .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 22.06.2020 року по 26.06.2020 року та направлення на перевірку від 19.06.2020 року № 011617, 24.06.2020 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводилась рейдова перевірка на 226км а/д Н-20 «Слов`янськ Донецьк Маріуполь». Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки SСАNІА, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки SСАNIА, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортна накладна № 1196 від 24.06.2020;

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SСАNIА, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу та вантажем становила 29,7 т при нормі 40 т; навантаження на передню здвоєну вісь тягача марки Sсаnіа, номерний знак НОМЕР_1 , становило 12,2 т (5,65+6,55) при нормі 16 т; навантаження на задню здвоєну вісь тягача марки SСАNIА, номерний знак НОМЕР_1 , становило 17,5 т. (8,8+8,7) при нормі 16 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування № 08366 від 24.06.2020.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 4 п. 4 Порядку № 1007/1207 та на підставі талону про зважування № 08366 від 24.06.2020 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 0022023 від 24.06.2020 року. На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0008470 від 24.06.2020. З дотриманням вимог пунктів 30 та 31-1 Порядку № 879, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0008470 від 24.06.2020 року. Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.06.2020 року.

Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 177434 від 18.08.2020 року відповідач вказує на те, що відповідно до п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Враховуючи, що позивач зареєстрований у Донецькій області, акт № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.06.2020 року разом із повідомленням № 57890/23/24-20 від 04.08.2020 року, направленим поштою 11.08.2020 відповідно до списку № 65 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. На розгляд справи щодо акту № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.06.2020 позивач не прибув, та не надав жодних письмових пояснень, які спростовували факт допущеного останнім порушення автотранспортного законодавства. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177434 від 18.08.2020 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно - господарський штраф в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 29 Порядку № 1567, копію постанови № 177434від 18.08.2020 направлено Позивачу, разом із супровідним листом від 20.08.2020 року № 63220/23/24-20, відповідно до списку № 68 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 21.08.2020 року.

Враховуючи викладені обставини, відповідач вважає, що постанова про застосування адміністративно – господарського штрафу № 177434 від 18.08.2020 року прийнята у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач не погодившись з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву надав відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначав, що відповідачем не надано підтвердження або спростування того, що було перевищення вагових норм, а також не надано пояснення чому транспортні засоби у разі перевищення вагових норм не затримувались і подальший рух не заборонявся. Щодо вагового комплексу позивач зазначає, що у відзиві відповідач вказує на те, що у пункті габаритно-вагового контролю використовувались ваги ДП Донецький облавтодор, відповідно до квитанції зважування від 24.06.2020 року № 08366, однак будь-які документи або квитанція зважування № 08366, у якій зафіксовано вагові показники автомобіля, не містить ніяких реквізитів зважувального засобу, які б дали змогу його ідентифікувати, не містить підписів ні осіб, які проводили зважування, ні водія автомобіля, який було зважено, а тому він не може вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортного засобу. Крім того, відповідачем разом із відзивом не надано докази проведення повірки вагів, яким відбувалось зважування транспортного засобу 24.06.2020 року. Позивач вказує на те, що відповідно до пп. 2 п .1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Зазначав, що перевозився сипучий вантаж (пісок), який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що, в свою чергу, не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на окремі осі. Крім того, посилався на те, що ваги з вирівнювальними доріжками не можуть використовуватися у сфері метрологічного нагляду.

Третьою особою надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, аналогічного змісту як відзив відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у витребувані додаткові докази у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10 лютого 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року відкладено підготовче засідання на 01 березня 2021 року, у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

01 березня 2021 року відкладено підготовче засідання, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Олішевської В.В. з 25 лютого 2021 року по 16 березня 2021 року на лікарняному, з 17 березня 2021 року по 22 березня 2021 року, з 24 березня 2021 року по 26 березня 2021 року у відпустці, підготовче засідання призначено на 31 березня 2021 року.

31 березня 2021 року відкладено підготовче засідання на 12 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року замінено третю сторону у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” зареєстровано в якості юридичної особи 15.10.2010 року за № 12661020000037285, включено до ЄДРПОУ за № 37380270, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

01.02.2020 року між ФОП ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК», як орендарем, укладений договір оренди транспортних засобів. Цього ж дня складений акт № 1 приймання-передачі транспортних засобів, згідно якого позивачу переданий, зокрема, вантажний самоскид Scania Р380СВ8Х4ЕНZ НОМЕР_1 (а.с. 16-20).

На підставі графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в період 22.06.2020 - 26.06.2020 та направлення на рейдову перевірку від 19.06.2020 № 011617 працівниками Укртрансбезпеки 24.06.2020 року проведена рейдова перевірка а/д Н-20 «Слов`янськ – Донецьк - Маріуполь» 226 км (а.с .55, 56).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортних засобів, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 року, 24.06.2020 року був зупинений транспортний засіб марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області проведено перевірку транспортного засобу: марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , водій – ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 228167 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.50).

Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажів з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу, товарно – транспортна накладна від 24.06.2020 року № 1196 (вантаж: вапняк доломитований) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм від 5% до 10 %, навантаження на здвоєну вісь 17500 кг., у тому числі порушення, відповідальність за яке встановлена абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також співробітниками Укртрансбезпеки у Донецькій області 24.06.2020 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0008470 (суб`єкт, що перевіряється: ОСОБА_1 ), довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0022023, розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (платник ОСОБА_1 ) (а.с. 51, 52, 53).

Листом від 04.08.2020 року № 57890/23/24-20 Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області повідомило позивача, що при здійсненні контролю у належному йому транспортному засобі НОМЕР_1 були виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт. Розгляд справи відбудеться 18.08.2020 року з 8:30 до 15:30. В додатку до листа долучені вищенаведені акти № 228108 та № 0022009 (а.с. 47).

Зазначений лист направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 45-46).

18.08.2020 року постановою в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177434 на позивача накладено штраф в сумі 8500 грн. за правопорушення передбачене абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 48).

Листом від 20.08.2020 року № 63220/23/24-20 вказана постанова направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 44, 42-43).

Позивач не погодившись з постановою про накладення штрафу № 177434 від 18.08.2020 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2344, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно ч. 3 вказаної статті, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12 – 19 розділу «Рейдові перевірки» Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека”; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

З аналізу вищезазначених положень встановлено, що рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу та в межах строку визначеного у направленні на перевірку.

З матеріалів справи встановлено, що в.о начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області Леонідом Котляровим 22 червня 2020 року затверджений графік проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 22.06.2020 року – 26.06.2020 року (а.с. 56).

На підставі вищезазначеного графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки повинно скласти направлення на рейдову перевірку.

З матеріалів справи встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області складено направлення на перевірку від 19.04.2020 року № 011617, суд звертає увагу на те, що відповідне направлення не містить посилання на підставі якого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок було сформоване направлення.

Також, з аналізу графіку на проведення рейдових перевірок, затвердженого 22.06.2020 року та направлення на рейдову перевірку від 19.06.2020 року № 011617 встановлено, що направлення на рейдову перевірку від 19.06.2020 року № 011617 складено раніше, ані ж затверджено графік на проведення рейдових перевірок.

Крім того, суд зазначає, що у графіку на проведення рейдових перевірок, затвердженого 22.06.2020 року період перевірки визначений з 22.06.2020 року по 26.06.2020 року, в свою чергу у направлені на рейдову перевірку від 19.06.2020 року № 011617 визначений період перевірки з 21.06.2020 року по 28.06.2020 року.

Вказані обставини на думку суду вказують на порушують Управлінням Укртарнсбезпеки у Донецькій області вимоги Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року.

Стосовно належності даного транспорту суд зазначає наступне.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що він належить ОСОБА_1 , який за договором оренди передав його ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК”.

В свою чергу ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” посилається на договір суборенди транспортних засобів № 17 від 12.05.2020 року, згідно якого воно передало декілька транспортних засобів, в тому числі вантажний самоскид Scania Р380 НОМЕР_1 , в суборенду ТОВ “АВТО ГРАНД ПАРТС”. З огляду на цю обставину позивач зазначає, що перевезення здійснювалось не ним (а.с. 21-22).

Суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки вона спростовується матеріалами справи.

Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки, серед іншого, документ на переміщення вантажу ТТН № 1196 від 24.06.2020 року (а.с. 49), відповідно до якої вбачається, що автомобільним перевізником визначений саме позивач - ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК”.

Отже можна зробити висновок, що саме позивач здійснював перевезення 24.06.2020 року транспортним засобом НОМЕР_1 .

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один - з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 4 постанови №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно зі ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону №2344-III).

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Як судом вже зазначено вище саме позивач здійснював перевезення 24.06.2020 року транспортним засобом НОМЕР_1 . Отже за вищенаведеними приписами законодавства він є автомобільним перевізником, на якого покладений обов`язок внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, і в разі порушення цього, є особою, до якої застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Разом з цим, суд вважає безпідставним застосований до позивача постановою № 177434 від 18.08.2020 року штраф.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В розумінні даної норми оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії і безумовно створює для позивача певні юридичні наслідки.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює принципи, на відповідність яким адміністративні суди перевіряють рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Одним з таких принципів – критеріїв є прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення … конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні.

Разом з цим, оскаржувана постанова взагалі не містить не тільки обґрунтування її прийняття, але й обставин вчиненого позивачем правопорушення.

Так, в постанові № 177435 від 18.08.2020 року зазначено: враховуючи те, що ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” а/д Н-20 226 км, 24.06.2020 р. 18:20 допущено порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону постановляю стягнути з ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн.”.

Отже дана постанова не містить ні факту, ні обставин скоєного позивачем порушення, не має посилань на інші документи, на підставі яких вона прийнята, і які містять встановлений факт порушення.

В межах справи щодо встановлення факту порушення Закону України “Про автомобільний транспорт” та притягнення особи до відповідальності відносно позивача складена лише оскаржувана постанова.

Всі документи співробітників Укртрансбезпеки у Донецькій області від 24.06.2020 року складені ними відносно іншої особи - ОСОБА_1 (акт проведення перевірки № 228167, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0008470, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0022023, розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Інших документів, в яких зафіксований факт виявлення порушення ТОВ “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” Закону України “Про автомобільний транспорт” в матеріалах справи не міститься.

При цьому, під час зупинки 24.06.2020 року транспортного засобу НОМЕР_4 і отримання від водія документів, про які сам відповідач і зазначає, він мав можливість встановити належність транспортного засобу позивачу та здійснення ним перевезення. Отже відповідач мав всі необхідні дані для складення актів, які висвітлюють фактичні обставини справи, відносно позивача. Проте з невідомих причин ним це зроблено не було.

Таким чином в даній справі відсутній акт перевірки відносно позивача з викладеними у ньому фактами та висновками, який є носієм доказової інформації про виявлене порушення і обов`язковим документом, на підставі якого може прийматися постанова про застосування штрафу.

Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Отже, незважаючи, що з наявних в матеріалах справи документів можливо зрозуміти обставини справи та осіб, які фактично були учасниками події 24.06.2020 року, проте це буде припущенням, на якому не може ґрунтуватися рішення про застосування до суб`єкту господарювання фінансових санкцій.

Зважаючи на це, суд не вважає доцільним в межах даної справи давати оцінку самому порушенню, визначеному в акті перевірки № 228108, оскільки він складений не відносно позивача.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що постанова Управління Укртарнсбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу у розмірі 8500 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 2102 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 року № 177434 про застосування адміністративно – господарського штрафу в розмірі 8500 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК” (код ЄДРПОУ 37380270, місцезнаходження: вул. Італійська, 35, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 квітня 2021 року в присутності представника позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська