Рішення № 96646243, 27.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 р. Справа№200/231/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнати протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06.01.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 356 від 24.09.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 430 від 29.10.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № б/н від 24.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 року № 10849 про призначення пенсії за віком з зарахуванням до стажу періодів роботи з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року.

У позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 21.09.2020 року вона звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України. 24.10.2020 року вона отримала поштою від відповідача рішення № 356 від 24.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії. Вказане рішення мотивовано, зокрема, тим, що на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення трудової книжки та підпис уповноваженої особи, тому не зараховано до загального стажу періоди роботи заявника згідно трудової книжки.

29.10.2020 року вона вдруге звернулася до відповідача з заявою, надавши той самий перелік оригіналів документів. 17.11.2020 року вона отримала поштою від відповідача рішення № 430 від 29.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії, яке було мотивовано аналогічно попередньому, відсутністю оригіналів поданих документів, неправильним заповненням трудової книжки та відсутністю документу на підтвердження її дошлюбного прізвища.

24.11.2020 року позивач втретє звернулася до відповідача шляхом особистого звернення, надавши той самий перелік оригіналів документів та з вимогою зафіксувати подання саме оригіналів, а не копій документів, про що їй видано розписку-повідомлення.14.12.2020 року вона отримала поштою від відповідача рішення від 24.11.2020 року про відмову в призначенні пенсії, яке було мотивовано тим, що на титульній сторінці дублікату трудової книжки № НОМЕР_3 з перекладом із узбецької та російської мов на українську мову відсутня дата заповнення трудової книжки та підпис уповноваженої особи. За таких обставин не зараховано до загального стажу її періоди роботи згідно зазначеної трудової книжки, а саме періоди роботи: з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року.

У зв`язку з наведеним зазначає, що працівник не може відповідати за належний порядок ведення на підприємстві та правильність заповнення трудової книжки. Можливі порушення з вини адміністрації підприємства не можу бути підставою для позбавлення її конституційного права на соціальний захист шляхом надання пенсії по віку на загальних підставах.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.03.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Крім того, продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.04.2021 року.

08.02.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, де зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до управління, а саме 21.09.2020 року, 29.10.2020 року та 24.11.2020 року, з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 24.09.2020 року, 29.10.2020 року та 24.11.2020 року, відповідно, були винесені рішення про відмову в призначенні пенсії. Зазначені рішення були мотивовані, зокрема, тим, що на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення трудової книжки та підпис уповноваженої особи, тому не зараховано до загального стажу періоди роботи заявника згідно трудової книжки. З 12.09.2003 року період роботи зараховано за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 15 років 5 місяців 17 днів. За таких обставин було вирішено відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, їх позиція стосовно предмета спору зрозуміла, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 12.08.2009 року

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) є територіальним органом Пенсійного фонду України, який у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції, що передбачені розділом VI Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N1058-IV (далі - Закон №1058), п.п. 7, 8 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2.

Судом встановлено, що 21.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою №774 про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058).

Рішенням відповідача № 356 від 24.09.2020 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Згідно зазначеного рішення не зараховано до загального стажу спірні періоди роботи ОСОБА_1 , оскільки на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення та підпис уповноваженої особи. Крім того, ОСОБА_1 надано копії документів замість сканованих оригіналів. Також не враховано до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1976 року по 28.02.1981 року, оскільки відсутній документ, який підтверджує дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що 29.10.2020 року позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою №9892 про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону № 1058.

Рішенням відповідача № 430 від 29.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Згідно зазначеного рішення не зараховано до загального стажу спірні періоди роботи ОСОБА_1 , оскільки на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення та підпис уповноваженої особи. Крім того, не зараховано до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1976 року по 28.02.1981 року, оскільки відсутня сторінка диплому НОМЕР_5 в російському варіанті.

Судом встановлено, що 24.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою №10849 про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону № 1058.

Рішенням відповідача від 24.11.2020 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Згідно зазначеного рішення не зараховано до загального стажу спірні періоди роботи ОСОБА_1 , оскільки на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення та підпис уповноваженої особи.

Не погодившись із даними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058.

Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 59 років 6 місяців за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідачем не заперечується, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком позивач досягла 59 років 6 місяців.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п.п. 2 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося відповідач в обґрунтування відмов у призначенні пенсії посилається на відсутність страхового стажу, при цьому зазначивши про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача: з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року. Відмови мотивовані тим, що на титульній сторінці дублікату трудової книжки НОМЕР_2 відсутня дата заповнення та підпис уповноваженої особи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412), (надалі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2.1 Інструкції № 162 заповнення трудових книжок та вкладишей до них здійснюється на мові союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташовані дані підприємства, установи, організації, та на офіційній мові СРСР.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дату народження, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно п.5.1 Інструкції №162 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно повідомити про це адміністрацію за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви адміністрація видає іншу, трудову книжку або вкладиш до неї (новий зразок) з надписом "Дубликат" у правому верхньому куті першої сторінки.

Пунктом 5.2 Інструкції №162 встановлено, що дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами.

У зв`язку із викладеним, суд критично оцінює твердження пенсійного органу як підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії, оскільки Інструкція №162 у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає її недійсності або нікчемності окремих записів, тобто настання наслідків саме для особи щодо якої вона складена.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Суд зазначає, що зі змісту наданого позивачем дублікату трудової книжки та її виписки з перекладом на українську мову - можливо встановити назви підприємств та періоди роботи у них. Відповідачем у спірному рішенні не наведено нормативно-правових актів, які б порушив саме позивач. Недодержання роботодавцем окремих вимог законодавства при заповненні титульного аркушу дублікату трудової книжки не може свідчити про те, що робітник не працював у спірні періоди. Відтак недоліки у заповненні титульного аркушу не повинні враховуватися як підстава для позбавлення працівника права на включення спірних періодів роботи до страхового стажу.

Більше того, органи Пенсійного фонду наділені правом звернення до підприємств із відповідними запитами щодо підтвердження певних відомостей щодо особи, яка звертається за призначенням пенсії, проте, доказів використання такого права відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи позивача: з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року, оскільки дублікат трудової книжки позивача містить необхідні записи про періоди роботи.

Зі змісту усіх трьох спірних рішень відповідача вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії в усіх трьох випадках були зауваження органу ПФУ, щодо трудової книжки позивача. Правова оцінка цим зауваженням надана судом вище. Наявність інших зауважень (недоліків) до наданих позивачем документів не може виплинути на висновок суду про протиправність усіх трьох рішень відповідача. Адже підставою для відмови у призначенні пенсії є сукупність зауважень органу ПФУ, яка з урахуванням висновків суду відсутня. Через це неможливим є часткове скасування рішення про відмову у призначенні пенсії.

При таких обставинах суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу, тому рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону №1058, за № 356 від 24.09.2020 року, за № 430 від 29.10.20 року та від 24.11.2020 року, є протиправними і підлягають скасуванню повністю.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, достатнім способом захисту та поновлення порушеного права позивача є:

- визнання протиправними та скасування рішень Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 356 від 24.09.2020 року, № 430 від 29.10.20 року та від 24.11.2020 року про відмову позивачу в призначенні пенсії;

- зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача № 10849 від 24.11.2020 року про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з відповідача у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнати протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 356 від 24.09.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 430 від 29.10.20 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) № 10849 від 24.11.2020 року про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 14.02.1978 року по 21.12.1981 року, з 23.12.1981 року по 01.07.1996 року, з 04.07.1996 року по 10.11.2002 року, з 27.11.2002 року по 01.08.2003 року.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.